За роки війни Буданов набув унікальний практичний досвід, який не можна втрачати

У РФ ліквідували начштабу авіаційної ескадрильї, причетного до удару по ТЦ у Кременчуці. Ось так працює українська розвідка

За роки війни глава ГУР Кирило Буданов накопичив унікальний досвід практичної роботи, який у жодному разі не можна втратити. Бо він - критично важливий для подальшої ефективної роботи розвідки.

Водночас, цей досвід можна і потрібно видавати як окремий закритий підручник. Хоча, кому я раджу? Напевно фахівці різних країн дуже активно вивчають успішний досвід українських таємних операцій. І далеко не всі стали доступними широкому загалу. Властивість таких операцій частина - гриф "Секретно" на 10, 25 або 50 років. Але й того, про що ми знаємо, достатньо. Достатньо, щоб аплодувати стоячи.

У РФ ліквідували начштабу авіаційної ескадрильї, причетного до удару по ТЦ у Кременчуці. Ось так працює українська розвідка. ГУР Кирила Буданова став справжнім кошмаром для військових злочинців росії. Їхні особи встановлюють і "дістають" навіть у Росії. Ніхто, хто вчинив воєнні злочини проти українського мирного населення, не може почуватися в безпеці. І це єдино правильна тактика "переговорів" з терористами. Міжнародний трибунал далеко, за кордон ці персонажі давно не виїжджають. Боятися нічого? Тепер вони знають, що є.

Російський військовий льотчик, який запускав ракету по мирному населенню, почувався в цілковитій безпеці. Він у теплій і затишній кабіні літака, захищеного всіма можливими засобами. Авіабаза оточена кільцем охорони і засобами ППО. Ракету він випускає не в небі над Україною, а з великої навіть для такого боягуза відстані. Що може трапитися з ним поганого? Нічого. Майже нічого. Привіт з України від Кирила Буданова. Знайшли з пробитою головою. Виконавець із місця події зник. Тихо прийшов, тихо пішов...

І саме тому будь-які розмови про можливу зміну глави ГУР зараз абсолютно недоречні. Адже навіть за бажання напрацьовані на практиці Будановим знання неможливо буде передати новій людині в повному обсязі, ще й оперативно.  А вміння ними розпоряджатися доведеться набувати прямо під час бойових операцій, що несе ризик зниження їхньої ефективності та водночас - збільшення втрат із нашого боку. Що, звісно, абсолютно неприпустимо