Попереду ходи з Врадіївки на Київ має бути картина Поранений Ангел. Подивіться

Україна за нинішньої влади - скалічений Ангел. Подібну картину 1903 року написав фінський художник Хьюго Симберг. Це символ ситуації в якій ми живемо!

          Криваві події у Врадіївці показали, що режим влади, який утримується на біцепсах, кийках і кастетах поганячів у погонах настільки перегнилий і осоружний, що достатньо іскри, аби все в одну мить спалахнуло.  Опозиція має для цього достатньо кремнію. Однак, схоже на те, що в неї немає лишень… рішучості.

             Хоча тут же поспішу застерегти, аби, не приведи Боже, мене не запідозрили в підбурюванні до агресії та екстремізму: вогонь добрий слуга, проте поганий хазяїн. А нам потрібна така держава, в якій  треба всім громадою жити, дітей народжувати і виховувати. Перш, ніж щось учиняти треба думати й думати…

     Скажімо, склалася унікальна ситуація, коли та ж таки Врадіївка готова до утворення унікального на теренах України анклаву громадянської самооборони з вибірністю органів правопорядку. Але самим людям годі зорганізуватися без допомоги фахівців із громадянського, конституційного права, досвідчених юристів.  Де їх узяти, хто має надати? Звісно, не влада. Позаяк із Врадіївкою, яка вибухнула непередбачуваним бунтом, у неї добра сверблячка.

        Кожна корова, звісно, своє телятко лиже. Он генеральна прокуратура ще вчора ввечері, як найважливішу новину з поля битви у степовій Врадіївці, повідомила: інформація про те, що лікарі начебто намагались фальсифікувати медичні висновки стосовно стану здоров’я зґвалтованої правоохоронцями у Врадіївці Ірини Крашкової, не підтвердилися. Більш детально про це читайте тут.

          Чому так поспішила ГПУ зі своєю заявою. Та тому, що під підозру потрапила головний лікар Врадіївської центральної районної лікарні Оксана Ростова, вона ж за сумісництвом – дружина голови місцевої районної адміністрації Віталія Ростова. Котрий пропри все ще й є керівником місцевого осередку Партії регіонів. Тому-то й поспішила рупор в свої руки взяти прес-служба генпрокуратури.

           У мене особисто віри в правдивість цього повідомлення стільки, як у ту офіційну звістку влади про те, що в крові працівника СБУ капітана Римара, котрий улаштував страховидну аварію зі смертями в Києві, розвинувши в місті жахливу швидкість на авто Infiniti FX35, алкоголю не виявлено, хоча всі очевидці аварії бачили – водій на місці пригоди був п’яний… Як і в ту реляцію з державного амвону, що перший заступник міністра фінансів України Мярковський, який в п’яному угарі на трибуні Верховної Ради  не міг слів прочитати (дивіться, слухайте), теж був абсолютно тверезий, як скельце.

       Із цього розряду – не вір очам своїм, виглядають у інтерв’ю 5-му телеканалу на початку тижня слова начальника головного штабу МВС України МВС полковника В. Березана про те, що окрім заяв самої потерпілої, інших доказів її зґвалтування немає. Все знаючих щодо діяльності правоохоронних органів народний депутат України Геннадій Москаль тоді публічно заявляв, що міліція намагається відбілити своїх перевертнів у погонах.

         Сьогодні в пресі вже всерйоз говориться про те, що доказів проти зловмисників може начебто виявитись замало. Майстри навішувати чужі гріхи на людей, міліціонери, зрозуміло, знали, як майстерно замітати сліди. Адже і лейтенанта міліції Д. Поліщука, і капітана Є. Дрижака люди бачили в лікарні, куди щойно потрапила постраждала. Тепер ГПУ, відбіливши головлікаря (про її роль в справі, зокрема, пише в своєму блозі на сайті Кореспондент.net Іванна Коберник – почитайте), зможе навіть справу повернути так, що постраждала саме себе… зґвалтувала.

      Не чули про таке? Не сумнівайтесь, іще багато доведеться цікавого дізнатись. Їм понад усе замилити очі людям

      Приміром, уже закинута версія про те, що буцімто напівжива І. Крашкова, зокрема, з двома проломами черепа, звинувативши в організації нападу на себе Є. Дрижака, в такий дивний спосіб мститься його дівчині Юлії Ткачук, котра свого часу буцімто перешкодила 29-літній  продавщиці розбити сім’ю її батьків.

       Я, звичайно,чудово розумію, що суд має врахувати лише конкретні докази вини підозрюваних. Але як же ж у тій таки Врадіївці аж одинадцять чоловіків зізналися 2011 року в убивстві п’ятнадцятилітньої дівчини Аліни Поркул. Звідси моє запитання: а що до місцевих міліціонерів, на яких вказала потерпіла І. Крашкова, тих передових методів вибивання зізнань застосовувати не можна, позаяк вони скалічивши жінку не визнають своєї вини?

    Нагадаю щодо цього: є унікальний хмельницький спосіб «розкриття» злочинів. Там такий чоловік, як Іван Нечипорук написав аж… п’ять  явок із повинною, коли його "попросили в міліції" закрити своєю долею "висяк" із убивства жінки. Про цей факт розповів нещодавно сайт із рішенням Європейського суду.  А ось зовсім свіжий випадок – із травня нинішнього року. На Сумщині після відповідної "обробки в міліції" волю здобув Сергій Верхогляд, який також відсидів у тюрмі вісім років за злочин, котрий не вчиняв.  Іще одних злощасних вісім років мучився на нарах Максим Дмитренко з Запоріжжя після знайомства з методами дізнання в міліції. Якщо пригадуєте, то минулого року про цю справу широко розповідав телеканал 1+1.

       Нині з’явилася новина про те, що громадські активісти з Врадіївки мають пішки вирушити на Київ, оскільки вважають, що їх похід необхідний для того, аби привернути увагу всієї України, всього світу до того, що відбувається з законністю в діяльності правоохоронних органів. Поставити свої вимоги перед керівництвом держави, оскільки схоже на те, що їх голос із степової Миколаївщини на Банковій не почули. Ніхто з керівництва держави навіть не вибачився за ганебний ментовський бєспрєдєл.

   Я подумав, якщо така акція справді відбудеться, то врадіївці попереду колони мають нести художнє полотно – картину фінського художника Хьюго СИМБЕРГА – "Поранений Ангел", написану ще 1903 року. Це, як символ нинішньої скаліченої владою долі України. В цій болі і скорботі все до чого окупанти довели нашу славну неньку!