Про що говорить місце України у рейтингу конкурентоспроможності

25 октября 2018, 11:02
Экономический эксперт, управляющий партнер WDD Group
0
21

Днями Всесвітній економічний форум опублікував щорічний Глобальний рейтинг конкурентоспроможності. За рік Україна покращила свою позицію та піднялась із 89 на 83 місце.

Днями Всесвітній економічний форум опублікував щорічний Глобальний рейтинг конкурентоспроможності. За рік Україна покращила свою позицію та піднялась із 89 на 83 місце при тому, що кількість держав в рейтингу зросла із 135 до 140.

Тим не менше, ми впевнено програли Тринідаду і Тобаго, Азербайджану, Вірменії, Мавританії, Грузії та Коста-Ріці.

В 2018 році Глобальний рейтинг конкурентоспроможності складали за новою методологією. Вона передбачає оцінку 140 економік по 98 параметрам, які зібрані у 12 груп. Інформаційна база для дослідження складається із експертних оцінок, а також статистичних даних.

Перша група рейтингу – інституції. Загалом Україна тут посідає 110 місце. До групи входять параметри організованої злочинності (111 місце), тероризму (131 місце), орієнтації влади на майбутнє (115 місце), майнові права (129 місце), захист інтелектуальної власності (114 місце), якість стандартів аудиту та фінансової звітності (120 місце), надійності поліції (97 місце), незалежності судів (117 місце), бюджетної прозорості (39 місце), роботи з акціонерами (56 місце) та навантаження від бюрократії (67 місце).

Якщо враховувати, що якість інституцій – один із основних факторів для іноземних інвесторів, стає зрозуміло, чому, навіть за умови тотальної недооцінки активів, сотні іноземців не стоять в Україні у черзі із валізами готівки.

За якістю інфраструктури Україна посіла 57 місце. Якщо детальніше, то це першість по електрифікації (місце поділено разом із 65 іншими державами). Також в рейтингу враховували поширеність мережі залізниці (23 місце), ефективність залізничних перевезень (37 місце), щільність дорожньої мережі (51 місце), кількість аеропортів (53 місце), якість водопостачання (81 місце) та дорожнього полотна (123 місце).

В цілому, групу інфраструктури можна сміливо називати нашою сильною стороною. І хоча багато аспектів прийнято критикувати, саме вони зіграли на деяке покращення загальної позиції країни в рейтингу.

Поширення телекомунікацій дало нам 77 місце. Ми зайняли 33 позицію (разом з іще 68 державами) по кількості телефонів, 38 місце по кількості користувачів звичайного домашнього інтернет, 83 місце по частці інтернет користувачів (53%) і 105 місце по швидкісному мобільному інтернету.

В групі макроекономічної стабільності у нас 131 місце, але тут лише два показники – інфляція (130 місце) та динаміка боргу (113 місце).

Іще менш насиченою є група здоров’я, де вимірюється єдиний індикатор – тривалість середня здорового життя. Наші показники - 63 роки і 94 місце).

Група навичок принесла нам 46 місце. До неї експерти рейтингу включили розвиток персоналу (74 місце), якість додаткового навчання (63 місце), практичні навички випускників (62 місце), відношення школярів до вчителів у початковій школі (12,8 школярів на одного вчителя та 41 місце) і критичне мисленням під час навчання (41 місце). За цифровими навичками Україна посіла 55 місце, а легкістю пошуку кваліфікованих кадрів – 54.

Загалом непоганий результат, але наш козир – ставлення учнів до вчителів, може бути не таким і позитивним. Адже його цілком вірогідна причина – це велика кількість шкіл у селах і містечках, де через від’їзд населення падає наповнюваність класів.

Сьомий стовп – це продуктовий ринок (73 місце). В групі обраховували вплив податків та субсидій на конкуренцію (114 місце), концентрацію ринків (110 місце), існування нетарифних бар’єрів (104 місце), ефективність клірингових процедур (90 місце), торговельні тарифи (44 місце), відкритість в торгівлі послугами (60 місце) та складність тарифного регулювання (67 місце).

