Гарна політична поза чи свобода українських моряків?

28 июня 2019, 14:42
0
22

А ви як вважаєте? Що важливіше? Повернення наших моряків чи файна політична поза?

Відколи це ми уподібнюємося до агресора і ув'язнених моряків робимо предметом маніпуляції?

Ще вчора у нас був реальний шанс якнайшвидше повернути 24 наших громадянини на Батьківщину, але ми високо задравши носа, сказали: "ні, ми горді, нам не треба ваших подачок". Ви смієтеся з нас, пане ? Сьогодні Ви кажете, що зробите все, аби повернути людей додому, а завтра - Ви вже кажете: "ой ні, ми ж будемо негарно виглядати, якщо погодимось забрати їх".

Я розумію, що нота Росії з пропозицією повернення моряків на їх умовах - обурлива, пихата, не відповідає нашим вимогам та політичному вектору. Я також розумію, цей ланцюжок: якщо ми офіційно погоджуємося надати гарантії присутності наших моряків на судових засіданнях в РФ, це автоматично виглядає, ніби ми визнаємо законність судового процесу над ними, а отже - й визнаємо законність їх затримання у Керченській протоці, і, відповідно - російськість цієї території. Але ж це суто політика і наше ЧСВ. Давайте дивитися простіше, по-людськи!

Звичайно, це звучатиме не нео-патріотично, але якщо є можливість повернути наших людей додому - то кого, взагалі, хвилює, які обіцянки ми дамо заради цього? Вибачте, але у мене патріотизм старого гартунку: своїх не покидати ніякою ціною! Так, якби ми погодилися на їхні умови, Росія святкувала б чергову перемогу. Ну то й що? Ми б святкували повернення наших моряків, їхні матері святкували б повернення синів, жінки - повернення чоловіків, а діти - батьків. Хіба це не важливіше за нашу гордість? Запитайте їхніх рідних - і вони благатимуть повернути моряків будь-якою ціною.

Я знаю, у нас війна, але відколи це ми тримаємо курс на "перемогу будь-якою ціною"? Хіба для нас так важливо, аби ми перемогли, а вони капітулювали? Я завжди вважала, що для нас найголовніше - припинити війну, а не виграти її. Я не закликаю здаватися, але йдеться про реальні життя реальних людей - якщо є можливість їх врятувати - не можна таких можливостей втрачати.

І, давайте, дивитися правді в очі? Чи хтось правда вірить, що якби ми дали гарантії Кремлю присутності моряків на судових засіданнях, то такі засідання були б? Чи нас би хтось притяг до відповідальності за невиконання цих гарантій? Якщо Росія вже вирішила їх відпустити, те саме було б і з судовою справою. Путін би милостиво їх помилував і закрив справу. І святкувала РФ свою показну доброчесність. Давайте згадаємо справу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, ситуація дуже схожа. Хай там як, але Росії не потрібні ці зайві проблеми і засудження світової спільноти, чергові санкції, адже від суду над нашими моряками їх немає жодного питомого зиску, окрім політичного.

І хотілося б вважати, що це наостанок капості від представника уряду Порошенка Клімкіна Зеленському. Але навряд чи це так. Адже все частіше останнім часом слоганом нашої політики є "Назло бабусі відморожу вуха".

А ви як вважаєте? Що важливіше? Повернення наших моряків чи файна політична поза?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: украинские моряки,МЗС України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.