Бердянский морской торговый порт: фантомные боли Запорожской народной республики

Призначеному в.о. начальника ДП «Бердянский морской торговый порт» Богдану Бабцю у Міністерстві інфраструктури поставили завдання навести порядок у господарській діяльності підприємства, збільшити об

Бердянский морской торговый порт: фантомные боли «Запорожской народной республики»

Загострення ситуації навколо ДП «Бердянський морський торговий порт» загрожує Україні появою нової палаючої території. На півдні Таврійського краю проглядаються знайомі обриси кримінального анклаву, тепер у вигляді «Запорізької народної республіки». Досвід агресивного сепаратизму в Україні засвідчує, що перші ознаки терористичної «народної республіки» - загострення на містоутворюючих підприємствах, а також їх доведення до економічного колапсу.

З огляду на трагічний для України досвід, ситуація в Бердянську наразі критична. Впродовж місяця офіційно призначений директор Бердянського морського порту Богдан Бабець не має фізичної можливості приступити до виконання службових обов'язків. Політико-економічна група, що довгий час контролювала діяльність цього держпорту і була викрита в корупційних зловживаннях, не допускає його на робоче місце. Фактично вона оголосили війну державі, відмовившись визнати законні рішення вищого керівного органу - Міністерства інфраструктури.

Це угруповання провокує працівників порту та мешканців міста на незаконні дії у вигляді блокування діяльності стратегічного держпідприємства. Її представники маніпулюють настроями в місті і трудовому колективі. Вони поширюють чутки про те, що новий керівник нібито збирається звільняти працівників і закривати порт, і цим провокують соціальну нестабільність.

Призначеному в.о. начальника ДП «Бердянский морской торговый порт» Богдану Бабцю у Міністерстві інфраструктури поставили завдання навести порядок у господарській діяльності підприємства, збільшити обсяги вантажів, підвищити соціальні стандарти.

Той вже приступив до роботи і ближчим часом посяде робочий кабінет в порту. Богдан Бабец наголосив на неприпустимості звільнень працівників. Провів переговори із потенційними клієнтами, готовими використовувати потужності порту. Визначив можливості збільшення завантаження ДП БМТП на 20-25%. Він високо оцінив потенціал трудового колективу і наголосив, що працюючи єдиною командою, колектив забезпечить економічне зростання порту і посилить соціальні гарантії для працівників.

Усі, причетні до ситуації, мають розуміти, що розбурхувати ситуацію навколо Бердянського порту небезпечно і безвідповідально. Це підприємство – ключ України до Азовської акваторії. Воно забезпечує робочими місцями до 10 тисяч мешканців міста, зокрема членів родин працівників. І кожен день негараздів на ньому загрожує економічним колапсом місту і всьому регіону. 

Стратегічне державне підприємство не може лишатися без керівника. Адже це – ризики для держави, що має суттєві податки від діяльності порту, для підрядників, які працюють у порті, інвесторів, що мають далекоглядні плани співпраці. Зрештою, відсутність на робочому місці легітимного директора не дозволяє виплачувати колективу заробітну плату. Таким чином усі залучені сторони, окрім раніше відстороненого керівництва, зацікавлені у відновленні нормальної стабільної діяльності ключового підприємства півдня країни.

Важливо розуміти стратегічну цінність Бердянська для України. Це місто – ключове на півдні країни в забезпеченні національної безпеки. У разі його можливої втрати, Маріуполь – найважливіший індустріальний центр Донбасу опиниться у «котлі» сепаратистів. І після цього, напевно, перестане бути українським... Бердянськ – найважливіша ланка транспортної морської логістики України. Якщо вона випаде, країна втратить вантажоперевезення на Азові, і це катастрофічно вдарить по національній економіці.

Головне геополітичне значення Бердянська в тому, що це ключовий пункт так званого сухопутного коридору в Крим, який проектують кремлівські «виконроби». Його втрата після створення там «Запорізької народної республіки» дозволить Кремлю впритул приступати до реалізації цього сценарію, забезпечивши стратегічний перелам у війні з Україною.