Група під номером вісім – ринок робочої сили (66 місце). Найлегше в Україні найняти та звільняти працівника (36 місце). Іще в рейтинг входять показники кількості працевлаштованих жінок (47 місце), виплат при звільненні (47 місце), співвідношення зарплат і продуктивності (53 місце), політик щодо працевлаштування (59 місце), гнучкості формування зарплат (130 місце), якості менеджменту (108 місце), податків для працевлаштованих (106 місце) та прав працівників (97 місце).

Результати в цій групі свідчать, що основні українські проблеми – фіскальні. А освіта вчить скоріше гарних виконавців, але не начальників.

По фінансовій системі Україна зайняла аж 117 місце. Основні індекси групи включають якість кредитних портфелів (136 місце), роботу банків (135 місце), фінансування малого і середнього бізнесу (118 місце), доступність венчурного капіталу (92 місце) та «кредитний розрив» (4 місце, поділене із іншими 97 економіками). За капіталізацію ринку до ВВП і страховими преміями до ВВП Україна посіла 77 та 76 місця відповідно.

Аналізуючи цю групу можна зробити висновок, що основні проблеми в України із банками та відсутністю кредитного ринку, як такого. Аналогічну причину має і відносна «перемога» у вигляді низького кредитного розриву. Вирішення цих питань легко зможе перемістити країну якщо не в першу 50-ку, то принаймні покращити позицію місць на сорок.

Розміри ринку визначаються за двома основними індикаторами – розміром ВВП (49 місце) та показником імпорту (42 місце).

Бізнес динамізм України оцінили на 86 місце з-поміж усіх держав, що увійшли в дослідження. Серед складових – ставлення до підприємницького ризику (17 місце), вартість відкриття бізнесу (18 місце), розвиток інноваційних фірм (112 місце) та бажання делегувати владу (97 місце). А 6,5 днів, які необідні для початку власної справи, були оцінені на 37 позицію.

Нарешті, дванадцятий стовп – здатність до інновацій (58 місце). По різноманітності робочої сили, співпраці із іноземними фірмами, кількості наукових публікацій, витратам на дослідження та кількістю патентів на мільйон населення ми зайняли місця між 50 та 62.

Звісно, жодний рейтинг не може бути цікавим одним лише фінальним місцем. А от його декомпозиція на окремі складові – це дійсно гарний спосіб не лише дослідити наші слабкий і сильні сторони, але й зрозуміти, якою бачать Україну із-за кордону ті, кого ми вважаємо потенційними інвесторами та нашими майбутніми партерами. Крім того, такий підхід дозволяє зрозуміти, які аспекти власного середовища необхідно покращувати в першу чергу, а на яких сильних сторонах можна робити акцент вже сьогодні.

І все це велике і складне дослідження підтвердило декілька тез.

В Україні хороша і ґрунтова теоретична освіта, непогано із науковими кадрами та взагалі усім, що стосується людського потенціалу. Натомість проблеми із судами, податками, законами і нормами, правоохоронною системою, банками, відсутністю кредитування та макроекономічною стабільністю. Тому не дивно, що найчастіше інвестори все-таки обирають інші локації, а український козир у вигляди робочої сили поступово виїжджає за кордон.

Перебороти даний тренд можливо, і найкращий шлях – це погалузево покращувати умови для бізнесу в наукоємних та капіталоємних сферах: літакобудуванні, ракетобудуванні, виробництві складних приборів і машин.

По-перше, дана стратегія зможе привабити інвесторів, яких будуть цікавити умови роботи у конкретних галузях, а не загальні кондиції. По-друге, завдяки такому акценту, ми зуміємо поступово змістити спеціалізацію України з експорту аграрної продукції групи «коммодітіз» до виробництва і продажу за кордон обладнання та машин із набагато більшою доданою вартістю. Цим ми повністю використаємо наші сильні сторони, які, в основному, зосереджені в кадрах.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.