Закарпатські русини в імперських планах Росії

У контексті своєї гібридної агресії проти України Москва розглядає Закарпаття як плацдарм для розкручування так званого «русинського питання»/

Термін «русин» існував багато століть до того, як Закарпаття увійшло до складу радянської України в 1944 році. Ще з часів Русі цю назву використовували різні держави для позначення переважно українського населення цього регіону. В той час як одні русини вважають себе етнічними українцями, інші заявляють про окрему ідентичність. Згідно з останнім переписом населення в Україні, близько 10 тисяч жителів Закарпаття, або 0,8 відсотків населення області, назвали себе русинами. Низка сучасних держав, таких як Угорщина, Словаччина, Румунія, Польща та Сербія, де також проживають русини, визнали їх окремою етнічною меншиною. Україна офіційно вважає русинів частиною українського етносу.

У контексті своєї гібридної агресії проти України Москва розглядає Закарпаття як плацдарм для розкручування так званого «русинського питання», а також загострення існуючих протиріч навколо угорської меншини. І неоднозначний характер етнічної ідентифікації русинів був використаний Росією у гібридній війні проти України шляхом штучного ускладнення і до того непростих українсько-угорських відносин. Російські ЗМІ і соціальні медіа досить активно обговорюють тематику Закарпаття. Напередодні виборів в 2019 році вебсайти та блогери з Росії формували понад 25% обговорень на тему Закарпаття в світі. Крім того, близько 34% російських твітер-акаунтів, які обговорювали політику на Закарпатті, були ботами. Ці цифри чітко вказують на те, що російські ЗМІ та соціальні медіа проявляли неабиякий інтерес до Закарпаття. Російські боти, як правило, «нарікали» на нібито дискримінацію угорської меншини на Закарпатті та розповсюджували заяви лідера угорської крайньоправої партії «Йоббік» Томаша Шнайдера, який у травні 2019 року просив Київ надати регіону територіальну автономію. Вони також рекламували інтернет-блог Петра Гецка, в якому той критикує українську владу та просуває ідею русинської держави на Закарпатті. У грудні 2019 року спікер Держдуми В’ячеслав Володін звинуватив Київ у порушенні прав і свобод національних меншин та заявив, що націоналізм та утиски малих народів «можуть призвести до виходу кількох регіонів зі складу України».

В контексті незаконної анексії Криму, агресії на сході України та спонсорство «республік» на Донбасі Кремль також виношував ідею створення русинської держави – так званої «Республіки Підкарпатська Русь» – на теренах Закарпаття. Зокрема, ще у березні 2015 року російське інформаційне агентство ТАСС опублікувало заяву самопроголошеного «прем’єр-міністра» «Підкарпатської Русі» Петра Гецка, котрий від імені конґресу русинських організацій вимагав територіальної автономії Закарпаття від Києва. Гецко, який з 2008 року живе в Москві, вже давно перебуває в розшуку правоохоронних органів України за сепаратизм. Наразі, у своєму онлайн-блозі LiveJournal він продовжує публікувати дружні до Кремля тези, закликаючи до відокремлення Закарпаття від України. Русинські лідери в Україні не підтримали закликів Гецка, і на цьому справа скінчилася. Тим не менше, багато українців насторожено ставляться до російських спекуляцій навколо «Підкарпатської Русі», побоюючись, щоб Закарпаття не повторило долі Луганська або Донецька.

Таким чином, на тлі триваючої російської агресії проти України, Кремль намагається створити нові лінії поділу в країні з метою її подальшого послаблення та дестабілізації, цього разу – на західному терені. Окрім просування так званого «русинського питання» на Закарпатті, Росія також активно намагалася ускладнити і до того непрості українсько-угорські відносини. Виглядає малоймовірним, що прихильні до Кремля політичні сили коли-небудь матимуть суттєвий вплив на Закарпатті. Тим не менше, слід і надалі спостерігати за політичним ландшафтом області і потенційним іноземним втручанням у майбутньому.

Ці намагання можуть також проявлятися у давно відомих брехливих тезах про те, що Україна є нестабільною і нетолерантною державою, якою управляють «бандерівці» та екстремісти. У цьому контексті так зване «русинське питання» також може повернутися до геополітичної методички Кремля.