Днями російські ЗМІ видали сенсацію – екс-ватажка так званої "ЛНР" Ігоря Плотницького у Москві затримали і звинуватили у співпраці зі Службою безпеки України і спробі "здачі Донбасу". Утім, жодного офіційного підтвердження інформації досі не було.
Є всі підстави вважати, що інформація про арешт Ігоря Плотницького може бути підґрунтям для зовсім інших подій, пов’язаних, швидше, із перерозподілом фінансових потоків.
Інформація про арешт Плотницького поки не підтверджена. Офіційних заяв від спецслужб, у тому числі від "керівництва" самопроголошених республік немає. Тому варто це розглядати як елемент інформаційної війни. Водночас, та ситуація, що розгорталася безпосередньо в "ЛНР" під час перебування Плотницького на посаді, свідчить про те, що висунуті звинувачення мають право на існування.
Свого часу, аналітичним відділом ГІ "Права Справа" була оприлюднена інформація про те, що "міністр сільського господарства ЛНР" Руслан Сороковенко, покази якого лягли в основу заколоту проти самого Плотницького, був причетний до розкрадання "бюджетних коштів". За дорученням ватажка бойовиків "ЛНР" Ігоря Плотницького "Радмін ЛНР" до 20 жовтня 2015 року мав забезпечити необхідні заходи щодо закупівлі продуктів харчування, т.зв. "борщовий набір" (картопля, цибуля, морква, капуста) на території РФ. Виконання доручення було покладено на "Міністерство сільського господарства". Куратором з боку "Радміна" був заступник "голови Радміну" Олександр Кравцов, людина очільника МГБ "ЛНР" Леоніда Пасічника
Тоді Сороковенко, разом з "міністром МГБ" Пасічником, який наразі є очільником "ЛНР", мали "заробити" на цій оборудці 5 мільйонів рублів.
Коли "Права Справа" оприлюднила інформацію про корупційні схеми "міністра МГБ" Пасічника», з боку останнього відразу пішла відповідна реакція.
17 жовтня 2015 року співробітники "МДБ" затримали "міністра палива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР" Дмитра Ляміна за перевищення посадових повноважень.
Фактично,тоді вдалося зпровокувати перший конфлікт за лінією Пасічник і Плотницький.
Другий епізод– відставка "міністра транспорту ЛНР" Олександра Чумаченка. Аналітичним відділом ГІ "Права Справа" була оприлюднена інформація, що Чумаченко і Плотницький хотіли провернути оборудку. Йшлося про те, що під Чемпіонат світу з футболу у Ростові-на-Дону оновлюється парк автобусів. Відповідно, списані автобуси мали безкоштовно передати в "ЛНР". Ось ці безкоштовні автобуси "міністерство транспорту ЛНР" під патронатом Плотницького мало провести як куплені за бюджетні кошти. Оприлюднення цієї інформації призвело до відставки Чумаченка.
І третій епізод. Було оприлюднено інформацію про оборудки "міністра охорони здоров’я ЛНР" Лариси Айрапетян. Вона продавали ліки, які надходили з російських гуманітарних конвоїв. При цьому продавала на території України. Айрапетян теж пішла у відставку.
Відтак, сукупність цих фактів і дає підстави говорити про те, що українська сторона володіє інформацією про те, що відбувається на окупованих територіях.
Примітно, що на інформаційних сайтах самопроголошеної "ЛНР" було оприлюднено повідомлення про те, що спецслужби "ЛНР" визнають факт наявності української агентури серед вищого керівництва самопроголошеної "республіки".
Після цього на окупованих територіях Луганської області почалася хвиля так званої шпигуноманії. Якщо зайти на сайт "МГБ ЛНР", то вони ледь не щодня повідомляють про затримку українських шпигунів. Але це швидше свідчить про більш показний характер роботи, імітацію. Бо за українських шпигунів видають бомжів, які жодним чином не могли б представляти інтереси українських спецслужб. А сама заява російської сторони свідчить знову-таки про спробу російської сторони хоча б мінімізувати вплив української сторони.
Варто зазначити, що якби Плотницького реально заарештували, то його б заарештували ще на момент заколоту, тобто у листопаді 2017 року. Ніхто б не тягнув з цим моментом. Натомість пізніше з’явилося відео, що Плотницький без перешкод прибуває у Москву з Ростова-на-Дону. На відео видно, що він йде територією аеровокзалу, тобто про жодну затримку його на кордоні РФ, про що повідомляє РБК, не йдеться. Більше того, у листопаді та грудні у російській пресі неодноразово з’являлася інформація, що Плотницький купив елітну нерухомість у Барвисі і живе на широку ногу. Тобто одна інформація суперечить іншій. СБУ також раніше оприлюднила інформацію про перебування Плотницького на території Російської Федерації і не йшлося про арешт.
Тому зараз появу цієї інформації варто розглядати як один із елементів спецоперацій російських спецслужб. Це по-перше. А по-друге, йдеться про те, що росіяни готують підґрунтя для певних подій на території самої "ЛНР". Наразі там розгорнулася боротьба між Пасічником та Корнетом. "міністром МВС", який фактично очолював заколот проти Плотницького. Тому, тема українських шпигунів знайде своє логічне продовження.
Найімовірніше, готується підґрунтя для фізичної ліквідації "міністра внутрішніх справ ЛНР" Корнета. Окрім цього, точиться боротьба за торгівлю вугіллям. Дуже ймовірно, що це може стати підставою звинуватити саме його у зв’язках з Україною. Тобто це продовження шпигуноманії, яка матиме логічне завершення у моменті фізичних усунень.
В основі усього цього – боротьба за фінансові потоки всередині так званих "республік" між різними силовими структурами Російської Федерації. Найімовірніше, буде кілька силових акцій, пов’язаних саме з ліквідацією Корнета. Пасічник намагається віджати вугільну промисловість, а відповідно, Корнет намагається впливати на ринок наркотичних речовин, а також контрафактних тютюнових і лікеро-горілчаних виробів, які контролює Пасічник.
Ці зони впливу ділять між собою російські спецслужби. Саме із цим пов’язана поява інформації про можливий арешт Плотницького. Готують інформаційний привід і підґрунтя для подальших перерозподілів фінансових потоків і подальших арештів. Бо арешти можна пояснити наявністю української агентури, а не розподілом фінансових потоків.