Мініінвазивна хірургія серця: забувайте про великі розрізи, то вчорашній день!

Ми довели, що через 5-10-сантиметровий розріз між ребрами, можна робити одну з найпоширенших і найбільш затребуваних на сьогодні операцій на серці – багатосудинне коронарне шунтування.

Перші кроки до розвитку мініінвазивна хірургія серця зробила у 1990-х. Але протягом більш ніж 20 років ми так і не стали свідками кардинальних змін: у більшості випадків операції на серці виконуються, як і 60 років тому, з так званого відкритого доступу – через 25-сантиметровий розріз грудини. Чому так робили в 70-х, 90-х, 2000-х, зрозуміло: кардіохірургічні втручання супроводжувалися великим ризиком, і хірургу потрібен був повний зручний доступ до серця на випадок непередбачуваної ситуації в операційній. Зараз операція на серці – абсолютно контрольований процес: і завдяки більшому досвіду кардіохірургів, і через небачений до цього розвиток технологій. Тож постає логічне запитання – чому в той час як вся сучасна медицина не просто крокує, а навіть мчить у напрямку малоінвазивності, кардіохірургічні пацієнти в більшості випадків у нас та і у світі досі виписуються з лікарень з величезними шрамами на грудині?

У мене своя думка з цього приводу. На мій погляд, є декілька причин такого повільного розвитку мініінвазивної хірургії серця. Перша – вихід із зони комфорту, на який має зважитися кардіохірург, котрому цікава мініінвазивна кардіохірургія. Щоб оперувати з міні-доступу, лікарю необхідно багато в чому перебудуватися: потрібно, наприклад, працювати з новим обладнанням, відеоторакоскопом, потрібно використовувати удвічі довші інструменти. Слід розуміти, що мініінвазивні втручання простіші для пацієнта (менша рана, менше страждає організм, менше болить, швидше загоюється), але не для кардіохірурга.

Друге, що гальмувало розвиток мініінвазивної хірургії серця – переконання лікарів у тому, що доступ до серця через невеликий міжреберний розріз можна застосовувати лише в окремих видах операцій. Зізнаюся, довгий час я був тієї ж думки, тому теж певною мірою упереджено ставився до мініінвазивної кардіохірургії. Особливо, це торкається мініінвазивного коронарного шунтування. В кардіохірургічних колах тривалий час домінувала думка про те, що коронарне шунтування через маленький розріз збоку має так багато обмежень, що неможливо використати всі найкращі досягнення і переваги коронарної хірургії. І я також, був під цим впливом. Ми оперували мініінвазивно різні операції на серці з 2001 року, але коронарне шунтування завжди проводили через серединну стернотомію.

Однак у липні 2017 року наша команда Центру кардіохірургічної допомоги «Добробуту» почала проводити мініінвазивне багатосудинне коронарне шунтування. Ми довели, що з міні-доступу, тобто через 5-10-сантиметровий розріз між ребрами, можна робити не тільки пластику і протезування клапанів та усунення деяких вроджених вад серця, а й одну з найпоширеніших і найбільш затребуваних на сьогодні операцій на серці – багатосудинне коронарне шунтування. Ця операція дозволяє повністю відновити кровоток у пошкоджених судинах серця і на сьогодні є головним методом лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Щороку такого втручання потребують близько 21 000 українців. До липня 2017-го всі пацієнти в Україні, які погоджувалися на цю операцію, оперувалися через великий розріз грудини і проходили тривале відновлення (мінімум два місяці). Тепер же багатосудинне коронарне шунтування в Україні можна зробити через невеликий міжреберний розріз; вже на третій день після втручання людина повертається до адекватних фізичних навантажень, на п’ятий-сьомий день – виписується з лікарні, через місяць – веде звичне життя.

Наразі в Україні мініінвазивне багатосудинне коронарне шунтування за новою методикою освоєно тільки в Центрі кардіохірургії «Добробуту», де з липня 2017 року ми зробили вже пару десятків таких операцій. Але кардіохірурги «Добробуту» не збираються засекречувати свої напрацювання. На велике щастя, в медицині нема патентів на то, як треба робити операцію. Я використовую найкращий досвід усіх кардіохірургів, яких бачив, і в свою чергу я зобов’язаний ділитися з колегами найкращими своїми розробками. Так би мовити, я колись отримав вудку від більш досвідчених колег і вчився в них «ловити рибу»; зараз я маю дати цю вудку всім іншим кардіохірургам, які прагнуть розвиватися.

Сьогодні Центр кардіохірургії «Добробуту» є фактично лідером в мініінвазивній кардіохірургії в Україні. З нашої подачі про неї стали багато говорити в ЗМІ і нею все більше почали цікавитися пацієнти. Тепер у наших планах – організувати на початку 2018 року робочі курси для вітчизняних кардіохірургів, у рамках яких ми будемо ділитися з колегами практичною інформацією стосовно освоєного нами нового методу мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування і далі популяризувати тему малоінвазивної кардіохірургії.

Між іншим, уже сьогодні ми бачимо, що бажаючих потрапити на наші майбутні воркшопи дуже багато. Звичайно, говорити про успіх і кардинальне перезавантаження мініінвазивної хірургії серця в Україні поки зарано. Треба подивитися, як нові методики спрацюють в інших руках, наскільки вони повторювані і чи вдасться зберегти той ентузіазм, який ми бачили на конференціях, де представляли свої напрацювання з мініінвазивної кардіохірургії, після опробування методик уже в операційних. Сподіваємося, відгуки пацієнтів, яких після наших воркшопів прооперують колеги, будуть позитивними і підсилять прагнення вітчизняних кардіохірургів докладати зусиль до розвитку саме мініінвазивної хірургії серця. Адже, на моє переконання, мініінвазивна операція – це не та операція, яку називають мініінвазивною лікарі; це операція, яку назве мініінвазивною пацієнт, і не через те що малий розріз, а через те що йому мало боліло і він мало був у лікарні. Якщо це вийде, рух і прогрес будуть стрімкими. Я щиро вірю, що це можливо.