На все життя запам’яталася одна з поїздок на фронт.
На початку березня 2015 побував на одній з передових позицій мотострілків під Донецьким аеропортом, поблизу межі аеропорту.
Спілкувалися тоді під гуркіт мінометів агресора поблизу підбитого танка...
Говорили про те, як не вистачає броні, прицілів, набоїв 12 калібру...
Але я говорив зі справжніми Воїнами. Із Захисниками України.
У Збройних Силах служать сини і дочки України. Вони щодня ризикують своїм життям для захисту рідної землі, держави, кожного з нас.
Україна як єдина родина, всі ми маємо дбати про наших захисників, як про своїх рідних.
Дбати щиро і щодня.
Озброїти найкращим, гідно одягнути та нагодувати, поважати та шанувати.
Пишаюся Вашою стійкістю та мужністю, Українські Воїни!
Слава Україні!
Героям Слава!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.