Новий курс України обговорили за ініціативою Юлії Тимошенко

15 червня в Київ Експо Плаза відбулася резонансна і масштабна для України подія - всеукраїнський форум «Новий курс України».

Після інформації про проведення форуму, ініціаторкою якого виступила сама Юлія Тимошенко, і пожвавленням щодо цієї події в напрямках «навіщо?», «таємничі збори партактиву?», «до чого такі масштабні приготування?», «план перемоги Порошенка?» і ще багатьох зовсім космічних фантазій, вже після проведення заходу, інформаційним простором від публікацій у ЗМІ до постів та коментарів у соцмережах пронеслась нова хвиля: «за чий кошт?», «багато слів», «вже не раз чули» та інше. 

Як безпосередній учасник форуму хочу поділитися і своїми думками на цю тему і знайти відповіді на питання, які найчастіше виникали і зв’язку з цією подією.

Отже, масштаби заходу безперечно вражали! Така кількість запрошених, враховуючи почесних гостей, потребувала значних організаційних витрат в тому числі й правильної і продуманої роботи охорони. І все відповідало вимогам. Серед запрошених представники усіх верств населення - від школярів до першого Президента України, від докторів наук до представників духовенства.

Отже організація, безумовно, потребувала значних витрат. І тут в голові багатьох лунає питання: «За чий кошт?». І перше, що хочеться сказати: «Вибачте, шановні, але точно не за ваш». І тут я нічого не хочу чути про «газову принцесу», про «накралася» і тому подібне. В 2010 Тимошенко кинули за грати, з 2014 вона в опозиції до чинної влади, тому «схеми та оборудки» - це не той випадок.

А от чому ніхто на питає звідки в колишніх «регіоналів» та нинішнього «Опоблоку» гроші, щоб заклеювати своїми бордами усе й усюди? А я вам відповім, а це з тих заводів, що вони ріжуть на моїй рідній Луганщині і вивозять все, що можна вивезти з них, включаючи ліжка з піонертаборів, що колись були закріплені за тими самими  заводами. Це гроші з тих шахт, працівників яких «крепкие хозяйственники» автобусами звозили на страйки в Київ, аби нічого не мінялось у вугільній галузі. А тепер вони заганяють вже синів тих самих шахтарів в шахти з устаткуванням, строки придатності якого вже давно закінчилися.

Звідки в БПП гроші на борди? Тут теж треба пояснювати, чи самі «загуглите» статистику щодо збільшення магазинів «Roshen» в Україні, починаючи з 2014 року? Про заробітки на війні теж треба роз‘яснювати?

А знаєте, шановні, чому саме борди Тимошенко кинулися вам в очі? Тому що всі інші ви бачите постійно, ви звикли до того, що вас вітають, дякують за те, що не замислилися, коли обрали гречку, і обіцяють покращення.

Щодо «плану перемоги Порошенка», «таємничих зборів партактиву перед майбутніми виборами», скажу, що тут насамперед  важливо розібратися в пріоритетах.

Хоча сама лідерка «Батьківщини» і наголосила на тому, що цей форум не має відношення до агітації, кожен хто був присутнім на ньому, безумовно, замислився і над тим, а що ж буде, якщо на виборах президента України переможе Тимошенко, і якщо переможе «Батьківщина» на парламентських виборах. І це, як на мене, нормальне явище, яке не суперечить ані моралі, ані закону. Коли людина має такі амбіційні прагнення, кожен її крок – це агітація, а ось що вона принесе рейтинг, чи антирейтинг, то вже покаже час.

Проте одне беззаперечно - на цьому форумі обговорювались успішні моделі, теоретичні концепції, історичний досвід виведення держав з кризи, побудови сильних економічної та соціальної систем. І саме це було в пріоритеті, незалежно від того, чи то діяльність влади, чи опозиції.

А що стосовно того, чи не початок це президентської кампанії, то тут вже, вибачте, але як то кажуть: «Хто перший у часі, той перший по праву». І Тимошенко наразі перша, хто згуртовує суспільство навколо ідеї створення національного курсу виходу країни з кризи та поступового її розвитку.

Тепер про «вже чули» і «багато слів». Так, слів було дуже багато, дуже багато нових, дуже багато невідомих, дуже багато вживаних не в буквальному розумінні, а в нових інтрепритаціях. І я радий від того, що багатьом «критикуючим» довелося витрачати час і «гугнити», щоб їх зрозуміти). 

Але що побачив і почув особисто я? Я побачив дискусію теоретиків та практиків, колишнього та майбутнього, професіоналів та новаторів. Я бачив, як люди не покірно кивали головами, а сперечалися, як школярі та студенти, не погоджувалися із професорами і обґрунтовували власну думку, і зал аплодував. Як не погоджувалися запрошені гості із ініціаторкою форуму, дискутували з приводу рішень та стратегій. І ось саме це було прекрасно!

Хтось з поважних людей казав, що конфлікт - це добре, бо кожен конфлікт у підсумку породжує розвиток. І я з цим погоджуюсь.

Саме під час форуму в кожного було посіяно зерно сумніву. Коли захід закінчився гості виходили трохи втомленими, проте кожен зі своїми роздумами на тему, що найкраще для України, і як нам це втілювати, щоб це запрацювало? І ось це, на мою думку, і є мета такого заходу.

Тому всім справжнім патріотам України щиро бажаю не шукати таємничих замислів, не плутати патріотизм з ідіотизмом, працювати на Україну, розробляти плани та стратегії, творити краще майбутнє! Юлії Тимошенко бажаю наснаги та сил, щоб втілити задумане.

А я готуюсь до нового етапу форуму, де ми обговоримо економічний напрямок Нового курсу України.