Насправді мер Конотопа не розігнав «сепаратистський шабаш», а допоміг його організувати і розрекламувати на всю Україну.
Гра на публіку, а не
патріотизм
Українські
ЗМІ активно рекламують «патріотичного» мера Конотопа Артема Семініхіна,
розповідаючи, як 26 квітня Артем Семеніхін розгромив конференцію руху
Медведчука в своєму місті.
Правда,
коли починаєш більш детально вивчати цю історію, виникають серйозні запитання.
Отже, 26 квітня медведчуківці проводили в Конотопі (Сумська область) свою акцію
під назвою «збори активу Громадського руху« Український вибір - Право народу» і
представників громадських об'єднань Сумської області». Чесно кажучи, під якими
б назвами медведчуківці не проводили свої заходи, суть їх завжди одна -
агітація за виконання Мінських угод і реклама мирного плану Медведчука. На свою
останню акцію люди Медведчука зібрали понад 100 осіб з числа громадських
активістів Сумської області.
Зазвичай
українські патріоти і радикали зривають заходи «Українського вибору» ще до початку.
Наприклад, в лютому 2017 року у Миколаєві активісти «Азова» не дали людям
Медведчука навіть розпочати «круглий стіл» в готелі «Олександрівський»,
присвячений Мінським угодами. Активісти так переконливого поговорили з
організатором - депутатом Миколаївської обласної ради - що медведчуковець
навіть побіг до поліції писати заяву, ніби його побили.
Але
у випадку з Конотопом несподівано вийшло інакше. Дійсно, 5-6 активістів (один в
куртці «Національний корпус») прийшли на збори, але тихенько встали за спинами
виступаючих і мовчки стояли весь час. Чи не дивна поведінка порівняно з
патріотами з інших регіонів України, які фізично не дають людям Медведчука
вести свою агітацію? Тим більше що мер Конотопа Артем Семеніхін представляє
партію «Свобода», а значить, повинен подавати приклад, як боротися проти таких
акцій.
Ви
бачили ролик, де мер Конотопа вривається в зал і кричить, що не потерпить
шабашу в своєму місті? Ви сильно здивуєтесь, але Артем Семеніхін з'явився в
самому кінці зборів, коли всі учасники вже закінчили агітувати за «план
Медведчука». Зверніть увагу, як конотопські патріоти кричать «Нарешті!», тому
що втомилися чекати, коли нарешті з’явиться мер.
https://www.youtube.com/watch?v=bPzVUE4guQ8
Та
й відео показує, що він тільки скинув на підлогу прапорці та ручки, штовхнув
стіл і трохи покричав. І все. І все!
Давайте
називати речі своїми іменами - це гра на публіку, а не поведінка справжнього
патріота. «Після бійки кулаками не махають» - є така народна приказка.
Це називається
«пособництво»
У
Семеніхіна і українських патріотів з Конотопа було як мінімум два варіанти дій:
А)
Якщо є сумніви, що агітацію за «мирний план Медведчука» вдасться зірвати, то
краще і не починати. Потрібно перемагати не дією, а словом – приходити на такі
«зібрання» і доводити свою правоту. Чи, може, у пана Семеніхіна є сумніви, що
люди повірять патріотам, а не медведчуківцям?
Б)
Зібрати політичних і громадських діячів Конотопу, здатних опонувати медведчуківцям.
Прийти на ворожі збори і використати акції Медведчука для того, щоб пропагувати
свої ідеї.
!
І, звісно, і в першому, і в другому випадку повністю записувати захід на відео,
а потім розміщувати його в Інтернеті. Для того, щоб мати на руках докази і
відразу притягувати до відповідальності кожного, хто пропагує ідеї сепаратизму.
Чому
ж «свободівець» Артем Семеніхін і його люди не зробили ні того, ні іншого?
Адже
в результаті ми бачимо на відео наступну картину:
- люди Медведчука зібрали більше сотні
громадських активістів з усієї області;
-
вони успішно провели свої збори, і ніхто не завадив їм вести агітацію;
-
медведчуківці створили враження, що їх масово підтримують в Сумській області.
А
мер Конотопа спромігся привести всього лише кількох хлопців. І створив у людей
хибне враження, що громадянське суспільство Конотопа не підтримує Семеніхіна і
«Свободу».
Більш
того, Семеніхін десь ховався, поки люди Медведчука безкарно проводили свою агітацію.
А з'явився тільки в самому кінці, лише для того, щоб покричати і потопати
ніжками. А тепер українські ЗМІ зображують його в ролі героя? Давайте говорити
прямо - це називається «пособництво».
Фактично
можна сказати, що влаштувавши істерику під кінець «зборів активу», мер Конотопу
допоміг привернути увагу ЗМІ до акцій організації Медведчука. І, звісно, не
зміг втриматися від того, щоб отримати власні «15 хвилин слави».
Можна
сказати, що, обираючи між власним піаром і пропагандою ідей «Свободи», мер
Конотопу Артем Семеніхін обрав власний зиск. Він мав шанс переламати ситуацію
на свою користь, використавши акцію УВ для агітації за ідеї «Свободи», але
злякався і фактично зняв з себе відповідальність. Власне, його істерична
поведінка, зафіксована на відео – найкращий доказ на користь цієї версії. Якщо
така поведінка буде домінувати серед «свободцівців», Тягнибок і компанія завжди
будуть програвати.
Я
вже не хочу говорити про те, що закрадається крамольна думка - а чи не взяли
місцеві радикали гроші у медведчуківців. А всі наступні крики і рухи тіла - це
просто спроба зберегти обличчя? Чи не виходить в результаті класичний сюжет про
«засланого козачка»?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.