Ця стаття, яка написана громадянином України, про те, якої шкоди наносять їй вітчизняні ненавмисні шкідники-мовчуни (див. нижче), не несучи за це ніякої відповідальності, навіть моральної.
Вступ
ВИЗНАЧЕННЯ. Ненавмисний шкідник-мовчун (НШМ) – це посадова особа з повноваженнями, необхідними для підтримки або здійснення поданої йому пропозиції, корисної для цієї країни на думку її автора, яка була мовчки відхилена цією особою, не побажавши при цьому виявити істину щодо фактичних властивостей цієї пропозиції через діалог з її автором, тим самим завдавши швидше за все шкоди своїй країні і не несучи за це жодної відповідальності.
Ця стаття написана громадянином України. Вона про те, якої шкоди наносять сучасному українському суспільству вітчизняні НШМи (див. вище), не несучи за це ніякої відповідальності, навіть моральної перед своїм суспільством.
1. Про важливу умову успішного розвитку суспільства
Епіграф. У суперечці народжується істина.
Стародавній філософ Сократ
Ось ця умова з погляду автора, яка базується на загальновідомому висловлюванні Сократа (див. вище Епіграф):
Неприпустиме відхилення будь-якої нової ідеї (пропозиції), яку її автор вважає корисною для свого суспільства, без конструктивного діалогу з ним для виявлення через нього істини щодо її властивостей.
Справді, щоб будь-яке суспільство успішно розвивалося, повинні з'являтися і потім здійснюватись у ньому нові корисні творчі ідеї. Але як переконати навіть найпередовіших членів цього суспільства в тому, що така ідея, що з'явилася, є перспективною і її слід там впроваджувати? Тут практично у кожної людини спрацьовує наступна логіка міркувань: якщо нічого подібного раніше не було, значить ця нова ідея є шкідливою або навіть утопічною для мого суспільства, тому я її відкидаю. Насправді така нова ідея могла виявитися дуже корисною для цього суспільства, що постійно стверджує її автор, тому її варто було там неодмінно впроваджувати, а не відкидати.
Тільки через виявлення істини щодо суті (властивостей) нової ідеї можна зрозуміти, корисна вона для суспільства чи шкідлива. А таку істину можна виявити лише через конструктивну суперечку (діалог) між автором нової ідеї та її опонентами. Іншими словами, у таких випадках має працювати на практиці вищезгаданий вислів стародавнього філософа Сократа. На превеликий жаль, у наш час цього немає й близько, у чому автор цієї публікації неодноразово переконувався. Ось чому так складно просувати і здійснювати в сучасному українському суспільстві нові ідеї, які б дозволили вивести нашу країну, яка зараз воює, з нинішнього глухого кута її розвитку.
2. Звідки з'явився ненавмисний шкідник-мовчун
Епіграф. Нам суперечка не потрібна,
тому що моя думка завжди істинна.
Ненавмисний шкідник-мовчун
У читача цієї публікації напевно виникне питання: у чому причина появи такого поширеного зараз негативного явища, коли відповідальні особи, які приймають важливі рішення, стають НШМами, коли вони можуть шкодити своєму суспільству чи державі, того не помічаючи і не несучи за це жодної відповідальності?
Причина цього полягає в згубному впливі на будь-яку людину епідемія масового отупіння (ЕМО). Без жодних перебільшень можна стверджувати, що ЕМО – найбільший загальний ворог сучасного людства. Цю підступну епідемію ніхто з нас не помічає і ніхто з нею не бореться. А вона вражає у кожної людини не лише її розум у сфері суспільного розвитку, а й мотивацію приносити користь багатьом людям. Якою б розвиненою, освіченою і відповідальною не була людина, її розум, як правило, капітулює перед ЕМО у сфері суспільного розвитку. І найпоширенішою формою такої капітуляції є мовчазне ігнорування людиною нової ідеї, навіть якщо її автор стверджує про її велику практичну корисність для багатьох її співгромадян. Автор цих рядків багаторазово стикався з таким кричущим негативним явищем. [1, 2].
Нижче наведено копії недавніх звернень автора цієї публікації до низки українських керівних осіб та високопосадовців зі своїми пропозиціями, здійснення яких на його думку принесло б Україні велику користь. На всі ці звернення автором було отримано відповідь по суті викладеного лише від одного з численних адресатів, та й то без прийняття ним викладеної там пропозиції автора. Хіба це не свідчать про те, що всі ці шановні та відповідальні особи є НШМами?
