16 березня 2020 р. в Україні стартувала весняна призовна кампанія, на яку планується набрати на військову службу понад 16 тис. українців.
У даній статті ми розповімо призовникам про особливості проведення призову в 2020 році в умовах карантинних обмежень, підстави для надання відстрочки від армії і відповідальність за ухилення від строкової служби.
Згідно ст. 65 Конституції України
та 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», захист
Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним
обов’язком військовозобов’язаних українців.
Складовою частиною військового обов’язку є перебування
на обліку у військкоматі та строкова служба в армії. Водночас, призов строковиків в Україні
проводиться з метою підготовки призовників до захисту своєї держави і
забезпечення особовим складом не тільки ЗСУ, а й комплектування Національної
гвардії, Прикордонної служби та Державної спецслужби транспорту, а також інших
армійських формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, посади
в яких комплектуються військовослужбовцями строкової служби. Таким чином, дев'ять тисяч призовників відправляться служити до
підрозділів ЗСУ, 5460 українців поповнять лави Національної гвардії, ще 1300
стануть прикордонниками, а 700 осіб направлять до Державної спеціальної служби
транспорту.
У даній таблиці
наведені найпоширеніші питання та відповіді щодо набору на військову службу:
Питання
|
Відповідь
|
Хто підлягає призову до армії в
2020 році?
|
Призовний
вік в Україні у 2020 році встановлено на рівні 18-27 років. Таким
чином, призовники цієї вікової категорії, які визнані придатними до
військової служби за результатами медкомісії і не мають підстав для
відстрочки або звільнення від армії, зобов’язані пройти службу в рядах
Збройних сил України.
Призивати на строкову службу 18-ти та 19-річних юнаків не будуть, за
виключенням тих випадків, коли вони добровільно виявлять бажання вступити до
лав Збройних Сил України.
|
Які обмеження щодо набору діють в умовах карантину?
|
Військовими комісаріатами і
територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на час дії
карантину призупинено заходи
призову громадян на строкову військову службу, пов’язані з викликом
призовників до призовних дільниць та обласних збірних пунктів, – до окремого
розпорядження.
Натомість військові комісаріати
і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають продовжувати роботу з
військово-обліковими документами та організовувати протиепідемічні
заходи.
Головам
призовних комісій рекомендується організовувати роботу комісій відповідно до
обмежень, введених місцевими органами виконавчої влади.
|
Який строк служби в українській армії?
|
Згідно
статті 23 ЗУ «Про військовий обов’язок и військову службу», термін служби в
армії становить:
18 місяців – для призовників, які не мають вищої
освіти;
12 місяців – для призовників з академічним ступенем
магістра.
|
Які терміни проведення весняного призову на строкову службу в 2020
році?
|
На 2020 рік
встановлено такі дати весняного призову на строкову службу в
армію:
з 1 травня по 31 липня
|
Що робити, якщо отримали повістку?
|
Слід знати, що до окремого розпорядження призупинено заходи призову громадян на строкову військову службу.
Все ж, знання дій допоможе уникнути неприємних наслідків.
Тому, призовники,
які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної
дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому в Законі зазначено, що
неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування
призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову в
армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на добровільну явку у
військовий комісаріат.
Поважними
причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, важка хвороба
призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата,
сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини
не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.
|
Відстрочка від армії і
звільнення від призову
|
Статтями
17 і 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»
передбачено вичерпний перелік призовників, які можуть отримати:
відстрочку від призову в армію у зв’язку із
навчанням, роботою та сімейними обставинами (при народженні дитини, наявності
батьків-пенсіонерів тощо)
повне звільнення від строкової служби за станом
здоров’я (хвороба) внаслідок визнання призовника «непридатним до військової
служби»
|
Хто має право на відстрочку від служби в армії?
|
На
підставі статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову
службу», відстрочка від призову в армію надається:
- призовникам,
у яких є дитина віком до трьох років
- чоловікам,
які мають двох і більше дітей або вагітну дружину
- студентам
денних відділень українських ВНЗ (бюджет і контракт)
- при
вступі і навчанні в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі
- громадянам,
у яких є непрацездатні батьки (одинока мати/батько)
- призовникам,
які працюють і є єдиними годувальниками в сім’ї (родині)
- опікунам
та піклувальникам (за умови відсутності працездатних родичів)
- священнослужителям,
поліцейським, деяким педагогам і лікарям (на повній ставці)
- призовникам,
які визнані медкомісією тимчасово непридатними до військової служби
- при
навчанні на військовій кафедрі (до закінчення і присвоєння звання
офіцера запасу)
|
Хто звільняється від призову на строкову військову
службу?
|
Згідно ст.
18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від
служби в армії можуть отримати призовники:
визнані за станом здоров’я непридатними до
військової служби
досягли 27-річного віку (на день відправлення на
строкову службу)
які до набуття громадянства України пройшли службу в
інших державах
виконали обов’язки служби у військовому резерві
протягом строків 1 і 2 контрактів
яким після закінчення вищих навчальних закладів
присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу
засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі,
обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання, чиї
близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження
військової служби або зборів військовозобов’язаних
|
Яка відповідальність за ухилення від призову в
армію?
|
В Україні
передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про
військову службу — адміністративна і
кримінальна. В якості адмін покарання за неявку у військкомат
застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- штраф
від 85 до 119 гривень за перше порушення
- штраф
170-255 гривень — за повторне порушення
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову
на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає
обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків
покарання за ст. 335 Кримінального кодексу є умовним (але судимість буде).
|
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.