Справа генерала Назарова: пошуки істини заради справедливості. Частина 2.

7 марта 2018, 08:37
384
352857

Справа генерала Назарова: пошуки істини заради справедливості. Частина 2.

“Недостатньо оволодіти істиною, потрібно, щоб вона оволоділа нами”

(М. Метерлінк)

 

 

Так за що засудили генерал-майора Назарова В.М.? Не дивуйтесь запитанню воно не таке просте як здається, бо суд звинувачує підсудного в одному, а вирок виносить з іншого. Проаналізуємо вирок: “… в результаті недбалого ставлення до служби начальник штабу – перший заступник керівника АТО генерал-майор Назаров В.М. не забезпечив належної ізоляції аеродрому м. Луганська для прийняття літаків транспортної авіації та їх захисту від ураження наземними вогневими засобами противника, не припинив діяльність незаконних збройних груп (формувань) біля аеропорту м. Луганськ, що призвело до вчинення вказаного терористичного акту (за наявної реальної можливості не вжито жодних заходів для запобігання вчинення терористичного акту)”.

Таким чином, виявляється, що засудили Назарова В.М. не за те що прийняв невірне рішення на перевезення десантників, не врахував наявну інформацію про загрозу, а за те що не запобіг теракту! Але ж прокуратура твердила, а ЗМІ рознесли по світу, що злочин Назарова В.М. полягає саме в тому, що він проігнорував, начебто декілька разів надану, інформацію про загрозу збиття літаків.

Лабіринти незбагненної судочинної логіки

Коли у ЗМІ пишуть, що Назаров В.М. маючи відповідну інформацію про загрозу збиття літака все ж подав запит на перевезення десантників, то мають знати, що суд звинувачує його в іншому, а саме у тому, що він не запобіг вчиненню терористичного акту.

Суд чітко зазначає, що можливість не допущення теракту була, а Назаров її не реалізував. І це не зважаючи на те, що переважна більшість свідків надала покази у тому, що в умовах фактичного оточення аеропорту, коли у зоні досяжності проживали цивільні люди, із яких значна частина підтримували сепаратистів або самі належали до них, зробити це було не можливо. Які заходи мав для цього виконати особисто Назаров? Відселити людей із зони аеропорту, а потім винищити усіх потенційних терористів у зоні на 10-15 км навколо нього? У якому нормативному документі або наказі якого керівника це зазначено, як обов’язок начальника штабу – першого заступника керівника антитерористичної операції?

Більш абсурдного твердження собі важко навіть уявити. Але все це є у звинувачувальному вироку, якщо його уважно читати, кожний може переконатися у цьому сам!

Як би генерал-майор Назаров міг, то безумовно зробив усе щоб знешкодити терористів. Хиба не це він робив до 14 червня 2014 року і надалі робить сьогодні? Хиба не цього хотіли і хочуть усі інші керівники АТО? Чому не знешкодили терористів? Четвертий рік в АТО гинуть наші воїни. Так, хто і як мав і має знищити терористів?

Так хто віддав НАКАЗ на переліт?

Важливо також пам’ятати те, що згідно з положеннями нормативних документів ЗСУ право і обов’язок на прийняття рішень на застосування військ (сил) та видачу директивних документів у вигляді наказів, директив покладено на перших керівників (командирів, командувачів). Начальник штабу для реалізації рішень командувача (командира) може і повинен видавати розпорядження з організації управління, оперативного (бойового) забезпечення тощо. Але спочатку має бути рішення командувача (командира) – це аксіома військового управління.

Назаров В.М. подав ЗАПИТ для реалізацію рішень старшого начальника, а не “ВИДАВ НАКАЗ”як пишуть горе-журналісти та експерти. Але й таке ж невігластво, або свідому злочинність з метою сфабрикувати вирок проявляють і прокуратура і суд: “будь-яких управлінських рішень не прийняв”, “наказів, директив, розпоряджень або вказівок щодо застосування підпорядкованих військ (сил) не віддав”, “…подолання (прориву) протиповітряної оборони противника взагалі не спланував…”, “…не організував взаємодію”, “мав реальну можливість припинити діяльність або знешкодити незаконні збройні групи (формування)” тощо.

