Яків Осташ розказав про корупцію в Україні та причини «третього Майдану»

Попри всі намагання діючої влади дискредитувати акції протесту біля Верховної Ради,

стравлюючи мітингувальників з киянами, маргіналізуючи вимоги учасників через викривлення їхнього змісту у ЗМІ, наділяючи їх характеристиками зрадників або невігласів - цей Майдан біля ВР вже увійшов в історію.

Не допомогла і могутня атака так званих «порохоботів», серед яких чимало відомих інтелектуалів, експертів, популярних блогерів. В їхньому прагненні нейтралізувати «зрадофілів», прибічників опозиції, а також юлефілів, ляшкофілів, не кажучи вже про кремлівських запроданців, дійшло до того, що будь-яка акція, навіть із чіткою і доречною вимогою до влади, підноситься як хитрий план ворогів України під патронатом чи не самого Путіна.

Але правду, як відомо, не сховати. Навіть прем’єр-міністр Гройсман на камери признав, що частина мітингувальників під Радою – ідейні патріоти, які вийшли за покликом серця, бо невдоволені ходом реформ та корупцією, що міцно просякла владні кабінети, попри усі декларації та обіцянки Порошенка и Ко приборкати «любих друзів», і припинити вражаючі схеми розкрадання державних ресурсів.

Спостерігаючи за ходом протестів, серед численних виступаючих, журналісти порталу УкрпрессІнфо звернули увагу на виступ Якова Осташа, відомого громадського діяча, голови Антирейдерського комітету, який не боїться називати речі своїми іменами, і має власну програму для подолання негараздів та системної кризи, у якій, не зважаючи на певні успіхи, і досі перебуває Україна. Після  виступу пана Осташа зі сцени, ми поспілкувались щодо його бачення ситуації та планів на майбутнє. 

- Яків, розкажіть, чому Ви знаходитесь серед протестуючих, у чому полягають Ваші претензії до влади?

- Тому, що, як патріот і відповідальний громадянин, не можу залишатись осторонь тих проблем, які я бачу щоденно, і, судячи з усього, діюча влада не збирається їх вирішувати. Коли розпочалась Революція Гідності, я перебував за кордоном, де на заробітках працювали мої батьки, а ще тисячі батьків інших молодих людей, моїх ровесників, які зараз також масово виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. Але я повернувся, бо побачив шанс збудувати таку державу, з якої не хотіли б їхати люди, куди б прагнули повернутись усі українці, яких доля занесла далеко від батьківщини. Але, на жаль, керівництво української держави знову наступає на ті ж самі граблі - проблеми не вирішуються, а корупція досягла рівня часів Януковича.

Перерахую лише найбільш значущі і системні негаразди, які напряму впливають на розвиток і добробут країни та людей.

- Перше. Вражаюче земельне рейдерство, яке в цьому році сколихнуло українське селянство, і лише диво втримало селян від масових збройних виступів та фермерського повстання. Як голова Антирейдерського комітету, я допомагав багатьом фермерам відстоювати власні землі. І скажу, що рейдери під прикриттям місцевої влади, діють як справжні бандити, які не бояться нічого. Лише за 2017 рік ми зафіксували більше 1 000 спроб рейдерського захоплення паїв. В регіонах навколо землі творився суцільний жах. Але якщо б рейдерів не покривали на рівні АПУ, Кабміну, ГПУ, Мін’юсту – такого розгулу земельного бандитизму не було б.

- Друге. Продовжується масове виведення капіталу в офшори, махінації з фіктивним ПДВ – спитайте у депутатів, де той законопроект, який передбачає податок на виведений капітал, що поверне мільярди грошей в Україну, спонукає олігархів вкладати гроші у розвиток виробництва? А чого варта система автоматичного блокування податкових накладних, яку запровадив Мінфін. Замість того, щоб ловити махінаторів, ця система вже обікрала малий та середній бізнес на мільярди гривень - більше 10 тисяч легальних підприємств опинились на межі банкрутства.

- Третє. Тотальна корупція в регіонах, де місцева влада, за лояльність до президентської вертикалі та забезпечення «стабільності», отримала карт-бланш на кришування нелегального бізнесу будь-яких формацій. Триває масове розкрадання природних ресурсів, починаючи  від вирубування лісів, і закінчуючи нелегальним видобуванням піску - про це пишуть місцеві активісти, але їм погрожують та закривають рота. Ні на рівні області, тим більше країни, влада цим не займається. А є ще  цілі анархічні бурштинові республіки на Волині, Рівненщині, Житомирщині! Схоже на безлад часів Революції 1917-1920 років. Кому це вигідно та чому влада закриває на це очі?

