Чи був найгіршим 2020 рік? 6 інших критичних періодів для людства

Читайте, коли ще людство було на межі виживання.

Вітаю всіх! Багато вже було сказано про минулий, на щастя, рік. Та як експерт, що працює задля цифрового добробуту українців, я хочу поділитись висновком про небезпечну тенденцію, яку спостерігаю. 

Не секрет, що сучасний світ відрізняється гіперінформованістю. Надлишок інформації, постійне бомбардування нашого інфопростору різними думками, нарративами, меседжами й “вбросами” призводить до стану інтелектуального перенасичення, який негативно впливає на когнітивні й критичні здібності. Тому я пропоную вам критично розглянути популярну серед інтернет користувачів думку щодо “жахливого” минулого року. Чи були звинувачення на адресу 2020-ого справедливими? Відійдемо від емоцій та пройдемося стежками раціонального аналізу. 

Попереджаю одразу, що цією статтею я жодним чином не хочу знецінити ті втрати, біль та переживання з якими могли зустрітись багато хто з нас у 2020 році. Ця стаття про те, що життя продовжується, треба брати себе в руки і йти вперед. І щоб підтримати бойовий дух, я перечитав дані про різні історичні періоди та зробив свою добірку критичних років, коли людство було на межі виживання.

Почнемо. Часто від знайомих та друзів я чув типові нарікання. Наприклад, “сидимо вдома, працюємо, нікуди не ходимо, сонця не бачимо”. Я б не поспішав з таким висновком. Півтори тисячу років тому, в 536 році н.е., якщо бути точним, сталось виверження супервулкану на півночі Європи. І от тоді дійсно сонечка не бачили. Європа, близький схід, частина Азії - всі ці території опинились в нескінченних сутінках. Вулканічний пил завис в небі на довгих 18 місяців. Ніч не дуже відрізнялась від дня, а сонячні промені практично не пробивали пилову завісу. До нуарної атмосфери додався голод, постійний страх, паніка й стрімке похолодання. Ультрафіолетові лампи й теплиці тоді не придумали, тому з врожаями було не дуже. Їх не було. 

Щоб людство не сумувало й не розслаблялось зарано, через чотири роки цей самий вулкан ще раз забарвив небо в чорний колір. Вже в меншій мірі, але відчули всі. І вже в 541 році, щоб зменшити постійну міграцію в пошуках їжі й простимулювати розвиток медицини спалахнула “юстиніанова чума”. Щоб зрозуміти її наслідки - просто станьте посеред подвір’я багатоповерхівки чи на парковці супермаркету, і починайте викреслювати зі списку живих кожну другу людину, яку бачите. Саме так, від чуми в ті часи загинула половина Європи. З антисептиків були молитви й оптимізм. Ліків просто не було.

Якщо вже зачіпати хвороби й суспільну реакцію на них варто згадати непростий 1348 рік. Епідемія “Чорної смерті”, також відомої, як бубонна чума. В цей непростий рік активно пропагувалась думка, що у виникненні та розповсюдженні чуми винні іудеї. Тому спалювали не тільки тіла померлих, а й цілком живих людей, попередньо влаштовуючи погроми кварталів та справжнє полювання. Так, до речі, все це відбувалось з благословення церкви. 

2020 рік запам’ятався багатьом громадянськими війнами й масштабними конфліктами. Але його важко порівняти зі столітньою війною, яка до 1348 року ще тривала і збирала свій кривавий врожай. В Азії теж не все добре було. Торгові шляхи принесли на Схід не тільки прибуток, а й чуму. Ну і тренд на війни, який напрочуд активно підхопили Китай та Японія. 

В минулому році хмари аерозольних антисептиків та костюми хімічного захисту посіли чільне місце в фотозвітах та хроніках. Саме таких костюмів не вистачало в 1914 році, під час битви на Іпрі. В той день людство відкрило черговий ящик Пандори та усвідомило силу хімічної зброї. Цей же рік став початком краху великих імперій та глобального поділу сфер впливу. Тільки уявіть: вбито лідера однієї з супердержав і світ завмер в очікуванні наслідків. 

Чи справді 2020 такий поганий? Безперечно, загальна ситуація суттєво вплинула на світ, економіку та психологічний комфорт багатьох з нас. Та навряд чи рівень напруги й паніки можна порівняти з 1962 роком, в якому також було багато спільного з “найгіршим роком XXI сторіччя”. Шановні, ми прожили лише одну п’яту частину сторіччя, не варто бути настільки оптимістами. В 62-ому також були землетрясіння з десятками тисяч загиблих, аномальна кількість авіакатастроф, кілька шпигунських скандалів. Але цей рік запам’ятався тим, що поставив людство на самий краєчок ядерної війни між СРСР та США. От тоді від міцності нервів кількох людей залежало існування практично всієї планети. 

Насправді, історичні екскурси важливі не тільки для студентів істфаку. Ми не вчимось на своїх помилках, схильні перебільшувати власні трагедії та не бажаємо мислити глобально й критично. Тому і будемо щоразу вчити одні й ті ж уроки історії, допоки не засвоїмо їх. 

Я радий, що 2020 закінчився. Це був непростий досвід для багатьох з нас, але його варто засвоїти й не перебільшувати значення. Попереду ще багато цікавого, я впевнений.