Повна маячня, але, а ні експертиза, а ні прокуратура і суд на це не звернули уваги. Нічого дивного у цьому не має, – не будете ж ви звинувачувати військового артилериста за відсутність компетенції, наприклад, в галузі нейрохірургії. Жодна правоохоронних інституцій не мала достатньої компетенції для розгляду питання по суті прийняття складних управлінських військових рішень оперативного рівня, тим більше враховуючи його слабке унормування в умовах виконання завдань АТО, які не є характерними для застосування військ (сил) у класичних операціях (бойових діях). Стоматолог при здоровому глузді не візьметься за операцію на серці, але наші прокурори та судді все знають, їм все до снаги, вони все можуть, особливо коли на “верху” вже прийнято відповідне рішення.

Чи була можливість уникнути гибелі літака?

Переконаний, що так. І не тільки тому, що успішно зробив посадку перший літак. Очевидно, що якби смуга була освітлена, то екіпажу другого літака не потрібно було завчасно включати посадкові вогні і тим проявити себе для терористів.

Затримка в освітленні смуги посадки із-за відсутності промислового струму та погано працюючого генератора, мабуть, змусила другий літак включити засоби освітлення за 11-12 км. від аеропорту, на відміну від першого літака. Це унеможливо застосування ПЗРК по першому, але надавало достатньо часу для пусків двох ракет по другому літаку.

А чи міг на це вплинути Назаров В.М.? Вважаю, що ні. Так експерти зазначають, що екіпаж збитого літака діяв відповідно до умов, які склалися перед посадкою на аеродром. З цим узгоджуються висновки військового експерта учасника бойових дій (783 бойових вильоти в Афганістані), полковника штурмана Дмитра Ложешника: “.. за скороченою схемою (літак виводиться на відстань від посадкової смуги на відстані 2-2,5 км) – у цьому випадку коефіцієнт ураження літака зменшується до 0,3. У разі заходу на посадку з 12 кілометрів … коефіцієнт ураження складає 0,8-0,9, тому трапилося те, що трапилося. … генерал Назаров не міг відвернути цю катастрофу...”.

Незалежний військовий експерт, також учасник бойових дій (500 бойових вильотів в Афганістані) пілот Віктор Лукіянчук свідчить, що “…потрібна була тимчасова інструкція з використання цього повітряного простору (в АТО – авт.). Вияснилося, що людини, яка б курирувала питання, пов’язані з транспортними літаками … на той час не було”.

І це не перекладання відповідальності на екіпаж літака або на десантників, які вчасно не змогли підсвітити смугу, а аналіз реальних умов забезпечення посадки, які сприяли діям терористів і привели до трагедії.

Командир групи “Славутич” свідчив на суді про те, що другий літак включив вогні далеко від аеропорту і заходячи на посадку світився як “новорічна ялинка”, тим самим завчасно викрив себе. Але суд ніяк на це не відреагував.

Так хто повинен був забезпечити безпеку перельотів?

Разом з тим, експертиза не містить висновків щодо впливу на дії посадових осіб штабу АТО того фактору, що угруповання військ (сил) ЗСУ не мали необхідних засобів для створення ефективної системи розвідки, зв’язку та автоматизованого управління для управління підпорядкованими військами (силами). Тоді звідки висновки суду, що Назаров В.М. міг, але не запобіг трагедії. У показах свідків цього не має, в експертизі не має, у документах не має. Очевидно, – це фантазії прокуратури і суду.

Висновки абсолютної більшості свідків та незалежних військових експертів високого рівня також свідчать про невинуватість 
Назарова В. М., оскільки він не міг запобігти трагедії.

Із засідання суду. Свідчення полковника Дмитра Мимрікова, комбрига 25-ої бригади транспортної авіації ЗСУ, командира першого Іл-76: “Ми уже знали інформацію, що з півночі від аеропорту Луганськ є велика кількість груп сепаратистів і бойової техніки. Тому було рекомендовано авіанаводчиком виконати захід південніше від російського кордону, з заходу на схід, використовуючи смугу 28... Генерал Черепенько запевняв, що нас прикриють”.

Із свідчень генерал-майора Ігоря Черепенько, заступника начальника авіації командування ПС ЗСУ: “Про існування загрози з землі мені відомо не було”. Дещо дивно, підлеглі знали про небезпеку, безпосередній начальник – не знав. А чому не зробив запит, не оцінив обстановку? І до чого тут Назаров? Все за межами його компетенції і відповідальності.

Із свідчень різних посадових осіб Повітряних Сил ЗСУ, зрозуміло, що саме вони визначали усі параметри перельоту та приземлення літаків, у тому числі з урахування можливого їх збиття. Але суд чомусь вважає, що усі заходи по забезпеченню перельоту мав здійснити штаб АТО: “Керівництвом АТО у розробленому замислі не було передбачено застережень щодо можливості застосування незаконними збройними формуваннями засобів зенітного ракетного та зенітного артилерійського вогню”. “Не було передбачено застережень”? Тобто йде мова не про планування заходів та завдань забезпечення безпеки польоту, а саме про застереження.Назаров В.М. мав попередити пілотів про небезпеку польоту, після декількох доведених Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України розпоряджень із заходів безпеки? Як кажуть, – без коментарів.

