"ХТО МИ Є?", - запитали мешканці Білої Церкви губернатора. Чекаємо на відповідь

22 сентября 2017, 14:06
Фінансист
0
290
 ХТО МИ Є? , - запитали мешканці Білої Церкви губернатора. Чекаємо на відповідь

Багаторічну проблему меж міста Білої Церкви може вирішити одне-єдине розпорядження голови Київської області Олександра Горгана

Біла Церква, що на Київщині, має проблему, яка тягнеться роками та десятиріччями за будь-якої влади в місті, Київській області та України в цілому. В Білій Церкві відсутні межі міста, й майже половина реальних білоцерківців мешкає на землях найближчих сіл та селищ.

В 1995 році при затверджені проектів формування територій і встановлення меж сільських та селищної рад Білоцерківського району частину земель загальною площею 2924,0 га у міста Біла Церква забрали і приєднали до сільських та селищної рад без погодження меж з Білоцерківською міською радою.

·          Томилівська сільська рада - 17,2 Га;

·          Терезинська селищна рада - 289.83 Га;

·          Піщанська сільська рада - 217,21 Га;

·          Пилипчанська сільська рада - 201,90 Га;

·          Шкарівська сільська рада - 511,60 Га;

·          Дроздівська сільська рада - 63.66 Га;

·          Фурсівська сільська рада 899,30 Га;

·          Білоцерківська районна рада - 723,0 Га.

На цих територіях розміщені промислові підприємства, соціальні об’єкти, цілі житлові масиви з багатоповерховою забудовою, які мають поштові та юридичні адреси в місті Біла Церква, а відповідно до інформації з Державного земельного кадастру - заходяться в адміністративних межах територіальних одиниць Білоцерківського району. Фактично місто з урахуванням новобудов використовує територію загальною площею - 6292,0 га, в складі якої близько 3000 Га, а точніше 2924,0 - віднесені  до територій сільських та селищної рад.

Доходить до абсурду, коли білоцерківці, які проживають в районі «Агросоюзу», масив Леваневскього, змушені мешкати в напівзруйнованих часом двоповерхових будинках без опалення, газовідведення, централізованого водопостачання та каналізації. Місто Біла Церква не може жодним чином допомогти своїм громадянам та визнати будинки аварійними, адже вони юридично розташовані на землі с. Шкарівка Білоцерківського району.

Закріплення меж міста потребує й Генеральний план, за яким будь-яка громада розвивається та відновлює міста згідно сучасних потреб. Але для Білої Церкви це неможливо, й місто довгі десятиріччя перебуває в стагнації, не маючи юридичної можливості втілити свої стратегії та плани з розвитку.

Всі роки незалежної України Біла Церква проіснувала за діючим Генеральним планом розвитку міста, який приймався понад 30 років тому, в липні 1985 року. Третього листопада 2016 року депутати Білоцерківської міської ради одностайно (35 - ЗА, 0 – ПРОТИ) затвердили новий Генплан. Але задля початку перетворення Білої Церкви в сучасне технологічне та соціально зручне місто потрібні межі міста. Міська влада не може розбудовувати спальні окраїни та втілювати в життя об’єкти тієї інфраструктури в міських районах, які юридично їй не належать.

Ця проблема виникла з того, що фактично ці землі, на яких розташовано кілька районів Білої Церкви, є державною власністю, а не комунальними. Це питання повинно бути врегульованим, та зміна меж міста Білої Церкви представляє собою складну юридичну процедуру.

Міською владою Білої Церкви були проведені громадські слухання, на яких всі біло церківці висловилися за те, що вони хочуть бути в Білій Церкві. Також владою Білої Церкви було розроблено та втілено письмове опитування мешканців усіх спірних районів міста – Таращанский, Леваневського, Пищаний, Лєтра, «Царьске село», Учгосп-2, Гайок та Селекційна станція. Мешканці практично одностайно переважною більшістю хочуть бути біло церківцями не тільки фактично а ще й «на папері».

Для того, щоб врегулювати питання меж міста Білої Церкви, достатньо рішення голови Київської області Олександра Горгана, а точніше розпорядження відносно переводу земель з державної власності в комунальну. Тоді землі становляться комунальними та входять в межі, білоцерківці легалізуються, а міська влада забезпечує життя та розвиток своїх районів.

Команда «Самопомочі», яка є найчисельнішою фракцією в міськради, з чинним міським головою Геннадієм Диким задекларувала на останніх виборах, що вони все зроблять для того, аби врегулювати питання меж міста. Зроблені всі підготовчі матеріали, проведені необхідні слухання та опитування із містянами, й знайшли вихід з ситуації в який засіб це зробити.

Але якщо губернатор Київщини не виконає ці дії відповідно до рішення громади, то це буде виглядати як його суто особисті  політичні амбіції – не зважати на бажання білоцерківців та прагнення місцевої влади вирішити врешті-решт багаторічну проблему.

7 вересня 2017 року депутати Білоцерківської міської ради підготували та затвердили відповідне клопотання до губернатора Київської області Олександра Горгана із клопотанням «перед Київською обласною державною адміністрацією про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Біла Церква Київської області».

Тепер питання за очильником області Горганом – чи дослухається він до думки людей та дозволить легалізувати фактичних мешканців Білої Церкви кількох районів. Але минають тижні, а жодного не те що офіційного реагування на звернення депутатського корпусу найбільшого міста області, а навіть малесенького коментаря з обнадійливою звісткою для білоцерківців від голови столичного регіону й не чути.

В разі допомоги Білій Церкві вирішити її багаторічну проблему із межами міста, в Олександра Горгана, відносно нового губернатора Київської області, є унікальний шанс увійти в історію якщо не цілої країни, то найбільшого міста Київської області так точно, та назавжди увіковічнити своє ім'я в пам’яті десятків тисяч мешканців Білої Церкви.

Або навпаки, лишитися в пам’яті як той, що мав реальну можливість одним-єдиним власним розпорядженням допомогти місту з 985-річною історією розв’язати проблему меж міста, та цього не зробив, поставивши власні амбіції вище бажання багатотисячної громади Білої Церкви.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.