За людиною мають ходити дані, а не папери

11 лютого 2024, 18:18
Власник сторінки
старший выпускающий редактор
0
126

Як Єдина інформаційна система соціальної сфери, яку впроваджує Мінсоцполітики, запобігатиме корупції у наданні соцдопомоги

Соціальні послуги та виплати – це підтримка від держави, якої щорічно потребують мільйони українців. Та, на жаль, паралельно протягом десятиліть вони ставали і годівничкою  для деяких нечистих на руку чиновників. Основною причиною цьому стало те, що більшість реєстрів, які обліковують споживачів соціальних виплат та послуг, формувалися різними органами влади вручну, на папері, та не передбачали процесу звірки інформації.

Непрозорість + відсутність належного обліку = корупція

Згідно з даними Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки (далі – ДАП) станом на 2021 рік близько 25% коштів держбюджету спрямовуються для надання соціальної підтримки громадянам України. Тому розгул для корупційних маневрувань – величезний!  До речі, до 25% - це без урахування бюджетів соціальних фондів (Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ).

За даними ДАП, в Україні у 2021 році за орієнтовними підрахунками надавали понад 100 видів соціальних послуг, а різного типу установи щорічно приймали до 7 млн заяв у паперовому вигляді. За 2020 рік ці виплати, пільги та послуги отримували близько 16 мільйонів українців. Що ж до обліку, то механізми надання соціальної підтримки громадянам тоді залучали для здійснення виплат 10 органів державної влади, а також 12 типів установ на місцевому рівні.  Деякі види соціальної підтримки дублюються і зараз.

Спроба №5

Те, що країні конче потрібен єдиний реєстр громадян, які отримують різні види соціальної підтримки, стало ясно давно. Але, на жаль, створення такої уніфікованої  бази даних в нашій країні, починаючи з 2011 року, теж неодноразово ставало корупційною годівничкою. З різних джерел, як правило, від міжнародних партнерів, кілька разів виділялися або позичалися гроші на його створення. Щоразу ці бюджети хтось «освоював», але потрібного продукту країна не має досі. Втім, як і винних в цьому корупційному недбальстві. 

З 2020 року Міністерством соціальної політики виконується п’ята спроба створити таки цей реєстр – «Єдина інформаційна система соціальної сфери», або коротко ЄІССС. Що вже зроблено і що робиться далі для того, щоб нарешті перевести в електронний формат всі види соціальної підтримки від держави, місцевих органів, удосконалити їх облік та забезпечити прозорість їх розподілу? Ця тема обговорювалася між представниками Мінсоцполітики та представниками громадськості на вебінарі, який організувала ГО «Разом проти корупції».

За словами заступника міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Мінсоцполітики Костянтина Кошеленка, насамперед, вони орієнтуються не на антикорупційний ефект, а на потреби громадян:

«Раніше людина могла звернутися тільки за місцем реєстрації і тільки особисто. Це все супроводжувалося чергами, втратою часу, ходінням кабінетами. Процеси були паперові, туди закрадалися і корупційний ризики, і ризик втрати документів з архіву.

Зараз вже система централізована, доступне екстериторіальне обслуговування. Також вона дає можливості для мультиканального обслуговування, тобто, можна звертатися як особисто, так і через ДІЮ. Та й у ЦНАПах вже цифровізовано набагато більше процесів, ніж раніше. Сьогодні на цю систему вже витрачено  від 150 до 200 мільйонів гривень сукупних коштів від різних міжнародних донорів. Більше всього йде коштів на забезпечення потужної та стабільної  роботи серверів, захист інформації».

Важливо, що система дозволяє не тільки ухвалити рішення, а й відслідковувати розгляд запиту  на кожній стадії та інформувати про це користувача.

«Вона (система) надає можливість приходити до автоматизованих рішень, що дозволяє мінімізовувати людський фактор і вплив чиновника на ухвалення того чи іншого рішення», – пояснив Кошеленко.

Всередині ЄІССС взаємопов’язана з мережею різних державних установ. Кінцева мета – зробити обміни даними майже з усіма можливими реєстрами, які є доступними по країні, і повністю відійти від паперового обліку. Таким  чином людині буде не потрібно підтверджувати інформацію з прикордонної, чи податкової, чи інших служб. Вона введе свої дані один раз і вся інформація, яка є на неї в державних структурах, підтягуватиметься автоматично. Паралельно має працювати система верифікації всіх цих даних.

