Путін істерично блефує на тлі укріплення України

Стратегія України стосовно Росії повинна бути такою, як і раніше: сидіти в обороні та розширювати удари по їхній території.

За задумом певних кіл на Заході, які не полишають надій нагнути Україну поступитися своєю територією (той самий «корейський сценарій»), і новоспеченого «миротворця» Китаю, виступ Путіна напередодні «Саміту миру» повинен був остаточно розмазати цю подію. Тобто, «Путін теж за мир». Підозрюю, що їх тональність повинна буда бути на порядок м'якшою.

Але ці геніальні комбінатори знову забули з ким мають справу. Путін раптом вирішив, що всі його бояться, і можна висувати вимоги, які є реальністю тільки в його хворій свідомості, чим остаточно поховав своїх лобістів на Заході та, м'яко кажучи, у незручне становище поставив Китай, розкривши його карти.

Такі вимоги особливо смішно виглядають на тлі того, що Україна ударами по станціях попередження ракетного удару викрила його «ядерний блеф». Дотиснула удари по їхній території, після яких знов нічого не відбулося. Росія отримала відчутний удар через нові фінансові санкції і тепер змушена бути частиною фінансової системи Китаю, що однозначно призведе до того, що Китай буде викручувати їм руки ще сильніше.

Розвинуті країни нарешті просунулися у питанні часткової конфіскації російських грошей. Тобто, за останні два тижні Росію просто загнали у пастку з якої не має виходу. І це ще не осінь, коли повилазять всі проблеми у російській енергетиці, яку активно знищують.

Істеричні заяви Путіна, це намагання повернутися у звичну для нього гру з Заходом, де деякі політики досі розглядають Росію в якості можливого союзника у війні з Китаєм. Але після останніх санкцій, це все стає менш ймовірним. Росія остаточно стає частиною китайської системи, тому втрачає свою цінність для Заходу та політиків, які обстоювали таку ідею.

Цінність Росії була у тому, що на Сході вони казали, що є Заходом, а на Заході – що мають вплив на Сході. Тепер вони один на один з Китаєм, що їх реально дуже лякає. Бо все ж таки Росія – це країна західної культури і проти справжнього Сходу вони шансів не мають. Але через свою неадекватність Путін навіть це завдання провалив. З чим я його і вітаю.

Тому, стратегія України стосовно Росії повинна бути такою, як і раніше: сидіти в обороні та розширювати удари по їхній території. У першу чергу – енергетика. Довести Росію до того стану, як Німеччина у Першу світову, коли та була змушена тікати з окупованих територій, бо сил їх утримувати не було.

Ну, і звісно, не слухати балачки про те, що з Путіним можна домовитись на «перепочинок». Не буде ніяких «перепочинків» поки у нього ціла енергетика та не почалася там громадянська війна. Тоді все можливо, але на умовах України.

При цьому Україна системно укріплюється. Це і літаки, це і удари по російській території, знищення ППО Росії у Криму тощо.