ОРД під ударом: $3500 за тишу і берлінський обшук Речинського
Станіслав
Речинський роками будував ОРД на публікаціях про корупцію, силовиків і бізнес.
Тепер українські правоохоронці підозрюють власника ресурсу у вимаганні
криптовалюти за видалення компрометуючих матеріалів. А німецька поліція вже
прийшла з обшуком у його берлінське помешкання.
Іронія, яку важко було б придумати навіть для
політичного трилера: людина, яка роками робила кар’єру на викриттях, компроматі
та публічних звинуваченнях інших, тепер сама стала фігурантом кримінального
провадження.
Йдеться про власника та головного редактора ресурсу
ОРД Станіслава Речинського. Принаймні саме його українські медіа називають
людиною, яку Національна поліція України підозрює у вимаганні $3500 у бізнесмена за видалення негативних
публікацій.
Але важливо: офіційно Нацполіція прізвища не називає.
Правоохоронці говорять лише про «власника українського медіаресурсу». Ім’я
Речинського з’явилося у публікаціях ЗМІ, які зіставили описаний слідством
ресурс із сайтом ОРД та Telegram-каналом «ОРД. Кримінальний форум». І ось тут починається найцікавіше.
Схема, яку описує слідство: спочатку компромат — потім рахунок
За версією
Нацполіції, протягом кількох років на сайті та пов’язаному Telegram-каналі
систематично з’являлися негативні й дискредитаційні матеріали про керівника
одного з підприємств та його бізнес. Причому, за даними слідства, така кампанія тривала щонайменше з 2018
року.
Після чергової серії публікацій власник ресурсів
нібито поставив бізнесмену ультиматум: $3500 у криптовалюті — і вже
опубліковані матеріали зникають, а нові більше не виходять. Гроші, за твердженням слідства, були перераховані.
І сталося саме те, за що платили: публікації із сайту
та Telegram-каналу видалили. Якщо ці
обставини будуть доведені в суді, це вже зовсім не журналістика у класичному
розумінні.
Це модель, у якій компромат перетворюється на товар, а
кнопка Delete — на платіжний термінал.
Берлін. Обшук. Криптовалюта
26 серпня
історія вийшла далеко за межі українського медіапростору. Німецька поліція на виконання запиту української
сторони провела обшук за місцем проживання підозрюваного в Берліні. До слідчих дій долучилися українські слідчі Головного
слідчого управління та працівники кіберполіції.
За даними Нацполіції, під час обшуку вилучили мобільні
телефони, комп’ютерну техніку, банківські картки, документи та чеки, пов’язані
з криптовалютними операціями й обготівкуванням коштів у країнах ЄС.
Підозру оголошено за частиною 4 статті 189
Кримінального кодексу України — вимагання. Санкція цієї частини статті передбачає до 12 років
позбавлення волі з конфіскацією майна.
Українські правоохоронці також готують документи для
міжнародного розшуку та екстрадиції підозрюваного в Україну. Паралельно
встановлюються інші люди, які могли бути причетними до адміністрування
ресурсів, поширення матеріалів або отримання грошей. Слідство також перевіряє
можливі аналогічні епізоди. Тобто
нинішні $3500 можуть виявитися лише початком значно більшої історії.
Хто такий Речинський і чому його ім’я давно відоме у силових коридорах
Якщо
слідство справді має на увазі Станіслава Речинського, це не випадковий
адміністратор Telegram-каналу. Речинський
— давній персонаж українського медійно-силового середовища.
У 2004 році він заснував ОРД — ресурс, який
спеціалізувався на кримінальній тематиці, силових структурах, політиці, витоках
інформації та компроматі. А вже у
травні 2005 року Речинський очолив пресслужбу СБУ, коли службу очолював
Олександр Турчинов. Про його призначення тоді писала «Українська правда»,
зазначаючи, що до цього Речинський був відомий публікаціями, зокрема критикою
колишнього керівництва СБУ.
Згодом його ім’я пов’язували і з роботою радника
Арсена Авакова. Таким чином, перед
нами людина, яка перебувала не просто «поруч із владою», а в різні періоди
безпосередньо працювала всередині силової системи. І це робить нинішню історію ще цікавішою.
ОРД як медіа: де закінчується розслідування і починається компромат?
