Кожного "карантинного" дня українці втрачають близько мільярда гривень

Карантинні обмеження щодня обкрадають українців в середньому на один мільярд гривень. Ці втрати дедалі зростають через скорочення роботи найбільшого годувальника країни – малого та середнього бізнесу

Коронавірус щодня наносить відчутні втрати кожній українській родині. А уряд під виглядом піклування про здоров’я нації продовжує приймати рішення, що поглиблюють економічну депресію в Україні.

Іще три тижні на шляху до злиднів

22 квітня уряд ухвалив продовження карантину іще на три тижні, до 11 травня. Але, за словами прем’єр-міністра, завершення карантину після травневих свят відбудеться, лише якщо з 1 травня буде стійкий показник нововиявлених випадків коронавірусу на рівні 5-7% протягом десяти днів поспіль. В інакшому випадку уряд припускає можливість продовжувати карантин знову. На час карантину відчутно обмежили ділову активність українців. Середній та малий бізнес скоротив діяльність або повністю закрився. Люди, що працювали на цих підприємствах звільнені або отримують скорочену зарплату. Відповідно і нові працевлаштування на час карантину неможливі.

Малий та середній бізнес – ключовий годувальник українців

Найбільш постраждалі через карантинні обмеження підприємства малого та середнього бізнесу які за даними кабміну, створили минулого року 55% ВВП. Згідно Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва ці підприємства мали створити у 2020 році 66% обсягу всієї продукції в Україні та дати 78% загального прибутку, з якого сплачують податки до бюджету. За рахунок податків цих підприємств складається 84% доходів держбюджету. Це близько 650 мільярдів, які принесуть малі та середні підприємства, за умови, що вони будуть працювати весь рік. В середньому щоденно середній та малий бізнес приносить до бюджету 2,6 мільярди гривень. Починаючи з 25 березня, коли уряд поступово почав впроваджувати карантинні обмеження, відомо про припинення роботи вже понад чверті таких підприємств. Це означає, що щоденні втрати з цих податків вже наближаються до мільярда. З кожним днем продовження карантину кількість середніх та малих підприємств, які припиняють діяльність, буде зростати, а отже збільшуватимуться щоденні "податкові втрати". Відповідно надії на наповнення бюджету для годування малозабезпечених верств населення стають марними.

Втрачають пересічні українці

За даними Державної служби статистики, на підприємствах середнього та малого бізнесу працюють 79% українців. Кожне домогосподарство за умов продовження карантину втрачає по-своєму: звільнення працездатного годувальника через скорочення діяльності роботодавця може повністю позбавити родину єдиного джерела доходу. Це стосується молодих родин, в яких один з подружжя виховує дітей, а інший працював. Також це стосується і тих, де всі члени родини працювали у галузі, яка скоротила свою діяльність. Збільшення у новому бюджеті розміру допомоги по безробіттю на 300 гривень не зможе компенсувати такі родинні втрати. Малозабезпеченим людям теж варто готуватися до жорсткої економії, адже навіть "додаткова тисяча" не рятуватиме за умов зростання вартості продуктового набору. Адже збільшення втричі бюджетного дефіциту прямо вказує на неминучість інфляції.

План «Б» від уряду

Реагуючи на заяви експертів про загрозу економіці від коронавірусних обмежень, уряд розмірковує над шляхом виходу з кризи. До уваги беруть досвід інших країн щодо режиму та термінів карантину, спостереження мікробіологів щодо поведінки вірусу та прогнози математиків щодо динаміки поширення вірусу. Спостереженнями з цих джерел влада обґрунтовує рішення продовжити карантин. В числі "антикризових" заходів 16 квітня прийнято зміни до держбюджету. Утім корегування у ньому також базуються на гіпотетичних прогнозах з багатьма невідомими. Оголошуючи про продовження карантину очільник уряду зазначив, що після карантину є "дуже чіткий план виходу", який складається з п’яти етапів. Про які саме етапи йдеться, прем’єр не повідомив. Отже очікуємо чергової дати завершення карантину та сподіваємося, що це не буде міражем.