МВС на виборах - аполітичність чи інструмент впливу в політичних іграх?

Недосконалість виборчого законодавства та особливості політичної культури ставлять під сумнів здатність МВС забезпечити прозорість президентських виборів. Чи має ця теза право на життя?

Заяви очільника МВС Авакова про визначну роль Національної поліції в боротьбі з фальсифікаціями на президентських виборах і забезпеченні їх максимальної прозорості настільки заповнили інформаційний простір, що до цього виникають цілком вмотивовані питання.

По-перше,  чи здатна поліція взагалі ефективно забезпечити превенцію фальсифікацій? Загальнонаціональні вибори проводяться раз на 4-5 років і навіть за наявності чесних намірів у правоохоронців, у них просто недостатньо досвіду роботи у сфері виборчого законодавства. Разом з тим виборче законодавство є застарілим. Зокрема воно не передбачає і не регулює можливість оплати праці членам виборчих комісій, хоча де-факто ця робота оплачувана (з нашою економічною ситуацією та політичною культурою ніхто не витрачатиме цілу добу і нерви безкоштовно). Навіть роз’яснення ЦВК щодо реалізації положень частини шостої статті 64 закону "Про вибори президента України", прийняте на засіданні 22 лютого, остаточно не вирішує проблему, бо передбачає «відшкодування витрат фізичних осіб, залучених до безпосереднього здійснення заходів передвиборної агітації, на телефонні послуги, проїзд (включаючи перевезення багажу), харчування, проживання та інші витрати в разі здійснення заходів передвиборної агітації в іншому населеному пункті, тощо", не включаючи до цього  переліку оплату роботи членів виборчих комісій.  Це створює реальні проблеми для ефективної і чесної роботи правоохоронців.

По-друге, чи не лукавить керівництво МВС, коли говорить про  абсолютну нейтральність МВС на виборах? До суто юридичних проблем виборчого законодавства додаються такі риси української політики як непотизм і дуже тісні неформальні зв’язки силових структур із певними політичними силами та органами державної влади, зокрема держадміністраціями в регіонах. Тому залишається риторичним питання про те, чи зможе поліція неупереджено здійснювати функцію превенції фальсифікаціям на виборах і не надавати преференцій окремій політичній силі та кандидатові. Ні для кого не секрет, що керівництво МВС безпосередньо пов’язане з політичною партією, яка була першою за результатами минулих парламентських виборів, але зараз не має достатніх для прохідного бар’єру в Верховну Раду рейтингів.

В цьому контексті виникають серйозні сумніви щодо аполітичності та неупередженості роботи правоохоронних органів як на президентських, так і на парламентських виборах. Реальними є побоювання  щодо використання важелів впливу МВС у брудних політичних іграх.