Чи в змозі законопроект 6327 запропонувати дієву альтернативу фінансування через ліжко-місця?
Прихильники «медреформи» впродовж
тривалого часу через різноманітні ЗМІ бомбардують населення повідомленнями, як
завдяки новому законопроекту вирішаться всі проблеми в цій галузі, що їх
накопичувала наша країна з перших днів незалежності. Нам прочать медицину на
принципово новому рівні та лікарів-професіоналів, які не беруть хабарів. Але
зважаючи на український контекст, чи можливо реалізувати такі обіцянки?
Нам обіцяють, що перетворення
наявної системи закладів охорони здоров’я на ринок, з його конкуренцією та
попитом, що впливає на пропозицію, стрімко підвищить якість послуг, які надають
медики. І все це звучить вельми заманливо. Ну хто б не хотів сам обирати собі
лікаря чи ще до початку лікування знати про його професійні якості? Але є одне
«але». Всі нововведення мозівського законопроекту не вирішують основну проблему
української медицини – постійного катастрофічного браку фінансування.
Так, дійсно, грошей на підтримку
гідного стану лікарень та необхідну оплату праці лікарів ніколи не вистачало.
Але якщо теперішній задум західних експертів у Міністерстві охорони здоров’я
реалізується в життя, українська медицина на рівні малих сіл та селищ попросту помре. Основною причиною цього
буде рішення прив’язати фінансування закладу та заробітну платню лікаря до
кількості пацієнтів. Тобто в тих населених пунктах, де мала кількість населення
(а зважаючи на вимирання сіл в Україні таких багато), лікарні будуть отримувати
замало коштів для підтримки власного функціонування. В недалекій перспективі,
такий заклад швидко збанкрутує. А всі, кому буде потрібна фахова допомога
лікаря, будуть вимушені їхати до сусіднього населеного пункту, де ще зберіглася
принаймні якась медична установа.
Вищезгадана проблема зачіпає
цілий ряд інших. Це і дороги, які ускладнюють процес транспортування до лікарні,
і додаткові витрати, які потягне за собою необхідність їхати з пункту А в пункт
Б, і зайвий час, якого у середньостатистичного селянина нема. Тож, наслідки
будуть катастрофічними, адже люди будуть позбавлені можливості отримати
необхідну (можливо, і невідкладну) допомогу.
Зрозуміло, що залишати речі в
тому стані, в якому вони знаходяться зараз, не можна. Але і таке бездумне
копіювання «західного досвіду» теж країну не врятує. Перш ніж зносити стару
систему до фундаменту, треба закласти основу для нової. В іншому випадку отримаємо
державу, де здоров’ям громадян опікуватися нікому, бо більшість лікарень –
банкроти. Щоб вивести українську медицину з кризи, нам необхідно будувати, а не
руйнувати. Необхідно знайти нові джерела фінансування, а не скорочувати кількість
лікарень. Важливо побороти корупцію у вищих ешелонах влади, а не карати лікарів
за побутові хабарі в умовах мізерної зарплатні.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.