Фактично, а ні прокуратура, а ні суд не досліджували детально питання відповідальності посадових осіб ЗСУ за безпеку перельотів. Але хтось же мав організовувати переліт транспортної авіації та її безпеку. Тому взяли та й призначили відповідальним Назарова, на тій підставі, що у замислі на операцію з відновлення контролю за кордоном не були передбачені застереження на польоти транспортної авіації. Ще раз звертаю увагу не заходи безпеки перельотів транспортної авіації, а застереження щодо них.

Маючи оперативно-стратегічний рівень освіти та двадцять років наукового стажу, мені важко осягнути зв’язок, між замислом операції оперативного рівня, як мінімум, та застереженнями щодо безпечних способів посадки транспортної авіаціїТільки на тій підставі, що це стосувалося АТО або ще краще – ЗСУ у цілому? Є військові фахівці, які можуть це пояснити?

За планування перевезення транспортною авіацією у ЗСУ відповідає Генеральний штаб, безпосередньо організовує Командування ПС, про це є документи у вироку суду. Але прокуратура і суд при цьому прийшли до висновку, що заходи подолання неіснуючої системи протиповітряної оборони мав зробити штаб АТО, а саме безпосередньо і особисто Назаров В.М. Тобто він мав для цього оцінити обстановку та поставити завдання Генеральному штабу та командуванню ПС ЗСУ? Таке тлумачення порядку функціонування системи управління ЗСУ знаходиться поза межами розуміння притомного військового, як кажуть “повна кліника”. Мало б бути інше. Генеральний штаб ЗСУ міг і повинен був поставити завдання підпорядкованим органам управління на виконання певних заходів щодо забезпечення безпеки перевезення. Але суд не дослідив це.

Далі ще гірше. Досліджуючи обов’язки начальника штаба АТО суд у вироку посилається на Положення про оперативний штаб з управління в АТО, затверджене Постановою Кабінету міністрів України № 611-ІІ від 12 травня 2004 року (зі змінами).

По-перше в постанові мова йде про оперативний штаб АТЦ СБУ, а не штаб АТО. Останній був створений, як тимчасовий орган військового управління виходячи з умов обстановки, для безпосереднього управління військами (силами) ЗСУ, які приймають участь в АТО.

По-друге, за таким підходом Назарову можна “нависити” відповідальність ще й за не перерахування пенсій військовим пенсіонерам, вони ж військові, а Назаров генерал. Сталінські опричники відпочивають, – вибивання признання неіснуючих злочинів із генералів у 1937 році звісно були, але навіть для них ліпили біль-менш логічні підстави.

В звинувачувальному вироку також наводяться розпорядження з організації перевезення десантників, у яких ГШ ЗСУ поставив завдання на планування перевезення та його здійснення командувачам ПС і СВ ЗСУ (Розпорядження ГШ ЗСУ від 7.04.2014 № 304/2/0535). Звертаю увагу – не штабу АТО або особисто Назарову В.М. Окрім того суд встановив, що у документах, які визначали порядок перевезення десантників, заходи щодо організації безпеки військово-транспортних літаків Іл-76 при виконані польоту в аеропорт м. Луганськ не вказано. Так при чому тут Назаров? Штабу АТО у розпорядженні ГШ завдання на перевезення десантників не ставилися, а заходи безпеки не були визначені. Але оскільки планування перевезення ГШ поклав на Командування ПС, то очевидно воно і мало це зробити. Інше питання, що нормативними документами для мирного часу, такі заходи взагалі не були передбачені, що підтверджено їх дослідженнями та показами свідків.

Відповідно до наказу командувача ПС ЗСУ від 25.05.2006 №154 Про затвердження інструкції із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України відповідальними за всебічну організацію і забезпечення безпеки польотів (перельотів) літаків (вертольотів) покладається на заступника командувача ПС з авіації-начальника авіації, на командирів об’єднань, авіаційних частин.

Таким чином, за організацію перельоту (перевезення) до аеропорту 
м. Луганська відповідав ГШ ЗСУ, за їх безпеку 
 командування ПС, за виявлення і знищення терористів СБУ та МВСВідповідно генерал-майор Назаров В.М., як начальник штабу АТО, не має нести відповідальність за гибель пілотів і десантників.