Питання до
стилю роботи ОРД виникали далеко не вчора. Ще у 2005 році на одному з українських ресурсів була
опублікована різка критика Речинського, де його звинувачували у використанні
ОРД для публікації замовних матеріалів та витоків інформації із силових
структур. Важливо підкреслити: це були звинувачення його опонентів, а не
встановлені судом факти.
Тобто сама дискусія про межу між журналістським
розслідуванням, політичним замовленням і компроматом навколо ОРД існувала
багато років.
Були й судові історії.
У 2011 році Дарницький районний суд Києва визнав
недостовірною інформацію з матеріалу Речинського про Юрія Іванющенка. Суд
зобов’язав автора спростувати інформацію та видалити матеріал. Окремо було
встановлено, що документ, який використовувався як основа для частини
звинувачень, виявився підробленим.
Це не означає, що всі публікації ОРД були
неправдивими.
Але це означає інше: методи, джерела та достовірність
окремих гучних матеріалів ресурсу роками були предметом серйозних претензій і
судових спорів.
Найбільш цинічна деталь цієї історії
Сьогодні
сайт ОРД позиціонує себе як незалежний ресурс про корупцію, силовиків, реформи,
права людини та свободу слова. Сам сайт називає Речинського своїм головним
редактором.
І саме на цьому тлі звинувачення у вимаганні грошей за
видалення публікацій звучить особливо гостро.
Бо журналістика передбачає зовсім іншу логіку. Якщо матеріал правдивий — його не прибирають за гроші. Якщо матеріал неправдивий — його виправляють або
спростовують.
Якщо є помилка — редакція визнає її.
А якщо існує тариф: «$3500 — і компромат зникає», то це вже питання не свободи слова. Це питання того, чи не перетворюється інформаційний
ресурс на інструмент тиску. Саме це
тепер і має встановити слідство.
Від Турчинова та Авакова — до берлінського обшуку
Кар’єрна
траєкторія Речинського виглядає майже символічно. Журналіст. Автор резонансних матеріалів. Засновник ОРД. Керівник
пресслужби СБУ при Турчинові. Радник
міністра внутрішніх справ Авакова.
А тепер — людина, яку українські правоохоронці
пов’язують із ресурсом, де, за версією слідства, можна було не лише
опублікувати компромат, а й домовитися про його видалення за криптовалюту.
Щоправда, остаточну крапку тут може поставити лише
суд.
І саме тому зараз важливо не переплутати підозру з
вироком.
Речинський має право на захист, заперечення
звинувачень та презумпцію невинуватості.
Але правоохоронці вже зробили те, що зазвичай роблять
тоді, коли вважають докази достатніми для переходу від оперативної перевірки до
кримінального переслідування: повідомили про підозру, провели міжнародні слідчі
дії та вилучили цифрові носії й документи.
А $3500 — це справді вся історія?
Ось це,
мабуть, головне питання. Нацполіція
прямо повідомляє, що перевіряє можливі аналогічні епізоди. Якщо слідство встановить, що йдеться не про одиничний
випадок, а про системну практику — справа може отримати зовсім інший масштаб.
Тоді $3500 перестануть бути головною цифрою цієї
історії.
Головним стане інше: скільки людей могли роками платити
за те, щоб про них перестали писати? Скільки матеріалів могли з’являтися не лише через журналістський інтерес? Скільки з них могли бути інструментом тиску? І головне — чи існувала навколо одного медіаресурсу
система, де репутація людини мала ціну в криптовалюті?
Відповіді на ці питання тепер залежать уже не від
анонімних джерел, Telegram-каналів чи політичних опонентів. Вони мають бути знайдені у вилучених телефонах,
комп’ютерах, криптовалютних транзакціях, листуванні та фінансових документах.
І якщо слідство доведе саме ту картину, яку зараз
описує поліція, це буде дуже неприємний вирок не лише одному медійнику. Це буде вирок моделі, в якій компромат спочатку
створюють як зброю, а потім продають право на припинення вогню.
Учора Речинський та його ОРД роками ставили незручні
запитання іншим. Сьогодні ці
запитання прийшли вже до нього. І цього
разу відповіді, схоже, доведеться давати не на сторінках ОРД.