3. Звернення автора без відповідей до Президентів НАНУ та УСПП
Причина таких звернень була наступна. Автор неодноразово звертався на тему якнайшвидшого завершення війни в Україні на гідних для неї умовах до Президента України на його офіційний сайт, але отримував звідти лише формальні відписки. Тоді він зрозумів, що всі ці звернення від невідомої для Президента Зеленського особи не передавалися йому зовсім. Такі звернення можуть дійти до нього лише в тому випадку, якщо їх авторами стануть керівники якихось відомих українських громадських чи державних організацій, якими і є Національна академія наук України (НАНУ) та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). Автор підготував Проекти звернень на цю тему до Президента України від Президентів НАНУ і УСПП (надалі – Документи), та надіслав їм листи з файлами Документів, в яких обґрунтував такі свої пропозиції. На жаль, ці вихідні листи автора, а також наступні його листи цим поважним керівним особам залишилися без відповідей. З текстами всіх цих листів автора ви можете ознайомитися в [3].
4. Звернення автора до керівників 9 провідних українських організацій з суспільної тематики
Нижче наведені адреси, куди були надіслані ці звернення:
1. Український інститут політики (УІП), директору Бортніку Р.О.
2. Інститут соціології НАН України (ІС), директору Головахі Є.І.
3. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), ген. директору Паніотто В.І.
4. Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (ІФ), директору Єрмоленку А.М.
5. Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (ВМУРоЛ), президенту Таланчуку П.М.
6. Європейський університет (ЄУ), ректору Тимошенко О.І.
7. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ), ректору Бугрову В.А.
8. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НУКМА), президенту Мелешевичу А.А.
9. Товариство "Знання" України (ТЗУ), президенту Кременю В.Г.
4.1. Перший лист автора від 13.04.2026 до кожного з 9 вищевказаних адресатів (ніхто з них не відповів)
..., директору/президенту ...
від д.т.н. Бурлакова М.(Київ)
Шановний пане Директоре/Президенте!
До Вас звертається Михайло Бурлаков, доктор технічних наук та інноватор із Києва з важливою пропозицією, яку Вас має зацікавити.
Але перш ніж викласти суть цієї пропозиції, дозвольте представитися та пояснити, чому саме до Вас я з ним звернувся. Моя основна професія – технічна (комп'ютерні технології) та соціальної тематикою мене змусило зайнятися через напад російського агресора на нашу Україну чотири роки тому. Я хотів зрозуміти, чому це сталося і що потрібно зробити, щоб на нашу землю нарешті прийшов мир.
За ці роки мені вдалося не лише відповісти на ці два питання, але й отримати дуже важливі і абсолютно нові результати у сфері суспільного розвитку. Але потім я зрозумів, що чим новіша ідея у цій важливій прикладній сфері, тим вона відчуває більше відторгнення людей незалежно від ступеня її корисності. Нова корисна ідея опанує маси тільки коли нею активно просвіщатимуть суспільство його передові та відомі особи та організації.
Тепер дозвольте перейти до суті своєї пропозиції. Вона полягає в тому, що я пропоную Вашій організації очолити благородну справу просвітництва українського суспільства сучасними знаннями у сфері суспільного розвитку, щоб зробити його найпередовішим у світі, а також суттєво прискорити завершення нинішньої війни в Україні.
Для цього я пропоную на базі Вашої організації створити Центр просвітництва українського суспільства сучасними знаннями з суспільного розвитку (ЦПУС СЗСР), який займатиметься просвітою українського суспільства за наступними п'ятьма напрямами його розвитку:
1. Про боротьбу з найбільшим злом на землі у сфері суспільного розвитку – епідемією масового отупіння (ЕМО) {1-3}.
2. Про можливість завершення найближчим часом війни в Україні на гідних для неї умовах {4}.
3. Про можливість стати Україні світовим лідером шляхом відкриття нею нової ери безконфліктного та успішного розвитку людства {4}.
4. Про необхідність створення нового перспективного напряму журналістики для боротьби з ЕМО {5}.