Як мінімум дивно, що суд першої інстанції обґрунтовує наявність у районі аеропорту системи протиповітряної оборони, знищення якої мав би організувати Назаров В.М. Оскільки одні свідки стверджували, що у районі аеропорту була бойова обстановка, інші що не було, то суд відкинув показання останніх та прийняв до уваги тільки свідчення перших. А до бойової обстановки добавив буцімто завжди обов’язкову супутню їй систему протиповітряної обстановки, про яку власне не має, а ні чітких показань свідків, а ні обґрунтованих висновків комісії або підтвердження нормативними документами, а ні власних знань і розуміння. Тобто на думку суду у будь-якій бойовий обстановці має бути присутня система протиповітряної оборони?! А далі логіка судді убивчо проста: стріляли – значить була бойова обстановка; була бойова обстановка – значить мала бути система протиповітряної оборони (загроза життю військовослужбовцям), наявність якої викликала збиття літака та загибель військовослужбовців; була система протиповітряної оборони – хтось мав її знищити (усунути загрозу); не знищив – учинив злочин; є злочин – має бути винуватий. Складніше мало б бути з установленням винуватого. Але тут все сталося ще простіше, – його призначили за іншими показниками: генерал, начальник штабу АТО – фігура достойна для жертвоприношення, до жодної політичної сили не належить – захисту від влади не буде, народу сподобається – в країні “панує справедливість”, від суспільства жодних протестів, від журналістів жодної критики – ну хто ж любить “паркетних генералів”, та й постраждалі будуть задоволені.

Таким чином, все мало бути “шито-крито”, а проблема закрита засудженням невинного. Але не так сталося, як декому гадалося. 
Генерал не злякався і не визнав вину, а суспільство не таке дурне, і не повірило у справедливість суду. Та й виявляється є у нас чесні журналісти, які не замовчують правду. Що ж далі? Як би суд був справедливим і неупередженим, а прокуратура фаховою, то Назаров не мав би взагалі фігурувати у справі. Звичайно справа повинна бути, але судити мали б справжніх злочинців.

Як посадова особа відповідно до своїх обов’язків Назаров В.М. подав запит на перевезення військ. Надалі за реалізацію цього запиту відповідали інші інстанції та інші посадові особи ЗСУ. Чи відповідають вони за загибель пілотів та десантників? Не знаю, я не суд, це питання потрібно детально досліджувати окремо. Але можу стверджувати, що система управління військами (силами) в АТО в частині взаємодії ЗСУ та СБУ не відповідала реаліям, а тому не була ефективною. Є також очевидним, що нормативна база ЗСУ по застосування транспортної авіації у бойових умовах має бути перероблена з урахуванням досвіду АТО. А для цього попередньо мають бути прийняті державні законодавчі і нормативні акти, які нададуть чітке визначення тому явищу збройної боротьби, яке відбувається на сході України – війна, АТО, збройний конфлікт або, як це зазначено у Законі, більш відомому, як Закон про “деокупацію” чи “реінтеграцію”.

Рішення не перевезення десантників та їх реалізація

Ті, хто має достатні знання з теорії управління військами розуміють, що командир (командувач) завжди приймає рішення на бій (операцію) в умовах неповної або низької визначеності, оскільки необхідної інформації завжди не достає і вона застаріває швидше ніж реалізуються рішення. Тому вони ніколи не бувають навіть раціональними, а є лише допустимими для певних умов, а будь-яке рішення прийняте вчасно є правильним. Початкові плани на бій (операцію) у достатньо повному обсязі реалізуються не більше чим на 20%.

Наші поразки і втрати у війні з РФ у 2014 році не стільки від того, що окремі генерали ЗСУ погано підготовлені або приймали невірні рішення, скільки від технічно застарілої, неефективної системи управління військами, відсутності сучасних засобів розвідки та високоточної зброї.

Збройні Сили України можуть звичайно перемогти в окремій операції, але війну може виграти лише народ, нація. Якщо ми до цього часу, після втрати Криму і Донбасу, цього не розуміємо, то від цієї статі також не буде ніякої користі бо вона для тих, хто хоче і готовий зберегти і змінити Україну на краще.

Переконаний, суд і прокуратура мають, як мінімум, вибачитися перед Назаровим В. М. Усі представники правоохоронних органів, які допустили халатність, – звинуватили людину при відсутності факту злочину, мають бути усунуті з посад.

Від реформи судової гілки влади, яка триває в країні, хотілось би отримати конкретні результати у вигляді правосудних рішень, а не пустих декларацій з посиланнями на висновки венеційської комісії.