- Четверте. Спитайте владу, а як справи із мільярдними тіньовими оборудками на торгівлі із окупованими територіями ОРДЛО? Відповіді не буде. Коли схеми перерозподілили, то вже можна зробити вигляд, що нічого не відбувається. Ви подивіться, ціле НАБУ і САП, військова прокуратура - ніхто не знає, що вони роблять, і яка від них користь. Їхні звіти смішні, вони ні про що. А пару гучних висилок, на кшталт  Оніщенка - мало кого задовольнять. Так само безпорадно діє і ГПУ - ні один із великих корупціонерів не сів, жодне резонансне вбивство не було розслідувано. І це я перерахував лише окремі, найбільш значущі порушення.

- Критикувати легко, а щось робити системно – набагато складніше. Є думка, що суспільство просякло зрадофільством, що протестні настрої підігріваються з Москви. Що Ви думаєте з цього приводу?

- Я чудово розбираюсь, де справжні патріоти, які прагнуть змінити країну на краще, і готові для цього наполегливо працювати, а де – безвідповідальні популісти, або, навіть, «заслані козачки», які лише дискредитують народний протест і розхитують ситуацію на користь ворога. Особисто я сам та моя команда виступаємо за конструктивний протест. Якщо критикуєш – запропонуй кращу альтернативу, візьми відповідальність на себе. Крім того, я охоче визнаю і позитивні моменти, які відбулись з Україною в останні роки. Наприклад, більш-менш ефективно діє система державних закупівель ProZorro, Україна здобула безвіз, запустили обов’язкову декларацію доходів чиновників, щоправда, тепер не знають, що з цим робити. Позитивні зміни дійсно є, але вони губляться в потоці негараздів. Я не з тих, хто заради власного рейтингу буде волати про тотальну зраду на кожному кроці, і обіцяти золоті гори, як тільки прийду до влади. Але я маю конкретні, чіткі претензії до керівництва країни, і не збираюсь закривати очі на беззаконня і корупцію, які знову міцно опутали Україну.

- Чому так сталося на Вашу думку?

-  Вважаю, що і президент та його оточення, і Кабінет Міністрів та силові структури - ГПУ, МВС вже майже потрапили в ту ж саму пастку, в яку в свій час потрапив Янукович та його прибічники, які також не реагували на сигнали знизу, не чули людей, вважали мітингувальників купкою проплачених нероб, яких при бажанні можна швидко нейтралізувати. Вони були впевнені у своїй безкарності та недосяжності для закону, думаючи, що будуть при владі вічно, а на закон і людей можна плювати. Що з цього вийшло – ми всі знаємо. Мені б не хотілося, щоб усе повторювалось знову  та Україна втратила ці роки, і відкотилася назад у черговому з`ясуванні стосунків між владними кланами на тлі масових протестів. Революція Гідності дала Україні чудовий шанс, і ми не маємо права його змарнувати! Тому я тут, із своїми побратимами, і ми висуваємо до влади чіткі, конкретні вимоги та закликаємо негайно відреагувати - сісти за стіл, щоб разом шукати вихід як з корупційної, так і з економічної та політичної кризи, у якій досі перебуває Україна.

- Що конкретно Ви пропонуєте?

- У порятунку країни я, разом із своїми однодумцями, готовий брати відповідальність на себе.

У нас є програма дій, є конкретні законопроекти, спрямовані на подолання корупції. Наприклад, Антирейдерський законопроект, що унеможливить захоплення фермерських земель, а також будь-які рейдерські дії стосовно майна або власності громадян і компаній. Він передбачає персональну кримінальну відповідальність нотаріусів та держреєстраторів, які безпосередньо забезпечують усі рейдерські оборудки. До того ж, антирейдерський закон допоможе фермерам стати локомотивом відродження держави.

В нас є проект Антикорупційного суду, який, ми сподіваємось, буде організовано та запроваджено у найближчі місяці. Дуже важливо, щоб цей суд не став черговою ширмою для створення гарної картинки для іноземців, як це, на жаль, відбулося із НАБУ та більшістю реформаторських ініціатив. Маємо також проект податкової реформи, яка допомогла б розквітнути  приватному бізнесу, залучила б численні інвестиції, і вивела за кілька років Україну, принаймні, на рівень Польщі. Планів та ідей багато - ми готові ділитись своїми напрацюваннями, діяти системно, наполегливо, і досягати результатів. Але, якщо влада буде продовжувати замовчувати проблеми, не почує людей, і не почне реальні зміни та реформи – народ цього терпіти не буде, і заткнути рота усім не вдасться.