"Палата №6" Держдуми Росії та її філіал в Україні...

Їй-право, аж ніяк би не хотілося писати сьогодні ці неласкаві слова, винесені в заголовок, та ще й у день Незалежності Росії, якби не ось які обставини…

Словом, серед московських Інтернет-видань газета ПРАВДА.Ру є одним із найбільш респектабельних засобів масової комунікації. Воно найстарше з мережевих ЗМІ на теренах СНД, позаяк зареєстроване ще в січні 1999 року.
Свого часу Правда.Ру першою серед російських видань у реальному часі розпочала видаватися в перекладі на англійську. Це був своєрідний прорив на медійному просторі. Хоча я особисто постраждав саме через це, як колишній власкор ПРАВДЫ.Ру по Україні, був звільнений із роботи за особистою вказівкою з господаря Кремля. Про це  читати тут http://blogs.telekritika.ua/?id=1870.
Нині ця Інтернет газета до колишнього свого англійського дубляжу додала видання ще й португальською та італійською мовами. Тобто, окрім американського Держдепу стала читабельною ще й у широкій Європі. Водночас, як на мій погляд, у декілька разів зробилася ще більшою активнішою служницею Кремля. Насамперед, у справі роздмухування імперських марень окремих політичних маніяків, які отаборилися там.
Ось і в цьогорічному  святковому випуску видання від 12 червня, на лобного його місці, з'явилася бесіда (одночасно з відіоверсієї події) головного редактора ПРАВДЫ.Ру Інни Новікової з депутатом Державної Думи Росії, членом генеральної ради провладної партії "Єдина Росія" Євгенієм Федоровим. Назва її, підкреслю, аж занадто (чи не так?) святкова для дня Незалежності Росії – "Украина – ключ к суверенитету РФ" - http://www.pravda.ru/world/formerussr/11-06-2012/1117686-fedorov_ukr-0/.
Гадаю, що добру частину із того про що йдеться в цьому хворобливому опусі, вельми важливо знати українцям, і, насамперед, представникам депутатського корпусу Верховної Ради України, лідерам політичних партій, які стоять на позиціях збереження суверенітету і незалежності України, кого по-справжньому болить наше ущемлене українське самолюбство. Бо тут розкривається, як мені здається, підступна роль окремих політиків із Банкової, українського парламенту, можливо, навіть і з горе "гарантом Конституції" на чолі, які буцімто ведуть брудну гру з приводу перетворення України в ганебну  російську колонію.
Один із керівників "Єдиної Росії"відкрито, публічно  стверджує, що в Україні вже тривалий час працює група народних депутатів, які готують план із здачі України Росії. І що найважливіше -  цей ПІДРИВНИЙ ШТАБ начебто створено за погодженням із… главою держави В. Януковичем.
Що ж пропонується в обмін на цей капітулянтській крок Україні?
Не смійтеся, але подібне ви вже, переконаний, чули. Депутат Держдуми Росії заявляє, що Київ одержить за це право бути столицею нової укрупненої держави.
Ви пам'ятаєте, створюючи єдину союзну державу з Білоруссю, Росія вже утворила столицю цього ущербного, мертвородженого формування в Мінську. Хіба ж нам не відомо, не видно, якою насправді Мінськ є столицею нової союзної держави?
Словом, і нам цю ж дитячу пустушку несуть до рота… Лиш би "хохли" не плакали…
Вони, мабуть, просто не в курсі справи, що для багатьох українців питання столиці асоціюється з Льонею-космосом, із грандіозними крадіжками з бюджету. Що для нас нині слово "столиця" просто таки порожнє. Ми на нього не регауємо...
І все таки вчитайтесь ось у цю частину діалогу (подаю мовою оригіналу), і вам, гадаю, стане все зрозуміло. Йдеться тут про перенесення столиці Росії в інше місце, і чим цей реваншистський маразм закінчується, зрозумієте нижче:
"… Перенос столицы на Дальний Восток, есть такие варианты, — там не будет движения к новым возможностям, скорее это отступление. Все-таки мы привыкли геополитически развиваться, и вырабатывать систему отступления — это не очень правильно. Мы все-таки больше европейцы.
— Мы и азиаты.
— Азиаты, но европейские. Для нас все-таки движение столицы должно быть в сторону европейской культуры.
— Куда западнее Москвы? В Брянск?
— В Киев.
— Извините, Киев это вообще не Россия.
— Во-первых, Киев — это Русь, а Русь — это Россия. Переносом столицы в Киев мы решаем много вопросов. Мы решаем вопросы большой России или большой Украины, что одно и то же. Украина от Карпат до Сахалина — это есть Русь, Русь — это Россия. Второе, мы не уходим от Европы, оставляем европейский исторический выбор. Третье, мы просто восстанавливаем принципиально другое качество страны. А самое главное — мы формируем новый код элит. То есть, фактически это завершение процесса отступления, который у нас идет с 1991 года. Сдали Москву, вернулись и взяли обратно Берлин, как в 1945.
— Хельсинки не возьмем? Финляндия тоже была частью российской империи…
— Выход на столицу в Киеве — мы этот вопрос изучали довольно активно.
— То есть, вы серьезно говорите об этом?
— Конечно, я и с депутатами украинскими вел переписку на эту тему. Мало того, вопрос единого государства на Украине поддерживается с двух флангов, середина только не поддерживает его, уходит от решения. Янукович, например, хотя он созвал переговорную группу. То есть, у нас есть переговорная группа по единому государству (виділення моє – автор). Левый фланг, коммунисты — "за", фланг националистов раскололся. Тимошенко — "против", потому что партия Тимошенко под американцами, а националисты новой волны Украины — "за", потому что в их понимании это большая Украина, от Карпат до Сахалина…"

* * *
Чи варто продовжувати?
Хотілося б знати, що на таке скажуть в адміністрації президента України.

Якщо справді є така "переговорна група", то чи не варто оприлюднити ці "великі  і вікопомні  імена", аби ми всі знали в обличчя всіх тих, кого начебто глава суверенної незалежної держави призначив домовлятися за продаж України на заклання ?
І що взагалі на це відповість так звана об'єднана опозиція, яка, либонь, проспала все що тільки можна було прогаяти? Як і здачу незалежності і суверенітету держави?
Тут іще важливо, чи знайдеться хто із понад  сотні народних депутатів від БЮТ, НУНСу, хто надішле офіційний звернення, запит щодо цього публічного твердження російського політика в генеральну прокуратуру України, самому панові В. Януковичу.
Адже все це, як на мене, далеко не жарти.
А потім, чи не пахне все це імпічментом для глави держави, якщо такі домовленості є, існували чи існують,  і пан Янукович брав (бере) у них участь?