Скандвал навколо оборонних закупівель

Шановне панство, щось ми наводимо лад в військових закупках, та ніяк не наведемо

Шановне панство, щось ми наводимо лад в військових закупках, та ніяк не наведемо. Здавалося б - все вже гаразд. Гучних скандалів давно немає, я вважаю, що система нарешті працює як гарний годинник. І тут натрапляю на текст свого товариша Андрія Ковальова, який ставить дуже жорсткі питання. Андрій розповідає про схему на 478 мільйонів - історію одного оборонного тендеру

Як зі збиткової компанії з двома працівниками за кілька місяців перетворитися на постачальника бронежилетів і шоломів майже на півмільярда гривень? Виглядає як історія стрімкого бізнес-успіху, але диявол ховається в деталях. І саме тому історія ТОВ «Лідер-НТЗ» породжує більше запитань, ніж відповідей

Ще на початку осені 2025 року підприємство займалося орендою нерухомості. Звичайний КВЕД 68.20, два працівники в штаті та збиткова діяльність щонайменше з 2020 року. Нічого, що бодай віддалено нагадувало б виробництво бронежилетів чи балістичних шоломів.
Але у листопаді 2025 року компанія змінює власників, назву та профіль діяльності. І вже буквально за кілька тижнів отримує одразу три державні контракти через Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на загальну суму близько 478 мільйонів гривень

Ще цікавішою стає історія, коли розумієш, яким саме чином підтверджувався необхідний досвід. Як випливає з документів, головним доказом кваліфікації став договір із ТОВ «ТК Альянс Ідеал». Саме він фактично став своєрідним "пропуском" до оборонних закупівель. Але за даними відкритих реєстрів ТОВ «ТК Альянс Ідеал» відоме як виробник та постачальник поліетиленової плівки. Виникає цілком логічне питання. Якщо компанія працює на ринку плівки, то звідки взявся досвід масштабних операцій із бронежилетами та шоломами? Цей договір не залишився разовим аргументом. Той самий пакет документів використовувався і в наступних закупівлях

Державна аудиторська служба у своєму висновку прямо вказувала на ризик надання недостовірних документів щодо підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів. Найбільше уваги привертає сама поставка на суму близько 220 мільйонів гривень. Відсутність підтверджень закупівлі сировини та комплектуючих, як і даних про необхідні складські залишки, ставить під сумнів існування заявленого товару в задекларованих обсягах. Не менш дивно виглядає і фінансова звітність, де дохід від операції відображено в одному звітному періоді, хоча сама операція датована іншим

Андрій Ковальов акцентує, що найбільше запитань викликає те, що описані обставини стосуються не одного тендеру. Один і той самий пакет документів використовувався повторно, а отже йдеться про історію, яка потребує перевірки не лише конкретної компанії, а й усієї системи допуску постачальників до оборонних закупівель. Коли мова йде про засоби захисту для армії, будь-яка можлива махінація — це не просто корупція. Це зрада країни та її військових

Посилання на пост Андрія

https://www.facebook.com/share/1DEWga1USR/?mibextid=wwXIfr