Сьогодні всі будуть вітати з Днем Соборності - 100 років від дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
"Схід та Захід разом" - пам'ятаєте, як ми скандували під час Майдану та навесні 2014-го? Соборність України почала відчуватися на повну з тих самих днів у 2014-му, коли палала Грушевського, а перед нами всіма був один вибір - померти або відстояти Україну.
У День Соборності хочу подякувати особисто всім тим, хто молився за нас. Хто захищав словом, хто продовжує підтримувати зараз всіх нас духовно.
Трохи історій з молитовного намету, який був на Майдані, та які я почула нещодавно та хочу записати, щоб вони залишилися.
Чесно кажучи, на Київському Майдані я не ходила до молитовного намету, зате в Одесі наша кожна зустріч біля Дюку була зі священиками - спочатку була молитва. На Одеському Майдані особливо нас підтримували отець Олександр Смеречинський від греко-католиків та Андрій Гамбург з лютеранської Кірхи. Я пам'ятаю їх промови досі.
А у Києві священики були разом з народом з ночі на 30 листопада, коли люди ховалися у Михайлівському монастирі, потім стояли між нашими на бєркутом, допомагали у всіх українських церквах поруч з Майданом. До Молитовного намету приходили різні люди. Коли почались криваві бійки, коли ми дізналися про перші жертви - священики завжди були поруч.
"Люди приходили понівечені душевно - перший раз зіткнутися з таким насильством було дуже тяжко. Спочатку не хотіли говорити - "у вас тут одні католики або протестанти, буду розказувати тільки православної людині". Я казала - "я православна, з Української автокефальної церкви", тому дійсно наша молитовна група була міжконфесійною, але люди спочатку звикли звертатися до "своїх". Це потім ми всі стали "своїми" - незалежно від конфесії.
Я так багато спілкувалася перший тиждень з тими, хто хотів "православну людину", що коли повернулася додому відпочити - в мене зовсім не було голосу. Відпочила пару днів та повернулася - і так декілька ротацій за весь Майдан".
"На Майдані завжди були провокатори. Наприклад, хтось підбив нашу молодь піти підпалити Лавру. Тоді наші священики звернулися до молоді - розмова була такою сильною, що під кінець всі плакали. Це зараз ми розуміємо, що нашим ворогам була необхідна "картинка" - палаюча Лавра під часи Майдану. Але у них не вийшло. Та не вийде зараз"
"До нас приходили сатаністи та й язичники приходили. Майдан взагалі був згустком різних енергій, всім було цікаво серед великої маси людей заряджатися. Коли вони прийшли до Молитовного намету - ми вийшли всі: і євангелісти, католики, греко-католики, православні, - всі, хто був, - та почали молитися. І я перший раз на свої очі побачила як діє Слово, як працює молитва одразу - вони розійшлися. Просто відступили. Їх не стало. Це було сильно"
З Днем Соборності, Україно. Люблю тебе.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.