«Тепер у ЄІССС на кожну людину заведена окрема тека, – пояснює  перший заступник директора ДП «ЮЦ Мінсоцполітики України»  Олексій Мельников. – В ній можна прослідкувати всі її соціальні зв’язки, всю документацію по Є-допомозі. Ми верифікували не лише людину, але і її родину. Наприклад, якщо це багатодітна мати, то одразу видно статус кожної її дитини, чи не досягла вона 18 років, чи є інвалідність тощо. І цей реєстр знаходиться у взаємодії з ДІЄю. Тобто, людині не потрібно не тільки стояти у чергах до кабінетів за довідками, а й взагалі виходити з дому, щоб отримати послугу або нарахування».

«Важливий механізм усунення корупційних ризиків – це логування. Кожне рішення, що проходить через систему, логується. Тобто, можна в будь-який момент часу переглянути виконавця, час виконання. В тому числі передбачений доступ для правоохоронних органів», - доповнює Костянтин Кошеленко.

Електронний обіг документів врятував під час війни

Має ЄІССС й інші переваги перед старою паперовою системою. І вони вже зіграли хорошу роль у  воєнний період.

«З моменту повномасштабного вторгнення ми зареєстрували терміново близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, хоча ніхто цього не планував. Через електронні застосунки цим людям надійшла допомога на 100 мільярдів гривень. Також саме завдяки системі і підключенню її до ДІЇ українці отримували міжнародну допомогу прямо від наших партнерів на свої IBAN, без посередників. Якщо ЮНІСЕФ питало, чи це дійсно багатодітні сім’ї, то ми могли дуже швидко це їм підтвердити. І так люди отримали ще 25 мільярдів гривень.

Також ми вводимо у електронний застосунок процеси усиновлення. Наразі існує можливість лише проконсультуватися  та зареєструватися, щоб стати кандидатом в усиновителі. Але ми працюємо  далі. Запрацювало оформлення житлової  субсидії,  чотири види допомоги сім’ям з дітьми, які завдяки цій системі також можна оформити через ДІЮ, також є послуга зняття з реєстрації та зміна місця проживання», – перерахував вже заведені послуги Костянтин Кошеленко.

Саме зараз виконується технічне завдання, щоб не тільки ДІЯ, а й сам портал став точкою входу для користувачів у інформаційну систему соціальної сфери. І паралельно з цим відбувається бета – тест процесу кейс-менеджмента.

«Працюємо над тим, щоб через соцпортал  могли діяти наші соціальні працівники, тобто, кейс-менеджери, які можуть приходити до людини додому, оцінювати потребу у допомозі. Планується, що вони матимуть із собою навіть планшети і договори щодо надання соціальних послуг будуть укладати одразу в електронному варіанті. І водночас – щоб саме через соцпортал могли замовляти послуги їх споживачі.  Бо чим більше точок входу маємо, тим краще», – розповіла юридичний консультант Мінсоцполітики Наталія Кураш.

Інша перевага системи полягатиме в тому, що вона зможе вимірювати, як працює кожен соціальний працівник, та який ефект має надання конкретного виду послуг для конкретної категорії отримувачів. І ця аналітика дуже важлива: правильно підібрані соціальні послуги дозволяють глибинно поліпшити життя людини. Раніше Мінсоцполітики могло отримувати звіти по кожному регіону щодо проведеної роботи раз на місяць. А ЄІССС дає можливість знімати дані кожні 24 години.

Залишається ще одна проблема: в Україні багато соціальних послуг дублюється. Ніби категорії споживачів зазначені різні, але є люди, які попадають під різні категорії, і тоді держава сплачує їм двічі, фактично, за одне і те саме. Щоб усунути цей ризик, зараз Мінсоцполітики розробляє Соціальний кодекс України. Щоправда, робить вона це вже з 2022 року. І коли, нарешті, ухвалять, поки невідомо. А потім буде дуже важливо, щоб згідно його постулатів підкоригували роботу ЄІССС. Тільки тоді ці корупційні ризики теж будуть усунуті. 

Що ж, сподіваємося, що робота і далі просуватиметься послуга за послугою і в результаті буде доведена до кінця. Так, як це передбачено ДАП: щоб ЄІССС ввели у повноцінну промислову експлуатацію не пізніше кінця 2025-го і вона слугувала країні довгі роки.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,корупція,соцвиплати,Україна,корупція в Україні,Мінсоцполітики,новости Украины
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.