Тому масові заворушення в Бердянському морському порту не можна розглядати, як звичайний переділ контролю за фінансовими потоками. Йдеться про втручання російських спецслужб у внутрішні справи країни, спроб зовнішнього шантажу центрального органу виконавчої влади – Мінінфраструктури, тестування можливостей регіональних органів безпеки, розхитування політичної стабільності у складному регіоні.

Аби зрозуміти суть конфлікту в порту важливо відновити його хронологію. Гніт соціального вибуху ідеологи місцевих сепаратистів підпалили в ДП «Бердянский морской торговый порт» 18 квітня. У цей день наказом Міністерства інфраструктури в.о. начальника порту Миколи Ільїна звільнили із посади. Цим же наказом із 20 квітня, в.о. начальником був призначений Богдан Бабець. Новопризначений директор займав відповідальні посади в іншому великому порту - Миколаївському. У Мінінфраструктури йому поставили завдання навести порядок у господарській діяльності підприємства, збільшити обсяги вантажів, підвищити соціальні стандарти.

Богдан Бабець відразу приступив до роботи. «Я провів переговори із потенційними клієнтами, готовими використовувати потужності порту. Бачу реальні можливості збільшення завантаження ДП БМТП на 20-25%. Високо оцінюю професійний потенціал трудового колективу. Упевнений, працюючи єдиною командою, ми забезпечимо економічне зростання порту і посилимо соціальні гарантії для наших працівників», - повідомив Богдан Бабець.

А між тим, колективу порту важливо усвідомити три ключові аспекти. Перший - суто юридичний. Дії працівників порту кваліфікуються Кримінальним Кодексом, як участь у рейдерському захопленні. Стаття 206 КК передбачає за протидію законній господарській діяльності, вчинену організованою групою, яка завдала великих збитків, штраф до 425 тисяч гривень із кожного учасника рейдерського захоплення чи позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Таким чином те, що комусь із працівників порту, можливо, здається боротьбою за справедливість, насправді є кримінальним злочином. Їм особисто доведеться за нього відповідати. Або заплативши майже півмільйона гривень штрафу, або отримавши десятирічний тюремний термін. До речі, заява на ці дії злочинної групи осіб, які зірвали роботу держпідприємства, надійшло до міськвідділу поліції Бердянська. За фактом перешкоджання його роботі правоохоронці проводять розслідування.

Другий аспект загострення – економічний. Кожен день блокади порту наближає його економічний колапс. А разом з ним - масові скорочення робочих місць, урізання і припинення виплат зарплат, зрив контрактів і втрата портом позицій на ринку вантажоперевезень. Кожен працівник, який повівся на провокацію, повинен розуміти, що через блокаду він ризикує втратити і роботу, і можливість утримувати сім'ю, і власну свободу. Тобто участь у незаконній блокаді може обернуться тим, що успішні працівники опустяться на соціальне дно, втративши доходи, роботу, квартири. Крім того, продовження незаконних дій призведе до того, що порт припинить існування. Його майно здадуть на металобрухт, а людей відправлять на біржу праці.

І третій аспект полягає в тому, що частина сценарію конфлікту в Бердянському порту, писали не в Україні. Метою його є набагато більш радикальні рішення, аж до зміни політичного статусу Бердянська.

Наразі підприємство котиться у прірву. Їм незаконно керує людина, котра привласнила право підписувати документи і використовує недійсну печатку. Після відновлення законності усі підписані ним документи будуть визнані нікчемними. А це обернеться розірваними контрактами, критичними збитками, падінням вантажопотоку, заборгованістю щодо зарплат колективу і загальним економічним колапсом Бердянська.

Таким чином в інтересах колективу порту і всього міста негайно відновити законну діяльність підприємства. Це – єдина можливість вийти із конфлікту безболісно для сімейного бюджету. Будь-який інший варіант загрожує фінансовими втратами і реальними термінами ув'язнення...