Маневр, дрони та ліквідовані комбати: як десантники ламають тактику ворога

ДШВ уміють воювати так, щоб російські звіти про успіх виглядали смішно, така думка виникає після перегляду інтерв’ю Deutsche Welle з командувачем ДШВ Олегом Апостолом. Генерал розкладає механіку нашої

Маневр, дрони та ліквідовані комбати: як десантники ламають тактику ворога 

ДШВ уміють воювати так, щоб російські звіти про успіх виглядали смішно, така думка виникає після перегляду інтерв’ю Deutsche Welle з командувачем ДШВ Олегом Апостолом. Генерал розкладає механіку нашої переваги на суху конкретику: від розгадування осінніх задумів ворога й нейтралізації його дронових систем до системного нищення російського командного складу та гнучких маневрів, які бережуть життя наших бійців
 
Росіяни наростили сили свого дронового центру «Рубікон», створюють нові центри безпілотників, частину протитанкових дивізіонів переобладнують під роботу з дронами. Каналів у системах керування «Шахедами», за словами Апостола, було вісім, тепер двадцять. Але й ці новинки не рятують росіян від розносів, які їм влаштовують наші десантники. Хлопці швидко розбираються, як усе це в них працює, знаходять слабкі місця — і б’ють саме туди

Наприклад, російський розрахунок на осінь: дочекатися туманів, щоб погіршилася видимість, і пустити техніку. А в ДШВ під це вже готують FPV-засоби й розрахунки, тримають резерви, здатні вступити в бій у потрібний момент. Туман у прогнозі є, гарантій прориву - немає. 
А ще в ДШВ вдало користуються давньою російською традицією — брехати власному начальству. І оскільки доповіді нагору не відповідають реальності, то і штаб планує наступні дії на основі придуманих успіхів, чим і підставляє свої підрозділи. Ось коли брехня як російська національна ідея грає нам на руку

Показовий приклад такої брехні — російські заяви про «захоплення» Святогірська. Американський Інститут вивчення війни (ISW) описав, як російське джерело поширило архівні та змонтовані відео, намагаючись показати захоплення міста. Потім навіть російські військові блогери визнали брехню. Мабуть, наступним до нагороди за «взяття міста» представлять відеомонтажера

І поки російські штаби вигадують перемоги, ДШВ завдають ударів по їхній командній ланці. Підсумки операції: два знищені комбати, знищений командир роти, ще один ротний у полоні. Десантники успішно добиралися й до операторів російських дронів, які перебували за 7–10 км від своїх баз і поповнювали російські списки втрат

Апостол акцентує на критично важливій межі, де штурмові дії слід вчасно зупинити. Коли наші власні втрати починають зростати, а противник зумів щільно закрити дірку в обороні, тиснути далі за будь-яку ціну — це дурість. Справжня майстерність десантного командувача в іншому: розмотати та виснажити резерви, які росіяни судорожно підтягують, і перенести вектор удару на іншу вразливу ділянку. Головне - зберегти боєздатний підрозділ, зберегти життя бійців
. 
У росіян із ціною власних рішень усе спрощено до крайнього цинізму — люди у них безликий «витратний матеріал». Апостол показовий приклад: умовно, двадцять їхніх «двохсотих» уже лежать у посадці, а командування гонить наступну групу на той самий забій. Для ДШВ подібне людожерське та зневажливе ставлення до бійців є принципово неприпустимим. Ця ментальна й фахова прірва визначає те, як український десант береже людей, цінує ресурс та філігранно планує і проводить свої бойові операції

Командування ДШВ фахово інтегрує сучасні розробки в бойову рутину. Наземні роботизовані комплекси беруть на себе найнебезпечнішу логістику: вивозять поранених із-під вогню, доставляють боєприпаси й харчі на передній край. Ніхто не жене наосліп дороговартісні комплекси туди, де їх легко втратити. На ділянках із потужною безпілотною складовою ворожого «Рубікону» для окремих ударних задач ефективно застосвують FPV

Проте є критичні виклики, які виходять за межі суто десантних задач і потребують спроможностей усіх Сил оборони. Основний інструмент тиску росіян — це КАБи, ними ворог рівняє із землею наші рубежі. Апостол каже сучасна винищувальна авіація з якісними радарами виявлення та далекобійними ракетами класу «повітря–повітря» була б ефективною протидією. Потрібно створити смертельну загрозу для самих носіїв бомб ще далеко до рубежів скиду, аби російські сушки перестали безкарно відпрацьовувати по нашій піхоті

З інтерв’ю в пам'ять вкарбовуються образи десантників. Поранений командир, який відмовляється від евакуації та до останнього керує боєм. Боєць у розбитому окопі, який тримає рубіж очікуючи підкріплення. Коли бачиш таку сталеву міць цих людей, зникають будь-які сумніви: ми не маємо жодного морального права давати слабину чи здаватися. Ми боремося за свою країну й волю і за це віддано надто багато, щоб просто здатися