Хаотична боротьба з COVID-19 в Україні загрожує економіці

Загрозливі економічні наслідки чекають Україну через необґрунтовані повсюдні обмеження, впроваджені урядом у боротьбі з коронавірусом.

Здорові чи голодні – з таким вибором стикнуться українці після перемоги над COVID-19, якщо й надалі уряд діятиме безсистемно. Досвід розвинутих країн може стати у нагоді, аби українцям не прийшлося обирати між життям і достатком.

Безладні дії уряду

Намагаючись приборкати коронавірус, український уряд в середині березня поспішно ввів карантинні обмеження. Зупинили громадський транспорт, заборонили масові заходи, зачинили магазини, кафе. Обмеження мали тривати до 3 квітня, але не дочекавшись цієї дати уряд оголосив карантин ще на три тижні. Завчасне оголошення про продовження карантину викликало паніку у населення. Люди кинулися скуповувати товари першої необхідності та валюту. Спекулятивний попит спричинив спустошення полиць у магазинах та стрімке падіння гривні. З 6 квітня громадян зобов’язали пересуватися з документами, що посвідчують особу, а за порушення правил карантину ввели штрафи від 17 тис гривень., що значно перебільшує середню зарплатню у 10 тис. 847 гривень. І хоча президент заспокоює, що "ці заходи не про диктатуру – а про дисципліну", зв'язок між турботою про здоров’я та обмеженням прав і свобод простежується складно. Це також навряд чи допоможе стабілізувати ситуацію та стримати неминучі економічні втрати.

Економічні наслідки непослідовних рішень

 "Аматорський футбол" – так можна охарактеризувати низку обмежень, які вводить уряд України на всіх рівнях. Необґрунтовані розпорядження часто не можуть бути втілені в реальному житті через брак фінансування та неузгодженість дій. Наприклад, складно забезпечити повноцінну роботу продуктових супермаркетів, коли працівники не можуть дістатися до місця роботи через зупинений громадський транспорт. Не можна проводити повсюдну дезінфекцію місць скупчення людей за відсутності дезінфікуючих засобів. За даними Торгівельно-промислової палати, через карантин зачинили близько 700 тис. підприємств, на яких працювало понад 4 млн. населення. Це майже 25% підприємств у країні, які припинили сплачувати податки. Отже фонди, що утворюються з податкових відрахувань спустошуються. Це вплине на фінансування соціально залежних галузей – бюджетників, пенсіонерів, малозабезпечених громадян. За даними дослідницької компанії GRADUS, 57% українців визнали, що їхніх збережень ледь вистачить на місяць, щоб прогодувати себе. Для подолання недослідженого вірусу та рятування життів посиленого фінансування потребує наука й медицина, які фінансуються переважно з держбюджету. Скорочення надходжень змусить уряд обирати між виплатами населенню та підтримкою медиків, що борються з COVID-19. 

Зважені сценарії боротьби з COVID-19

Прогресивні уряди обирають різні тактики боротьби з COVID-19: спираються на тренди поширення інфекції, але враховують і економічні наслідки. Наприклад, Норвегія, на відміну від України, впроваджує короткотермінові обмеження – такий підхід має не такий катастрофічний вплив на економіку. Від початку епідемії в країні відразу почали тотальне тестування громадян на вірус. Завдяки цьому, за даними Worldometers, там – найнижчий в Європі рівень смертей від коронавірусу – 16 випадків на мільйон населення. Уряд Норвегії вже планує відновити роботу соцзакладів. Це дозволить швидко повернути економіку в довірусний період. Швеція лише рекомендує карантинні обмеження для свої громадян. Працює громадський транспорт, дитсадки й школи. Такий свідомий підхід захищає людей та не несе вагомих загроз економіці. Уряд Німеччини підтримує чутливі та уражені галузі: компанії скорочують робочий час замість звільнення, а зарплатню сплачують пропорційно відпрацьованому часу. Держава компенсує працівнику недоотримані кошти з фондів обов'язкового страхування на випадок безробіття. Це вигідно всім: підприємство не несе видатки на фоні скороченої діяльності, працівник не стає безробітним, а держава не витрачає на допомогу по безробіттю.

Отже боротьба з вірусом менше вплине на економіки цих країн, завдяки зваженому кризовому менеджменту урядів.

Як діяти Україні щоб не збанкрутіти

Повністю скопіювати цей досвід українські реалії не дозволять. Держава не може допомогти бізнесу на час карантину через відсутність коштів у бюджеті. Демократична модель Швеції поки для України недоступна, через низьку довіру до рішень уряду, який зазвичай турбується лише про власні рейтинги. Найбільш оптимальним для України міг би бути норвезький досвід короткострокових обмежень: показники поширення інфекції збільшуються – заходи посилюють, уповільнюються – поступово відновлюють економічну активність. Україні вже варто послабити обмеження для галузі обслуговування – транспорту, перукарень, магазинів. Маємо зважено підходити і до обмежень пересування громадян. Оскільки до хвороби вразливі люди похилого віку, доречно обмежити потрапляння в публічні місця тільки для цієї категорії громадян. Це дозволить утримуватись на плаву більшій частині підприємств, відновить надходження у бюджет та послабить панічні настрої у суспільстві.

Нині країни світу проходять випробування на рівень розвиненості інституту державного управління. Долаючи інфекцію, не можна забувати про наслідки у інших життєво важливих галузях. Від зваженості рішень нашого уряду, від поміркованості залежить те, яким українці прокинуться після перемоги над COVID-19.