Піратська “тисяча”. Чи буде суд “Adobe проти Нацбанку України”

25 августа 2019, 11:43
Владелец страницы
Адвокат
0
29
Піратська “тисяча”. Чи буде суд “Adobe проти Нацбанку України”

Про Україну сьогодні потрібно знати дві речі: 1. Нацбанк презентував купюру вартістю 1000 грн. 2. Прийшли блогери з соцмереж і знайшли на купюрі неліцензійний шрифт.

Щодо самої тисячі не маю сказати нічого особливого. Вернадський - особистість гідна. Розраховуватися “налом” на великі суми стане зручніше (від імені всього українського бізнесу, на 40% тіньового - красна дяка, але краще б подарували закон про ПнВК). Інфляції - ні, не боюся. Ноги в інфляції ростуть не звідси, та й швидкість впровадження купюр великої вартості у нас не космічна. П’ятисотку зі Сковородою випустили ще у далекому 2006, і це була найцінніша грошова одиниця пострадянського простору вартістю більше, ніж 100 доларів (за 13 років впала у понад 5 разів). Крадений шрифт на українських грошах - це обов'язково мало статися в країні, де за контент платять тільки лохи. Куди поділося мистецтво? Про естетичні нюанси таких рідних і звичних українських грошенят не замислювався (не на те вчився). Тож судитиму з коментарів фахівців. Часи, коли гривня була арт-проектом, давно минули, обурюються естети. А на найновіших гривнях взагалі усе кричить про те, що її розробників Нацбанк набрав із кумів кума третьої прибиральниці “95 кварталу”. Загальноприйнята норма гарного смаку в дизайні - 1-2 шрифти на одному виробі, у крайньому випадку - 3. На щойно створеній купюрі примудрилися втулити 11 різних шрифтів, підібраних без жодної логіки. Один із тих одинадцяти (той, яким написано “Одна тисяча гривень” прописом) горе-дизайнери не перевірили на наявність ліцензії. Чому потрібна ліцензія? Тому що сьогодні жоден об'єкт авторського права (фото, малюнок, іконку, шрифт) не можна просто скачати з інтернету і спокійно на ньому заробляти. Неважливо, чи це календарики з футболками, чи державна валюта. Такі норми захисту інтелектуальної власності діють скрізь у світі. Тільки на нашому чарівному острівці свободи фільми з торрентів, шрифти з Інтернету і крекані “Ворди” не фігурують у народній свідомості як чуже крадене майно. Ашотакоє. Піратський шрифт на щойно презентованій “тисячі” (точніше - піратську кириличну версію офіційного шрифту Bickham Script, випущену у вільний доступ “народними умільцями”) впізнали в експертній спільноті дизайнерів-шрифтовиків. Не полінувалися написати запит чиновникам НБУ. Там, звісно, відмовчалися. Тоді не полінувалися написати правовласнику, корпорації Adobe. Там підтвердили - шрифт їхній, і його ліцензія забороняє будь-які видозміни літер. Тим не менш, шрифт був видозмінений без дозволу російською авторкою ще у 2005 році, і з тих пір вільно “гуляє” в мережі. Найбільша нісенітниця в тому, що в 2016 році саме цей шрифт таки отримав офіційний переклад кирилицею від Adobe. Якби НБУ купив та використав саме його - користувачі різниці б не помітили. “Можливо, було б добре, якби у Національному банку України знали про проблему”, - чемно резюмував представник Adobe. Ось тут НБУ вже відреагував - публічно відповів, що “усі зображення на банкнотах є авторською графікою”. Навіть доказ навів, начебто робочі матеріали, але скрипт у них фігурує зовсім інший. Судитимуться, чи домовлятимуться? Поки питання хвилює лише блогерів, Нацбанк може собі дозволити наївні “відмазки”. В Adobe не готові сказати, чи доберуться вони до нашої гривні. Але я їх добре зрозумію, якщо доберуться. Україна їх і так грунтовно задовбала своїми неліцензійними “Фотошопами”. Поцікавився, скільки міжнародна корпорація може відсудити за шрифт. У світовій практиці максимальний розмір компенсації був 2 млн доларів. У сусідній Росії - 5 млн рублів. В Україні подібних прецедентів ще не було. Для масштабів Нацбанку в цих сумах - більше сорому, ніж видатків. Швидше за все, до суду не дійде. Хороші люди завжди прагнуть домовитися щодо компенсації. Але у будь-якому разі, в НБУ попереду велика морока: знищення вже надрукованих гривень і друкарських матриць. Той самий шрифт, як виявилося, фігурує на останній версії “двадцятки” і на найновіших версіях інших купюр, які тільки-но планують ввести в обіг. P.S. Не Нацбанком єдиним Тиждень тому на документах Офісу Президента України було виявлено незаконно видозмінений витвір українського художника-шрифтовика Василя Чебаника. Інформацію про це поширила його дочка. Літери української абетки авторства В. Чебаника, широко відомі та удостоєні Шевченківської премії, і раніше використовувалися в логотипі на президентському посвідченні. Лише нещодавно хтось в АП домалював туди “загогулінок” на власний смак, і получилося “красіво”. “Це не злизування, а перешивання моїх літер”, - пише сам художник. Коли-небудь, в оновленій і вихованій європейській Україні, в АП зв'яжуться з представниками автора вподобаного шрифту, заплатять за зміну ліцензії на його використання, або тому ж авторові замовлять модифікацію його літер. А поки що - подаруйте мені на Новий рік процес “Adobe проти Національного банку України”. Ну будь ласочка. Люблю серіали про те, як українців ввічливо, але суворо вчать європейському бонтону. На відміну від “Гри престолів”, такі серіали не закінчуються десятиліттями. І фінал всім сподобається.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.