Лотереї в Україні: багатомільярдний обіг без податкових надходжень

В середу, 22 березня 2017 року, в прес-центрі інформаційного агентства «Українські новини» (м. Київ, вул. Еспланадна, 20)

відбувся Круглий стіл «Топ-5 ринків, що перебувають в тіні: шляхи фіскалізації й обліку».  

Український бюджет недотримує від лотерейного та грального бізнесу декілька мільярдів гривень щорічно. В умовах протистояння на сході, стагнації економіки, дефіциту пенсійного фонду ці кошти були б як ковток свіжого повітря. Джерело наповнення бюджету особливо старанно не помічається з 2012 року.

Організаторами заходу були Центр сприяння реформам та Аналітично-дослідницька ініціатива Policy&Politics Platform ­– власна ініціатива Українського центру стратегічних рішень та Аналітичної групи «Левіафан». Окрім цього, в заході взяли участь представники Центру сприяння реформ та Організації LEAD office. 

Відео заходу: 

Засновник Українського центру стратегічних рішень Максим Карижський зазначив, що поки такі бізнеси як гральний, видобуток бурштину, використання державних сільськогосподарських земель, сміттєзвалища й сміттєпереробка, будуть «знаходитись поза практикою ліцензування та обліку - весь цей потік грошей позбавляє сенсу існування слідчих і каральних органів в країні». 

Керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам Георгій Чижов зазначив, що за оцінками експертів «в тіні знаходиться практично ще один бюджет України. І зрозуміло, що мало того, що цей «тіньовий бюджет» не поповнює основний бюджет нашої країни, він ще й сприяє формуванню криміналу, організованої злочинності і аж до фінансування збройної діяльності проти України». 

Генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник зауважив, що «за сім років заборони ігрового бізнесу, ми зрозуміли, що ця заборона жодним чином не вплинула на кількість ігорних залів. Вони продовжують існувати, але трохи в іншому вигляді. Так, до прикладу існують ігрові атракціони, з яких податки не в державну казну, а певним правоохоронцям за «кришування». 

Політичний експерт некомерційного суспільно-політичного проекту «Слово і Діло» Валентин Гладких відзначив, що «насправді в української економіки є величезні внутрішні ресурси, а проблема полягає лише в тому, хто їх привласнює і в чиїх інтересах вони сьогодні працюють». 

Спікерами на заході були:

Максим Карижський – засновник Українського Центру стратегічних рішень;

Микола Мельник – генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан»;

Георгій Чижов – Центр сприяння реформ;

Валентин Гладких – політичний експерт некомерційного суспільно-політичного проекту «Слово і Діло»;

Владислав Власюк – представник організації LEAD office;

Роман Кухарук – політичний експерт, Український клуб;

Микола Козлов – експерт з питань електронного врядування Iнституту суспільно-економічних досліджень. 

За довідковою інформацією просимо звертатись

Історія питання.

Після заборони азартного бізнесу в червні 2009 р., державні лотереї є єдиним дозволеним законодавством видом азартних ігор (ігор на гроші) в Україні. 06 вересня 2012 року був прийнятий Закон України «Про державні лотереї в Україні», який встановив нові правила гри. 

Діяльність по проведенню лотерей з того часу мають право лише оператори державних лотерей, котрі отримали відповідні ліцензії. Операторами державних лотерей згідно із ст.6 закону можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України. Крім цього, вони мають відповідати низці вимог: мінімальний розмір їх статутного капіталу не може бути меншим від встановленого НБУ для банків (120 млн грн.), мають бути створені постійно діючі відокремлені підрозділи в кожному населеному пункті, де мешкає понад 500 тис. чоловік, а також точки розповсюдження державних лотерей у кожному населеному пункті з кількістю жителів понад 5 тис., але не менше 5 тисяч пунктів розповсюдження тощо. 

Жодних обмежень стосовно того, що оператори повинні бути підприємствами державної форми власності або державі має належати хоча б частина компанії, закон не містить. Тобто фактично під прикриттям держави монопольно працюють на ринку бізнесмени, які заробляють на цьому шалені гроші. Хто ці люди? 

Гравці ринку. Ринок державних лотерей в Україні представлений трьома операторами лотерей - оператором "МСЛ" (всі види лотерей), Української Національної Лотерей (числові лотереї) і ПрАТ "Патріот" (миттєві лотереї). У 2001 році ліцензія на випуск і проведення державних лотерей була видана також і Державному ощадному банку, однак останній вже досить тривалий час не здійснює, відверто кажучи, не властиву банку, тим більше державному, лотерейну діяльність.

