Формат Мінських домовленостей та Норманської четвірки себе вичерпав. Потрібна серйозна альтернатива щодо вирішення проблеми Донбасу, яка забезпечить довгостроковий мир в Україні!
Нажаль,
будь-які спроби вирішити проблему військових дій у Донбасі за рахунок Мінських
домовленостей виявились неефективними. Періодичне пожвавлення військових дій, що
призводить до значних жертв лише підтверджує цей факт. По суті, Мінські
домовленості спрямовані не як на вирішення самої проблеми дезінтеграції Донбасу,
а лише до уникнення масштабних військових зіткнень та активних бойових дій. Це
означає, що цей формат зумовлює трансформацію збройного конфлікту на сході
України у черговий «заморожений конфлікт». І хоча в певний період Мінські
домовленості відіграли позитивну роль щодо суттєвого зниження інтенсивності бойових
дій на Донбасі, але сьогодні цей формат себе вичерпав…
Мінські
домовленості не мають механізму забезпечення довгострокового миру в Україні, не
вирішують питання консолідації східної частини України, політико-економічної та
соціально-культурної реінтеграції Донбасу. З одного боку, причини цьому пояснюються
впливом на процес деяких світових держав. Кожна з них бачить свій інтерес в
Україні, і тому використовує збройний конфлікт як інструмент відстоювання
власних цілей. З іншого боку, сама проблема Донбасу не є поодинокою та виключною
проблемою для всього європейського континенту та колишнього радянського
геополітичного простору. Однією з найгостріших проблем сучасного світу,
найперше Європи, є проблема безпеки і співробітництва держав. Конфлікти по
лінії цивілізаційного розмежування (етнічні, релігійні, політичні, енергетичні
та інш.) створили низку «гарячих точок»: Афганістан, Сирія, Абхазія, Осетія,
Карабах, Крим, Придністров’я, Косово… Отже, Військовий конфлікт на сході
України – не локальне явище. Йдеться про суперечності між структурами
глобального масштабу, в тому числі різнопланове протистояння між Росією і НАТО.
Як і в інших випадках, тут не видно близької позитивної перспективи. Більше
того, посилюються зв’язані з конфліктами раніше відомі проблеми, зокрема
проблема нерегульованої міграції.
Прихильники
продовження дії «Мінську» підкреслюють, що це єдиний формат, який дозволить
затягнути Росію як сторону конфлікту у перемовини… На будь-який інший формат
вона не погодиться, та, отже, формат «Норманської четвірки» у Мінських
перемовинах стає наче безальтернативним…
Але
Альтернатива Є! Це - проведення Європейської конференції з питань
безпеки і співробітництва. Нагадаймо, що саме Хельсінкські домовленості у 1975
році дозволили суттєво знизити військове протистояння у Європі та покращити
політичне та військове співробітництво між країнами з різних
військово-політичних блоків. Але з того моменту багато чого змінилося: з
політичної карти світу зник СРСР, суттєво розширило свої кордони НАТО, виникли
нові форми загроз безпеці держав, та старої системи міжнародних відносин вже,
де-факто, не існує! Формат нової конференції має бути не лише розширений(з обов’язковою
участю і РФ, і США), але й мати дієві інструменти втілення рішень конференції у
життя!
Тому відмінність «Хельсінкі-2»
від «Хельсінкі-75» в тому, що
резолюція конференції повинна мати імперативний
характер, відповідно оформлений в законодавчому порядку кожною
країною-учасницею, а дотримання домовленостей повинне контролюватись створеним
міжнародним органом з високими повноваженнями (аж до силового втручання). В свою
чергу, участь РФ у цій конференції є неминучим, адже уникнення в її роботі означає
для Росії втрату можливості відстоювання своїх національних інтересів на
високому рівні.
Ключовим
результатом конференції буде створення нової системи міжнародних відносин, що
готова до нових викликів безпеки сучасного світу! І вже від цього базису
потрібно буде відштовхуватись у проведенні політики забезпеченні миру на
Донбасі!
Подальші
статті та матеріали розширять вказані тези…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.