Зміни до держбюджету – "антикризова" ілюзія порятунку

Прийнятий урядом "антикризовий" бюджет не зможе забезпечити реальне врегулювання післякризової депресії

Уряд рятує країну від коронавірусу, наповнюючи бюджет зі спустошених джерел.

Уряд намагається утримувати рейтинги жонглюючи міністрами та бюджетом

Другий місяць поспіль панування коронавірусної агонії поглиблюють економічну кризу в Україні. Уряд змушений реагувати, аби суспільство не звинуватило керманичів у бездіяльності та непрофесіоналізми. Підприємства згортають діяльність, люди масово лишаються без роботи, а невтішні прогнози експертів нагнітають негативні настрої у суспільстві. За таких умов неможливість дотримання бюджету прийнятого на 2020 рік не викликала сумнівів. З початку 2020 року відповідальне за бюджет Міністерство фінансів зазнало найбільшої турбулентності. Оксана Макарова готувала держбюджет при уряді Гончарука, у переобраному уряді міністершу, а отже й її бачення бюджету замінив Ігор Уманський, який протримався у кріслі лише три тижні. Останню версію держбюджету готував новообраний Сергій Марченко. Але й ця остаточна редакція бюджету ледь отримала підтримку у парламенті та й досі викликає дискусії щодо обґрунтованості і фактичних цілей.

В парламенті немає згоди щодо "антикризового" держбюджету

З другої спроби 13 квітня парламент нарешті ухвалив зміни до бюджету. 249 голосів назбирали лише завдяки підтримці провладної партії та двадцяти трьох позафракційних депутатів. В оновленому бюджеті на 11% скоротили доходи, на 7% збільшили видатки та понад як у тричі зріс держдефіцит. "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос" та "ОПЗЖ" не дали жодного голосу за "антикризовий" кошторис країни. Серед загрозливих наслідків нового бюджету вбачають наявність корупційної складової, відсутність важелів для утримання й відновлення економіки та реальної підтримки людей. В кошторисі скоротили фінансування освіти й науки, територіальних громад, субсидій. При цьому збільшений дефіцит планується перекривати за рахунок допомоги МВФ, яка стане можливою лише після впровадження іще не прийнятого досі «банківського» закону.

Голий король або новий бюджет з пустого – в порожнє

Хвороба ще вирує повним ходом, перспективи та тривалість карантинних заходів досі невідомі, і неможливо напевно виміряти шкоду, яку нанесуть ці події економіці. На початку карантину Мінекономіки прогнозував падіння ВВП на 3,9%, але голова уряду уточнив, що ВВП знизиться на 4,8%. При плануванні «антикризового бюджету» врахували показник безробіття у 9,4%. Хоча, за даними  Держслужби зайнятості, вже на 16 квітня зареєстровано 400,6 тисяч безробітних, що на 27% більше за аналогічний минулорічний період. До того прем’єр раніше заявляв, що кількість безробітних за час карантину зросла в 10 разів. Необґрунтованою експерти вважають і розрахунок дохідної частини бюджету. Так, фахівець Центру економічної стратегії Марія Репко, вважає, що зниження доходів українців та закриття значної кількості підприємств не дозволить зібрати запланований обсяг з доходів фізичних осіб та податку на прибуток. Отже дохідна частина теж навряд чи буде виконана. Вочевидь, це далеко не остання версія головного кошторису країни, оскільки нереалістичні сценарії змусять керманичів знову повертатися до цього питання.

Коронавірус, рейтинги чи імітація діяльності

Ключова мета внесення змін до бюджету – збільшення фінансування галузей, задіяних у подоланні коронавірусної атаки, яка проявляється не тільки у загрозі здоров’ю людей, а й у руйнівних економічних наслідках. Найбільше додаткового фінансування отримали Міністерство фінансів, яке буде відповідати за перерозподіл грошей для убезпечення від коронавірусу. Ця відповідальна місія матиме успіх лише за умови зваженої політики міністерства і професійних якостей його очільника. Збільшення видатків Мінсоцполітики, стосується в першу чергу пенсіонерів: додаткових 29,7 млрд.гривень виділено для виплати обіцяної тисячі. Такі задобрювання здійснюються за рахунок пільговиків, отримувачів субсидій, інвалідів, дітей, жінок та інших вразливих категорій населення. Отже ці зміни до бюджету, скоріше, носять популістський характер, аніж рятування людей, постраждалих від наслідків COVID-19. Збільшено видатки на МВС та Державну судову адміністрацію. Діяльність цих установ не впливає прямо на боротьбу з коронавірусом. Окрім того збільшення фінансування судової ланки суперечить недавній заяві президента, який обіцяв зменшити в зв’язку з кризою зарплати всіх держслужбовців, включаючи суддів. А от фінансування міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства скорочено, отже закриті внаслідок обмежень підприємства та звільнені працівники вирішуватимуть власні проблеми самі. Отже чи досягається у новому бюджеті мета цільового урегулювання подій та наслідків, пов’язаних з коронавірусом? Схоже, перекроювання бюджету, зумовлене лобіюванням окремих інтересів: чи то спроба почати розбудову поліцейської держави через посилення функцій МВС, чи то  стимулювання певних судових процесів, а може це намагання нового уряду продемонструвати швидкі результати. А українцям саме час розраховувати на себе, переглянути свій споживацький кошик та освоювати нові сфери діяльності аби гнучко орієнтуватися у нестабільних обставинах.