Валютна іпотека: кого обберуть до нитки? #новини_БХ

Таке враження, що кандидати у президенти вичерпали тему аналізів, і тепер міряються темою банкрутства. Доки один з них “посилає” МВФ, інший вирішив увійти в історію як розрулювач валютно-іпотечного ву

15 квітня, в останні дні свого терміну, чинний Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства. Цей важливий документ висів у повітрі, ухвалений ВР ще у жовтні минулого року. Кодекс, який набрав чинності восени 2019 року, вперше запроваджує процедуру банкрутства фізособи. Крім того, оголошується 5-річний особливий період реструктуризації іпотечних кредитів у валюті, і паралельно - завершення у 2020 році мораторію на вилучення кредитного житла. Дійшли до чемодану без ручки Нагадаю, мораторій, ухвалений у 2014 році, на деякий час заморозив гостре питання іпотечних кредитів в іноземній валюті, за якими різко зросли ставки після падіння гривні. Доведені до відчаю боржники вже готові буди зібратися на “кредитний Майдан”. Ніхто вже не згадає, як той самий Порошенко у 14-му, на початку свого терміну, спробував ветувати мораторій. Вони ж бо з МВФ попереджали: це популізм із серії “знизимо тарифи в 4 рази”. Але кого цікавить президентське вето, коли в повітрі ще стоїть чорний дим від спалених шин? Загалом, сталося так, як і попереджали. Банкам заборонити виганяти боржника на вулицю, якщо він з родиною проживає у заставному житлі. Іпотечники розійшлися по домівках, геть розслабилися та перестали платити за кредитами - а навіщо? А ось банки напружилися. Замість “кредитного Майдану” Україна дістала щастячко у вигляді наймасштабнішої банківської кризи, яка забрала половину наших банків та 38% ВВП. Ті банки, що вижили, досі тягнуть величезний чемодан без ручки - від 50% “мертвих” кредитів, за якими продовжує капати непідйомний борг. Щоб акуратно, найменшою кров'ю розв'язати цей вузол, конче потрібен Кодекс. Чи погано бути банкрутом? Щоб розпочати процедуру банкрутства, достатньо буде мати непідйомні борги (хоч перед банком, хоч за комуналку) та звернутися у господарський суд. Поріг непідйомності - 30 мінімальних зарплат (понад 111 тисяч гривень). Можна подаватися вже через два місяці після того, як припинилися платежі взагалі, або сплачувалася менш, ніж половина регулярного платежу. Ні, банкрута до в'язниці не кинуть. Максимум - на час судового розгляду не випустять за кордон. І що найприємніше, кредитори та колектори більше не турбуватимуть. Боржник має справу лише з судом та призначеним для цього арбітражним уповноваженим. Спочатку мають спробувати реструктуризацію. Це означає зафіксувати кредит у “сьогоднішній” гривні та розтягнути на 10-15 років. Якщо ж це неможливо, фізособі проводять фактично списання кредиту, але при цьому “вичистять” усе. Житло для родини залишать - не більше 13,5 кв.м. на особу. Пенсійний фонд не чіпатимуть. Суд отримує доступ усюди, в тому числі до банківських карток та іншої конфіденційної інформації. Шукатимуть таємні доходи та Лексуси, переписані на тещу. Якщо знайдуть - процедуру банкрутства можуть припинити. Вже за 5 років банкрутство вважатимуть “погашеним” - воно жодним чином не вплине ні на ділову репутацію, ні на кредитну історію. Незважаючи на фактичне списання кредитів усім неплатоспроможним, банки від банкрутства теж виграють. Вони кинуть чемодан без ручки та займуться продажем майна, яке вдасться забрати хоча б у частини боржників. Життя після 2020-го Як воно працюватиме у нас - як написано, чи як завжди - прогнозувати не можу. Але певен, що скасування мораторію краще не чекати. По-перше, невідомо, чи дочекаємося кращого долара, ніж тепер (цілком імовірно - матимемо ще гірший). По-друге, кредитори, які завітають до іпотечних боржників, від’їдяться за всі свої голодні роки. Повірте, після таких гостей не лишається ні сервелату, ні олив’є, ні котячого корму. Ще трохи довгострокових прогнозів: на ринок житла вивалять багато дешевих боргових квартир. Що станеться з ринком? Правильно, він знову обвалиться. І не лише вторинний. Заморозка чекає на будівництво нового житла - це стане просто невигідним. А отже, довгострої - знову дратуті! Починаю збирати вирізки з газет про найгучніші “Еліта-центри”, бо чую, згодяться у наступних серіях.