ПрАТ "Патріот" через кіпрську "Cehriba Investments Limited" входить в інвестиційний холдинг Finstar, яким володіє російський мільярдер Олег Бойко. Власник "Патріота" має лотерейний бізнес і на батьківщині. У Росії Бойко є оператором лотереї "Перемога", доходи від якої направляє на підтримку російської армії. ТОВ "М.С.Л" - підконтрольна одному з найбагатших росіян - Михайлу Фрідману. "Українська національна лотерея" - належить офшору з Віргінських островів "Олімпік Голд Холдінгз Лімітед". 

Цей елітарний клуб є закритим. Основною вимогою до операторів державних лотерей, яка блокує вихід нових суб’єктів господарювання на цей ринок, є необхідність мати 10-річний досвід випуску та проведення державних лотерей в Україні на момент звернення за отриманням ліцензії (ч.6 ст.6 закону). 

Подарунки для операторів лотерей. 

Після набрання чинності Закону «Про державні лотереї в Україні» Мінфін повинен був внести відповідні зміни до Ліцензійних умов лотерейної діяльності не пізніше, ніж протягом 3-х місяців з моменту опублікування закону (до 06.01. 2013 р.). Міністерство фінансів часів Віктора Федоровича пішло на широкий жест і з метою виходу з патової ситуації просто подовжило дії ліцензій ще на рік. 

Відзначимо, що ні Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ні Закон України «Про державні лотереї в Україні» не передбачають можливості продовження строку дії ліцензій. Відповідно, ні Мінфін як орган ліцензування, ні тим більше Кабінет Міністрів України не мають повноважень для продовження строку дії вже виданих ліцензій, тобто Кабінет Міністрів просто вийшов за рамки своїх повноважень. 

Після зміни влади в країні питання було вирішене більш красивим методом. З одного боку ліцензії операторів закінчилися в період з 23 лютого по 30 березня 2014 р., і їх більше не продовжували. Хоч і Рахункова палата України, і Мінюст офіційно відзначали ліцензійну бездіяльність Мінфіну. Одночасно до санкційного списку РНБО потрапили два найбільших, зокрема найбільший в Україні оператор державних лотерей "М.С.Л.". З іншого боку, нові менеджери з закордону знайшли вихід з такої скрутної ситуації. 

Частина 2 статті 15 Закону України «Про державні лотереї в Україні» передбачає, що оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, діють на підставі цих ліцензій до моменту закінчення терміну їх дії. І саме головне: у разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, продовжують свою діяльність до отримання нових ліцензій, але не більше як на три місяці з моменту набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами. 

Відповідно для того, щоб вищезазначені оператори продовжили займатися своїм бізнесом, потрібно було лише не приймати нових ліцензійних умов, тобто нічого не робити. Операторам навіть не потрібно платити щорічний платіж за ліцензію, адже вона продовжується, а це є значним фактором наповнення бюджету. 

Учасникам ринку це надзвичайно вигідно. По перше, не треба платити за переоформлення ліцензій. По-друге, це дозволяє російським компаніям оминути санкції, адже одержати нову ліцензію вони не змогли б.

Цифри.

У розвинених країнах світу надходження від лотерейної діяльності становлять не менше 1 – 2% від дохідної частини бюджету. Оскільки у 2017 р. дохідна частина бюджету України сягала 706 млрд. грн., такі надходження мали становити 7 – 14 млрд. грн. 

З приводу отриманих коштів то є можливість оперувати лише даними 2013 року. Дохід державного бюджету України від проведення лотерей у 2013 році склав 321 млн. грн. 

Якщо міністерство фінансів України просто виконає свій обов’язок по розробленню і прийняттю нових ліцензійних умов для ведення лотерейного бізнесу, то за самими скромними підрахунками державний бюджет отримає близько 1 млрд. грн. за рік.

Висновок.

Керівництво міністерства фінансів України та вочевидь Кабінету Міністрів України навмисно зберігає ринок в тіні, створюючи квітучі умови для бізнесу країни агресора, прибуток від якого напряму йде на фінансування армії. 

З метою нормалізації ринку лотерейного бізнесу, наповнення державного бюджету України та недопущення фінансування армії країни агресора в умовах військового протистояння необхідно виробити нові ліцензійні умови ведення лотерейного бізнесу. Це не потребує спеціального закону. 

З метою потужного використання механізму наповнення державного бюджету України надходженнями від гральної діяльності необхідно прийняти новий закон, легалізувавши ті види ігор, що по факту існують під виглядом лотерей.