Нові норми для субсидій: кого позбавлять допомоги

З 1 травня набрали чинності нові правила отримання субсидій. Тепер отримувачам компенсацій доведеться знову подавати паперові чи електронні заяви та декларації.

Нещодавно Уряд посилив вимоги до одержувачів субсидій, а згодом Міністерство соціальної політики випустили детальні роз’яснення, як буде відбуватися призначення субсидій.

З травні 2021 року призначення компенсацій буде проходити лише після подання нової заяви про призначення і надання субсидії й декларації про доходи та витрати осіб, котрі хочуть одержати допомогу від держави.

Що стосується власне посилених вимог, якщо хтось зі складу домогосподарства або член сім’ї особи, що проживає в оселі, має понаднормові активи, їм буде відмовлено у субсидії. Перша категорія тих, хто не отримає допомогу від держави – люди, які протягом року до подачі заяви придбали земельну ділянку, квартиру, транспортний засіб, будівельні матеріали або інші товари довгострокового вжитку на суму понад 50 тисяч гривень.

Не зможуть отримати субсидії власники депозитів, що складають понад 25 прожиткових мінімумів, або ж 56 750 гривень. Сюди ж підпадають операції купівлі іноземної валюти чи банківських металів на суму понад 50 тисяч гривень.

Ще однієї перепоною для отримання субсидії стане ситуація, якщо хтось із членів родини не навчався, не працював офіційно та не мав статусу безробітного. Нарешті, безперервне перебування за кордоном строком особи або члена родини понад 60 днів також автоматично позбавляє людину права отримувати субсидію.

Також збереглися чимало старих обмежень. Наприклад, не можливо отримати субсидію для квартири понад 130 кв. м або будинку понад 230 кв. м, за винятком дитячих будинків сімейного типу, багатодітних родин та деяких інших категорій громадян. Також права на субсидію не мають родини, у власності яких є транспортний засіб не старше 5 років, або 2 транспортних засоби не старше 15 років. Нарешті, не зможуть отримати субсидії ті, хто мають непогашені комунальні борги, або не уклав договір з реструктуризації заборгованості з оплати ЖКП.

За даними державних органів, сьогодні в Україні субсидії отримують майже 3 мільйони домогосподарств. Нові вимоги допоможуть скоротити їх кількість на 1-5%, що становить 30-150 тисяч родин. Потенційно, держава може зекономити від 700 мільйонів до 3,5 мільярдів гривень на рік.

Перше велике запитання до оновлених правил – це формат подачі заявки, адже влада скасувала автоматичне продовження субсидій

Формально заяву можна подати особисто, надіслати поштою або подати онлайн через сайт Міністерства соціальної політики або Єдиний портал електронних послуг.

Однак з урахування того, що основна цільова аудиторія отримувачів субсидій – пенсіонери, навряд більшість з них вибере опцію подачі через інтернет. З одного боку влада всіма засобами обмежує скупчення людей – зупиняє громадський транспорт та вводить перепустки, обмежує відвідування релігійних заходів. З іншого, тепер найбільш вразлива категорія громадян – люди старшого віку, будуть змушені ходити до місцевих управлінь соціального захисту населення районних державних адміністрацій, щоб переподати заявки. 

Щобільше, якщо взяти столицю, то через нерівномірний розподіл населення, в деяких районах із майже повністю старим житловим фондом, відсоток мешканців пенсійного віку дуже суттєвий. Їх мешканці будуть змушені проводити в чергах по півдня або довше, щоб лише подати нові заявки.

Друге проблема оновленого підходу – це перекладання відповідальності за ситуацію з житловим фондом та зношеними комунікаціями із влади на людей. Більшість отримувачів субсидій живуть в будинках старого житлового фонду. Щонайменше 30-60% сум в платіжках – це результат зношених комунікацій та відсутності бодай мінімального утеплення. Наприклад, навіть в Києві понад 90% житлового фонду було зведено до 1990 року.

Насправді субсидії дійсно мали б стати тимчасовим явищем – після приведення тарифів до ринкових, влада пообіцяла компенсацію для найменш захищених верств громадян. Однак тоді не було сказано головного – умови, коли влада зможе перестати платити субсидії. За прикладом Німеччини або Литви, можна було б припустити, що людям перестануть допомагати оплачувати комуналку після того, як буде проведена повна реновація житлового фонду. Адже тоді платіжки органічно зменшаться щонайменше на 30-60%. 

Однак зараз критерієм для позбавлення допомоги зробили не ринковий механізм збільшення доступності комунальних послуг – завдяки введенню ощадних технологій, а просто купівлю родиною будь-якого автомобіля, вартістю понад 1900 доларів.

Ще одна парадоксальна норма – це неможливість отримати субсидію, якщо особа має депозит на 57 тисяч гривень. В державі майже повністю відсутній соціальний захист, а тому люди змушені самі думати, що робити у випадку посилення хронічних хвороби, коронавірусу або інших негараздів. Проте якщо пенсіонер назбирав на чорний день 2 тисяч доларів – тепер має віддати всі кошти за опалення та електрику.

Також це черговий сигнал від влади про надійність банківського сектора. Якщо у тебе бодай щось лежить на рахунку – це згодом може буде використано проти тебе. Треба збирати кошти виключно під матрац. На жаль, навіть ті громадяни, які не належать до числа отримувачів субсидій, зможуть прочитати такий меседж від влади.

Нові норми нарахування субсидій, які почали діяти з 1 травня, однак реально відчуються вже після травневих свят, містять одразу декілька суттєвих протиріч. Обов’язкова переподача заявок призведе до великих черг з пенсіонерів в державних установах. Що вкрай негативно в сьогоднішній ситуації, а особливо з урахування приналежності людей старшого віку до групи ризику. Також своїми рішеннями влада фактично демонструє курс на штучне згортання субсидій та перекладання проблем старого житла та зношених комунікацій на голову людей, замість системної роботи по модернізації житлового фонду, та подальшого органічного зменшення платіжок завдяки зниженню обсягів витрат ресурсів.