Впевнений, що тисячі, а можливо й мільйони українців зі мною погодяться, але знайдеться не менше й тих, хто сприйме мої слова із застереженнями і скепсисом. Звичайно багато буде й тих, хто думає по-іншому. Але не зважаючи на різноманітність поглядів, давайте зробимо те, що мусимо зробити вже зараз, сьогодні – відстоїмо наше право на правду і людську гідність. Алгоритм дій простий: знайдіть в собі сміливість говорити власну правду, мужність чути правду інших, мудрість приймати власні вірні рішення, підтримувати дії інших чесних людей, а також майте волю відстоювати правду та гідність свою і всіх співвітчизників. І для цього давайте разом зробимо перший крок – захистимо честь українського воїна.

 

Петро Стужук

полковник запасу,

кандидат військових наук, доцент,

          учасник бойових дій (Афганістан, АТО)



На днях Президент Украины Петр Порошенко назначил генерал-лейтенанта Сергея Наева Командующим Объединенных сил.

Формат антитеррористической операции будет изменен на операцию Объединенных сил. Руководство силами и средствами ВСУ и других военных формирований и правоохранительных органов возложено на командующего объединенных сил. 

Офицеры, воевавшие под руководством генерала Наева, восприняли эту новость как добрый знак того, что украинских военных не сольют в угоду политикам и не заставят позорно отступать, отдавая свою землю оркам. Сергей Наев это офицер, который пользуется авторитетом и уважением в вооруженных силах, который никогда не прятался за спины подчиненных или бюрократические рогатки.  Такой офицер как раз и нужен на должности командующего.

      Кстати об офицерской чести: в медиапространстве постоянно поднимается  тема суда над еще одним генералом – Виктором Назаровым.

   Вот как быть простому командиру взвода-роты, который наслушается таких новостей? Не отдавать приказа своим подчиненным выполнять боевую задачу? Или завести себе адвоката, который будет анализировать каждый полученный приказ на предмет его законности? Или может уйти из армии, в которой нет места настоящим командирам?

         Так я вам смею доложить, что у генерала Назарова честь имеется. Это ее он защищает против нападок горе адвокатов и любителей быстрых политических дивидендов. В его виновность может верить только человек, не способный анализировать полученную информацию и кроме новостей из телевизора ничего другого не воспринимающий.

         К слову об адвокатах. Интересное совпадение имеет место с адвокатом Погосяном. Тем самым, который с пеной у рта пытается добиться заключения Назарова. Теперь у него новый клиент -    руководитель Центра освобождения пленных "Офицерский корпус" Владимир Рубан, который был задержан при попытке переместить через линию разграничения на Донбассе целый арсенал оружия и боеприпасов. Виновен Рубан или нет – установит суд. Надеюсь что решение суда будет законно. Но сей час речь не о Рубане, а о чертике из табакерки, который возник из ни откуда  и сразу начал разговор о том, что Рубан – жертва политических интриг.  Тут же подвязалась еще одна личность, которая захотела взять переговорщика на депутатские поруки, но которой самой на днях придется отвечать на вопросы следователя об организации диверсии в Верховной Раде.

    "Герой Украины" Надя Савченко. В чем резон??? Осуждение генерала на семь лет за защиту Страны и награждение "Героем Украины" человека, который призывает к государственному перевороту и совершения терактов!!!!!!! Как Вам это??? Шо это за герой, бля???

       А Генеральный прокурор рассказывающий в Верховной раде с трибуны предвзятые выводы по Назарову, когда только начался процесс и заявы его по Савченко. Сравните сами за что судят Назарова и за что наградили Савченко????  Кого Судят ребята???? НАСТОЯЩИХ ВОЕННЫХ , таких как Виктор Назаров или мнимых "хероев" типа Надюхи Савченко???

         Если свести все эти факты воедино, то возникают такие вопросы: кому выгодно представить Назарова убийцей? Кому выгодно уничтожить боевой дух армии? Кому выгодно застопорить процесс обмена пленными? Кому выгодно ввергнуть страну в политический хаос?  Кому служит (за чьи деньги работает) адвокат Погосян???  Не знаете ответа? А я думаю, что знаю, да и вы тоже знаете, только поверить себе боитесь. Все это выгодно только нашему восточному соседу.

         Так что я рад, что генерал-лейтенант Наев назначен на должность  командующего объединенных сил.  Значит не уничтожили еще офицерскую честь в украинской армии, да и сама армия теперь весьма неприятный противник ордам с востока.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.