5. Про необхідність оволодіння українцями новими знаннями у сфері суспільного розвитку {6}.
Тут:
{1}: Бурлаков М. Хто найбільший ворог сучасного людства та як з ним успішно боротися (https://blogs.korrespondent.net/blog/world/4654771/ )
{2}: Бурлаков М. Невже українське суспільство нагадує зараз стадо баранів, що йде на ***? (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4781820/ )
{3}: Бурлаков М. Як передові українці погробили можливість врятувати свою країну (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4848956/ )
{4}: Бурлаков М. Без кардинальної зміни державного курсу України війна в ній не матиме кінця
(https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4857495/ )
{5}: Бурлаков М. Звернення до будь-якого думаючого, професійного та амбітного журналіста (https://drive.google.com/file/d/1pgrP-RzmTc_STkQ5-LOBJs0-6Al9OTt1/view?usp=drivesdk )
{6}: Бурлаков М. Пакет нових знань з розвитку суспільств (https://drive.google.com/file/d/1MBVoAvI8hbzEx-TZI8gZMEyrI8k3UXR7/view?usp=drivesdk )
Сам я пропоную Вам свою кандидатуру на посаду Керівника ЦПУС СЗСР або Головного консультанта з роботи цієї установи.
Я щиро сподіваюся на те, що якщо ця моя пропозиція буде Вами прийнята, то це принесе велику практичну користь українському суспільству, зробивши його найпередовішим у світі, а також суттєво прискоривши завершення нинішньої війни в Україні на гідних для неї умовах.
Готовий відповісти на будь-які Ваші запитання на цю тему та сподіваюся отримати від Вас відповідь на цей лист. Готовий також підійти до Вас в офіс з цього питання в будь-яку дату (але не раніше 1 травня цього року), яка буде мені призначена, якщо у Вас виникне у цьому необхідність.
Щиро Ваш, Михайло Бурлаков
4.2. Другий лист автора від 20.04.2026 до кожного з 9 вищевказаних адресатів (відповів з них лише один)
..., директору/президенту ...
від д.т.н. Бурлакова М.(Київ)
Шановний пане Директоре/Президенте!
Погодьтеся, що ніхто з громадян України, які люблять свою країну, що зараз воює з російським агресором, не бажає завдавати їй шкоди. Але фактично саме це відбувається, коли корисна для українського суспільства нова пропозиція мовчки ігнорується тими, кому вона робиться.
Так і сталося з моєю пропозицією від 13 квітня цього року, надісланою по емейлу керівникам дев'яти провідних українських організацій з суспільної тематики, у тому числі й Вашій (див. нижче), на яку мною досі не було отримано жодної відповіді.
Якщо Ви самі не бажаєте завдати цим шкоди своїй країні, то пропоную або прийняти цю мою пропозицію (див. нижче), або через свої аргументи спробувати спростувати твердження автора про її велику практичну корисність для українського суспільства (див. нижче), або, нарешті, йому написати, що Ви самі не бажаєте зробити своє суспільство самим передовим у світі, а також суттєво прискорити завершення війни в Україні, чого можна досягти за твердженням автора при прийнятті цієї його пропозиції. Саме так буде чесно та відповідально перед українським суспільством, чого не скажеш про нинішню Вашу мовчанку.
З повагою, д.т.н. Бурлаков М. (Київ)
5. Два звернення автора від 16.03.2026 в Офіс Президента України
5.1. Звернення до Президента України Зеленського В.О.
Шановний Володимире Олександровичу!
До Вас звертається громадянин України Бурлаков Михайло Вікторович, доктор технічних наук та інноватор із Києва.
Пропоную Вам ознайомитися з моєю новою статтею на дуже актуальну для України тему, а також пропоную нам з Вами спільно виявити істину (тобто вірність чи хибність) щодо її змісту. Смію стверджувати, що Ви, як Президент України, цю істину зобов'язані знати та враховувати у своїй відповідальній керівній діяльності, оскільки ця стаття є концептуальною.
Ось назва цієї моєї статті: "Без кардинальної зміни державного курсу України війна в ній не матиме кінця". З нею Ви можете ознайомитись або за посиланням https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4857495/ , або по двох файлах, що додаються тут: ... (основний текст статті) і ... (її вкладений текст).
