Заповіт святого Володимира: єдність, віра, відкритість до світу

У Київській Русі – Україні князі робили спроби релігійних реформ ще з 9 ст.

Випала нагода долучитися до Загальнонаціональної прощі 14 – 16 липня у Зарваниці на Тернопільщині. До ікони Божої Матері прийшли 100 тисяч людей з усієї України, і з окупованих територій також. Відчувалось, що в молитві кожного – прагнення єдності нашої країни. І подумалось, що тисячу років тому хрещення Київської Русі святий Володимир впроваджував з цією ж таки метою – він хотів об’єднати вірою різні племена і регіони.

Спроби згуртувати країну єдиною релігією робились здавна. Давні українці тут – не виняток. Найпередовішою ж країною на зламі першого тисячоліття була Східна Римська імперія (або Візантія, як її почали називати пізніше). Християнська Візантія, чиї землі лежали і в Європі, і в Азії, була центром науки і культури. Сусідні народи намагались її копіювати, вчитись у греків – візантійців. Наші сусіди по Європі – поляки, чехи, болгари, німці у 10 ст. вже стали християнами. У них стрімко зростають держави, консолідовані спільною релігією. Вони утворюють своєрідний «клуб рівних», тодішній «євросоюз», головною ознакою якого буде не національна, а релігійна ознака.

У Київській Русі – Україні князі робили спроби релігійних реформ ще з 9 ст. За літописами, володарі Києва Аскольд та його родич Дір стали християнами після контактів з Візантією. А  от княгиня Ольга, чиїм онуком буде Володимир, не лише прийняла християнство сама, але й поширювала його на землях України. За це церква згодом визнає її святою та рівноапостольною - «рівною апостолам». Цікаво, що, не заперечуючи факт хрещення Ольги через візантійців (за деякими даними не у греків, а якраз «вдома», у Києві), вчені висловлюють припущення про західноєвропейський християнський вплив на княгиню. Тобто Ольгу можна сміливо вважати ще й першим українським політиком – євроінтегратором! У будь-якому разі, саме Ольга чітко зрозуміла необхідність державної єдності, гарантом якої мала стати спільна релігія.

Князь Володимир Святославович був сильним політиком – об’єднувачем Русі-України. Щоправда, спочатку він не вводив нову релігію, а намагався реформувати спадок «попередників». Так у Києві близько 980 року було проголошено загальнодержавну релігію – культ шести богів, головним із яких вважався Перун, втілення війни, блискавки, покровитель воїнів. Та племена Русі не сприйняли цю реформу позитивно, а кожне плем’я продовжувало відправляти власні обряди.

Тоді Володимир вирішує докорінно змінити релігійно-державну політику. За основу нової системи він бере візантійську модель – один Бог, один правитель, один народ. Прийняття християнства у 988 році він поєднує з дуже вдалим дипломатичним кроком, одружившись із сестрою імператора Візантії.

Далі буде обов’язкове хрещення усіх підданих. Показовим є факт, що цей процес у Києві пройде відносно мирно (тут жило багато християн і прихильників князя). А от у північному Новгороді, на землях нинішньої Росії, хрестили силоміць, нещадно придушуючи опір. За словами літописця, «вогнем і мечем», бо Володимир запровадив закон, за яким той, хто не прийме хрещення, буде ворогом князя і держави.

Курйозним фактом став недавній вихід на екрани російського фільму «Вікінг» про князя Володимира. Не коментуючи художні «досягнення» стрічки, неозброєним оком видно відчайдушні спроби наших північних сусідів привласнити історію Русі. (Певно, забули, де є Київ і коли з’явилась Москва, інакше навряд чи вклали б у «Вікінга» понад 1 000 000 000 рублів!).

28 липня українці святкують День святого й рівноапостольного князя Володимира, День хрещення Київської Русі-України. Володимир чітко розумів, що означає єдність держави, згуртованість народу. І через тисячу років ми лише втілюємо в життя його прагнення, консолідуючи націю з вірою в своє цивілізоване майбутнє.