Чекати боротьби зі “спадком Табачника” від міністра Лісового – самонадіяно

Новий міністр освіти Оксен Лісовий відомий своєю роботою з Малою академією наук (МАН).

Проте його досвід не такий вже й видатний, як пишуть деякі освітяни, а багатолітні зв’язки зі Станіславом Довгим ставлять під сумнів його реформаторські плани.

Міністр освіти Оксен Лісовий прийшов у сферу освіти 2004 року, коли йому було 32 роки. Максимально близька до викладання діяльність, якою він займався до того - гурток історичного фехтування при Києво-Могилянській академії. Твердження, що він десь хоч рік вчителював, не має ніяких підтверджень.

Більшість часу Лісовий займався бізнесом. А на початку 2000-х опинився у керівництві Укртелекому. І саме з цієї посади його і призначили у керівництво новоствореної Малої академії наук у 2004 році. На той час керував МАН Станіслав Довгий – батько відомого політика Олеся Довгого.

Лісовий розповідає, що коли він прийшов на посаду у МАН, у неї була дуже погана репутація. І він все виправив. Але при цьому чомусь Президент МАН так і залишився на своєму місці. У Малої академії усі ці роки був директор Лісовий і Президент Довгий. Тим часом в Україні відбулася Помаранчева революція, президентом став Ющенко, прем'єркою при ньому Тимошенко, потім Тимошенко знову змінив Янукович. Але на дует Лісового та Довгого це ніяк не вплинуло. Усім реформаторам вони подобалися.

В цей же час став себе проявляти Довгий-молодший, що у складі молодої команди Леоніда Черновецького розпилював на приватні володіння для правильних людей заповідне урочище Жуків острів. А Довгий-старший в цей час, не відриваючись від керівництва МАН, працював у парламенті у фракції найчеснішого політика Володимира Литвина.

Тим часом влада в країні знову змінилася. Янукович, який, свого часу призначив Лісового на його посаду став Президентом України, а жахливий-жахливий-жахливий Дмитро Табачник почав нищити державу на посаді міністра освіти. При цьому 2010 року сталася ще й реорганізація МАНу. Фактично його підвищили в статусі. Чи могли б при цьому у його керівництві опинитися люди, невигідні Януковичу і Табачнику? Звичайно, що ні. На цей раз Малу академію очолили Станіслав Довгий та Оксен Лісовий. Реформа вдалася!

У 2012 році Лісовий захистив ту дисертацію - до неї прикладається рівно три статті і три доповіді, які були зроблені в один рік.

Для тих, хто не знає, це - мінімум, при якому в принципі тоді дозволялося захищатися. Пояснення тут може бути два: або Лісовий супергеній, відомий в світі своїми науковими роботами, який написав її просто у вільний від основних занять час як розвагу, або за нього її зробив хтось інший.

Він розвіяв міф про 500 наукових робіт нового міністра освіти. За його даними, Google Schoolar надає відомості про 2-3 статті, у яких Лісовий співавтор.

Того ж 2012 року Лісовий отримав державну премію в галузі освіти.

Закон Кивалова-Колісніченка. Міністр Табачник. Патріоту Лісовому дають державну премію, а він її приймає. До речі, Революцію Гідності обидва на своїх посадах пережили. І люстрацію. Навіть Довгий-старший. 2018 року він навіть став повним академіком НАН України. А Довгий-молодший продовжив бігати, займаючись незаконними забудовами та підкупом виборців.

Лісовий разом із Довгим-старшим організовував музей науки у тарілці УкрІНТЕІ, і там була якась дуже мутна історія із російськими забудовниками.

Лісовий не тільки не вчений, але і не педагог. Мабуть, він хороший менеджер, принаймні піар-менеджер, бо я знаю, що купі людей які організовували різі івенти він дійсно допоміг. Але вибачте, чекати боротби зі “спадком Табачніка” від людини, яка фактично від нього отримувала премію якось самонадіяно. З урахуванням його зв'язків можна очікувати, що реформи вкотре пройдуть успішно і рештки українських навчальних закладів будуть звільнені від недобитих педагогів.

До того ж нового голову Міносвіти та науки Оксена Лісового звинуватили у присутності плагіату у його кандидатській дисертації.