Що сталося: На початку січня 2026 року ситуація навколо 108-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ вийшла у публічну площину після численних звернень родин військовослужбовців 2-го батальйону.
Що сталося: На початку січня 2026 року ситуація навколо 108-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ вийшла у публічну площину після численних звернень родин військовослужбовців 2-го батальйону. Люди заявили про незрозумілі обставини переміщення бійців, відсутність зв’язку та можливе порушення їхніх прав. Резонанс швидко зростав, змусивши реагувати військове керівництво та Офіс військового омбудсмена.
Офіційна позиція: проблема комунікації
За підсумками зустрічі, організованої військовим омбудсманом Ольга Решетилова, було заявлено, що ситуація не є критичною. За офіційною версією, військовослужбовців 108-ї бригади направили на спільне донавчання з 225-м окремим штурмовим полком, а конфлікт виник через банальне непорозуміння: бійці вважали, що їдуть на перевірку, тоді як насправді планувалося навчання.
Військовий омбудсман Ольга… — Офіс Військового омбудсмана | Facebook
Омбудсман підкреслила, що військові перебувають у належних умовах, мають можливість зв’язку з родинами, а сама ситуація з самого початку перебуває під контролем. Також було наголошено, що практика спільних навчань є позитивною і спрямована на підвищення ефективності підрозділів, хоча проблема з комунікацією дійсно мала місце.
Версія родин: силовий сценарій
Втім, родини військовослужбовців описують події кардинально інакше. За їхніми словами, з кінця грудня 2025 року бійців 108-ї бригади нібито силоміць вивозили озброєні представники 225-го підрозділу. Людей, як стверджується, заганяли у транспорт під погрозами застосування зброї, забирали телефони та вивозили без пояснень і документів.
Окремі заяви стосуються утримання військових у закритих приміщеннях під охороною, фактичної ізоляції від зовнішнього світу та обмеження зв’язку до коротких дзвінків під контролем. Також звучать звинувачення у примусовому направленні на бойові завдання без належного стану здоров’я та без контакту з власним командуванням.
У цій версії подій родини прямо говорять про можливе незаконне утримання та тиск на військових.
Принципове протиріччя
Фактично йдеться про дві взаємовиключні картини. Там, де офіційна сторона говорить про організоване навчання, родини бачать примус і насильство. Там, де звучить теза про контрольовану ситуацію, інша сторона описує ізоляцію та відсутність прозорості.
Це протиріччя є ключовим і наразі не має остаточного вирішення. Чи лише проблема комунікації?
Навіть якщо виходити з того, що початковою причиною став збій у донесенні наказу, низка обставин виглядає значно глибшою. Йдеться про відсутність чіткої інформації для військових, обмеження зв’язку, участь стороннього підрозділу у переміщенні особового складу та загальну втрату довіри.
У воєнних умовах подібні ситуації особливо небезпечні, адже будь-яке непорозуміння швидко переростає у кризу довіри.
Правовий вимір
Якщо хоча б частина звинувачень підтвердиться, це може свідчити про перевищення службових повноважень або порушення прав військовослужбовців. Водночас наразі відсутні результати незалежної перевірки, які дозволили б робити остаточні висновки. Саме тому питання повіне переходити у площину необхідності офіційного розслідування.
Питання до командування
На цьому тлі в суспільстві посилюється увага до керівництва Сил територіальної оборони, зокрема до Ігора Плахути, а саме: порушуються питання щодо стилю управління, кадрових рішень та реакції на подібні конфлікти.
Окремий блок: командування ТрО і фактор Ігоря Плахути, є питання
Окремої уваги в контексті ситуації довкола 108-ї бригади потребує постать Ігоря Плахути, який очолює Сили територіальної оборони ЗСУ і несе пряму відповідальність за організацію управління, взаємодію підрозділів та якість внутрішніх процесів.
Плахута — кадровий силовик із досвідом служби у внутрішніх військах МВС. У відкритих джерелах неодноразово згадується його служба у період до 2014 року, що формує суперечливий суспільний бекграунд, зокрема через асоціації з силовими структурами часів політичної кризи. Після початку війни він продовжив кар’єру вже у секторі оборони, зрештою очоливши ТрО.
Цей бекграунд сам по собі не є вироком, однак у кризових ситуаціях, подібних до історії з 108-ю бригадою, він підсилює увагу до управлінських рішень і стилю керівництва.
У нинішній ситуації ключове питання — це навіть не персональна відповідальність, а якість системи управління, яка вибудувана під його керівництвом.
Зокрема виникають логічні запитання:
Чому стало можливим настільки серйозне “непорозуміння” між підрозділами?
Чому військові не були належним чином поінформовані про свої переміщення?
Хто санкціонував залучення іншого підрозділу (225 ОШП) до цих дій і в якій формі?
Чому родини отримали інформацію раніше і в більш драматичній формі, ніж офіційні структури?
Чи існують системні проблеми у вертикалі управління ТрО?
У найбільш м’якому трактуванні йдеться про управлінську недбалість або провал комунікації. Але за більш критичного підходу можуть виникати питання і про глибші системні збої або перевищення повноважень на рівні окремих підрозділів, які не були вчасно зупинені чи проконтрольовані.
Саме тому історія з 108-ю бригадою — це не лише про конкретний інцидент, а й про перевірку ефективності всього командного ланцюга ТрО. І в цьому контексті роль Ігоря Плахути неминуче опиняється в центрі суспільної уваги.
Ці аспекти поки що залишаються без детальних публічних пояснень. Чому це має значення?
Історія з 108-ю бригадою виходить за межі одного підрозділу. Вона торкається базових речей: довіри між військовими та командуванням, якості управління і дотримання прав навіть в умовах війни. Без вирішення цих питань будь-які подібні інциденти можуть повторюватися.
Висновок
Ситуація навколо 108-ї бригади ТрО залишається відкритою. З одного боку — офіційні запевнення про контроль і навчальний процес. З іншого — тривожні свідчення родин, які говорять про примус і порушення прав.
Правда, ймовірно, лежить у деталях, які ще належить встановити. Але вже зараз очевидно: цей випадок став серйозним сигналом про проблеми комунікації, довіри та управління у військовій системі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.