Більшість українців, на превеликий жаль, не відчуває себе захищеними й щасливими в своїй країні. А статистичні дані щодо еміграції досить прозоро це підтверджують.
В рейтингу британського аналітичного центру The Legatum Institute, який оцінює рівень життя в різних країнах світу, Україна посіла 112 місце із-поміж 149 держав. Країни оцінюють за 8 показниками: стан економіки, соціальної сфери, влади, підприємництва та інновацій, охорони здоров'я, освіти, особистої свободи громадян та їх безпека. Для порівняння: у 2013 році Україна посідала 64 місце. За 5 років ми втратили 48 позицій.
Як не дивно, найнижчу оцінку Україна отримала у сфері охорони здоров'я, втративши 24 позиції порівняно з минулим роком. Реформа відбулася не дарма. І звісно, ніхто із представників влади не буде коментувати якість проведеної реформи. Можуть лише зазначити під час передвиборчої кампанії, що реформу обіцяли - реформу зробили. А от чи призвела вона до позитивних змін в країні - неважливо.
На мою думку, Україні перш за все необхідно розірвати замкнуте коло, в якому кожні наступні представники влади починають роботу із фрази “попередники такого накоїли, необхідно все докорінно змінити”. Створюють нові установи, запроваджують нові закони, проводять неефективні реформи. Може досить? Політики, що приходять до влади, мають нарешті взяти на себе відповідальність й нарешті почати працювати на якісний результат, а не на процес.
Я вважаю, що найкращим показником якісної роботи влади є щасливий народ. На жаль за результатами дослідження центру “Інститут Землі”, яке проводилось спільно з ООН в рамках глобальної ініціативи “Мережа рішень сталого розвитку” щодо спроможності держав забезпечити своїм громадянам щасливе життя, Україна посіла 132 місце з 155.
Це говорить про те, що у наших політиків попереду багато роботи. Адже в Україні є ціла низка проблем, які відчуває кожна людина, і саме їх вирішення дозволить країні поступово вийти на якісно новий рівень розвитку. Та лише у випадку наявності реальної політичної волі до цього.