Пропоную істину за цією статтею виявити нам спільно наступним чином: Ви доручаєте відповідальним і грамотним особам, яким довіряєте, розставити свої зауваження по тексту цієї статті (без зазначення там їх імен) у двох вищевказаних файлах (якщо побажаєте, Ви також можете взяти участь у цьому процесі). Після цього слід обидва ці файли надіслати мені на електронну адресу: ... . Я ж оперативно відповім письмово на всі ці зауваження, а потім надішлю ці два доопрацьовані мною файли Вам за тією електронною адресою, яку прошу вказати у першому листі до мене з Вашого боку.
Усієї цієї інформації буде достатньо, щоб Ви самі, як незалежний арбітр у суперечці, змогли з її допомогою виявити істину за цією статтею. Це легко можна зробити, порівнюючи наведені відповідні аргументи обох сторін.
Щиро сподіваюся на те, що прийняття Вами цієї моєї пропозиції суттєво прискорить настання миру в Україні на гідних для неї умовах.
Автор звернення Бурлаков М.В.
5.2. Звернення до Керівника Офісу Президента України Буданова К.О.
Шановний Кирило Олексійовичу!
До Вас звертається громадянин України Бурлаков Михайло Вікторович, доктор технічних наук та інноватор із Києва.
Пропоную Вам ознайомитися з моєю новою статтею на дуже актуальну для України тему, а також пропоную нам з Вами спільно виявити істину (тобто вірність чи хибність) щодо її змісту. Смію стверджувати, що Ви, як Керівник ОПУ, цю істину зобов'язані знати та враховувати у своїй відповідальній керівній діяльності, оскільки ця стаття є концептуальною.
Ось назва цієї моєї статті: "Без кардинальної зміни державного курсу України війна в ній не матиме кінця". З нею Ви можете ознайомитись або за посиланням https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4857495/ , або по двох файлах, що додаються тут: ... (основний текст статті) і ... (її вкладений текст).
Пропоную істину за цією статтею виявити нам спільно наступним чином: Ви доручаєте відповідальним і грамотним особам із ОПУ розставити свої зауваження по тексту цієї статті (без зазначення там їх імен) у двох вищевказаних файлах (якщо побажаєте, Ви також можете взяти участь у цьому процесі). Після цього слід обидва ці файли надіслати мені на електронну адресу: ... . Я ж оперативно відповім письмово на всі ці зауваження, а потім надішлю ці два доопрацьовані мною файли Вам за тією електронною адресою, яку прошу вказати у першому листі до мене з Вашого боку.
Усієї цієї інформації буде достатньо, щоб Ви самі, як незалежний арбітр у суперечці, змогли з її допомогою виявити істину за цією статтею. Це легко можна зробити, порівнюючи наведені відповідні аргументи обох сторін.
Щиро сподіваюся на те, що прийняття Вами цієї моєї пропозиції суттєво прискорить настання миру в Україні на гідних для неї умовах.
Автор звернення Бурлаков М.В.
5.3. Фрагмент відповідей автору з Офісу Президента України
На обидва ці Звернення автора в Офіс Президента України було отримано ним звідти дві абсолютно однакові формальні (тобто не по суті викладеного) відповіді, які містили таку ключову фразу:
"Ураховуючи викладене, Ваші пропозиції передано до Відділу інформаційно-аналітичної роботи Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації для врахування та використання в роботі."
Висновок
Кожен відповідальний українець, люблячий свою країну, повинен знати, яку велику шкоду можуть завдати їй вітчизняні НШМи – ненавмисні шкідники-мовчуни. Це потрібно для того, щоб українське суспільство якнайшвидше позбулося цього поширеного негативного явища серед її керівних осіб та високопосадовців. Від цього безпосередньо залежить майбутня доля України, яка вже понад чотири роки воює з російським агресором.
Список публікацій
- Бурлаков М. Хто найбільший ворог сучасного людства та як з ним успішно боротися. – 11.01.2024 (https://blogs.korrespondent.net/blog/world/4654771/ )
- Бурлаков М.Усі проблеми сучасної України від впливу на її владу епідемії масового отупіння. – 03.03.2025 (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4760593/ )
- Бурлаков М. Як передові українці погробили можливість врятувати свою країну. – 20.01.2026 (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4848956/ )
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.