Коли хобі стає бізнесом, корисним для суспільства. Харківський атошник відкрив ножову справу, як стало відомо Вісті Ньюс. Олександр Воробей розробляє та випускає нові види ножів, кожен із яких..
Коли хобі стає бізнесом, корисним для суспільства. Харківський атошник відкрив ножову справу, як стало відомо . Олександр Воробей розробляє та випускає нові види ножів, кожен із яких і до дрібниць враховує потреби певного армійського фаху. Так уже з'явилися "снайперський" і "піхотний". А ще чоловік створив диверсійний ніж із символічним ім'ям "Помста". Його спроектував, коли одужував від ледь несмертельного поранення, яке отримав у бойовому зіткненні. Тож, народження "Помсти", бачили наші журналісти.
Ось так народжується ніж, який автор назвав "Помста".
Батьком цього ножа, призначеного для армійців і диверсійної роботи, є Олександр Воробей. Екс-військовий лишив зону бойових дій буквально, помираючи. Поранення в Пісках коштувало харків'янину 3,8 літра крові та одужання на рівні дива. Чоловік наново вчився ходити.
Олександр Воробей, екс-боєць, розробник ножів:
Мы зашли в село Пески под Донецком, и там я поймал 2 ВОГа и пулю в ноги. Сильно побило осколками и пулями ноги. Я лежал, ребята вытащили и перемотали, отвезли меня, я не помню, куда. Но в итоге я попал в Мечникова в Днипро. Там месяц я лежал в госпиталях.
Вже під час реабілітації Олександр вирішив залучити друзів і започаткувати свою справу - почав виготовляти ножі. Проект стартував із сарая, а тепер ножова команда в місяць випускає 160 лез.
Олексій Калініченко, розробників ножів:
Начинали у меня в летней кухне, в сарае, при чем на точиле, и это, между прочим, верх технического совершенства посравнению с тем, с чего я начинал это все пилить. И потом я понял многие вещи, научился. Оно плавно развивалось и потихоньку превратилось вот в этот цех, в котором уже работают несколько человек.
Олександр у бізнесі з'єднав улюблений спорт, це ножовий бій, і знання, набуті на війні. Останнє дає змогу майстру точно врахувати, хто і для чого буде використовувати ніж. Говорить, в Збройних силах і досі використовують радянський штик-ніж. У світі ж до сталі куди більше уваги - і це робить побут солдат комфортнішим і береже їм життя.
Олександр Воробей, екс-боєць, розробник ножів:
Один из ножей армейской серии, называется он "Снайпер", потому что его разработал снайпер, Михаэль Скилт, это шведский доброволец, который учавствовал в войне. Снайперу не надо ножом никого резать, ему надо обустраивать позиции. И вот этим ножом удобно рубить деревья, ветки, удобно снимать дерн. Вот на конце рукояти у него молоток.
У команді Олександра не тільки дбають про військовиків на службі, а й дають роботу атошникам. Піхви для ножів саме виточує боєць, що відслужив за мобілізацією та контрактом.
Віталій Кравченко, майстер із виготовлення ножів:
Работа вроде интересная, я посмотрел - помогают атошникам. Думаю, надо узнать. Зашел - понравилось, вот начал делать.
У лінійці харків'ян вже два десятки унікальних ножів. За час роботи вже зацікавилися українською сталлю американці, але мріють хлопці про те, щоб їхні розробки працювали, у першу чергу, для побратимів.
http://visti.news/harkivskij-boyetsatovigotovlyaye-unikalni-nozhi-armijtsi-visoko-otsinili-majsternist-atoshnika/
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.