Трилогія: Фінанси Київщини, частина ІІІ. Гроші з повітря

Як заробляти розумним громадам з ефективними керівниками.

Завдяки бюджетній децентралізації місцеві бюджети отримали значні кошти. Я щиро радію за ті бюджети, які не мали коштів на витрачання на серйозні проекти, накшалт будівництво важливих об’єктів інфраструктури. Але бачили, що до них надходять кошти, й своєчасно розміщували на банківських  рахунках

Якщо говорити за Київську обласну раду, то пунктом 11 рішення «Про бюджет» визначено, що ми доручаємо департаменту фінансів Київської облдержадміністрації здійснити розміщення даних коштів на депозитних рахунках за окремого погодження з бюджетною комісією КОР.

Як відбувається процедура:

Коли розпорядник коштів певного рівня – обласна адміністрація, районна, місцева тощо – бачить, що в дохідній частини є вільні кошти, які можна визначити як «залишки», приймається рішення щодо розміщення їх на депозитних рахунках.

Розпорядник коштів, департамент фінансів відповідного рівня, проводить тендер між державними банками. (Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Ексімбанк). Вони готують документи, надаючи банкам інформацію про певний обсяг коштів, банки в свою чергу надають свої пропозиції. Місцеві органи виконавчої влади вивчають їх, визначаючи найзручніші умови, й приймають рішення, де ці кошти будуть розміщуватися. Готується пропозиція  до бюджетної комісії, та в свою чергу погоджує розміщення коштів.

Таким чином, кошти, які розміщаються на різні терміни, приносять реальні гроші до бюджету.

Київська область в минулому році не розмістила своєчасно 275 млн.грн. вільних залишків й втратила можливість побудувати в Київській області один дит.садочок. В Броварах, певно, за нього сказали б «Велике дякую», адже там він вкрай необхідний як ніде.

Капітальна реконструкція Київської обласної лікарні, придбання сучасного апарату УЗД або томографічний апарат для лікарні обласної мережі, 2 рентген.апарати – все це є втраченими можливостями «завдяки» неефективному підходу до управління грошима громади.  Фактично, це є втрачений реальний шанс отримати додаткові гроші. Як фінансиста за фахом та депутата, обранця мешканців столичного регіону, подібне відношення до фінансів мене неприємно вражає.

В той же час, деякі місцеві бюджети виявилися більш справними. Не маючи  поки що проектів на нові об’єкти, за період їх виготовлення кошти розміщували на депозитних рахунках.

Ситуація з бюджетним фінансуванням така, що наразі в поточному бюджетному році ми можемо фінансувати капітальні видатки по тих проектах, які цього ж року мають актуальну документацію й експертизу. Коли місцевими радами приймаються бюджети, тоді спеціалістами закладається фінансування на виготовлення проектної та іншої супроводжувальної документації. Тобто, можна прорахувати, що перші 3-4 місяці як мінімум (той час, колі готуються папери, також важливим фактором є погодні умови, якщо говорити про нові дороги або мости), кошти є вільними. Якщо  їх розмістити навіть на такий короткий період, можна отримувати додаткові гроші до бюджетів у вигляді відсотків. Це й є елементом ефективного управління грошима.

В минулому  році станом на 01.02.2017р. м. Біла Церква розміщує 50 млн.грн. на депозитних рахунках, м. Бориспіль – 170 млн.грн. загального фонду й 95 млн.грн. – спец.фонду, Гнідинська сільська рада розміщує 3,6 млн.грн. коштів громади, Дударківська сільська рада поклала на депозит 6 млн.грн., м. Українка – 81 млн.грн. (див.фото). Готуючи проекти,  місцеві ради заробляють на цьому гроші.

Київська ж обласна адміністрація в особі департаменту фінансів цього НЕ ЗРОБИЛА.

Є певне застереження до ситуації із розміщенням коштів. Бюджетний кодекс визначає наступне: якщо відповідний місцевий бюджет має кредиторську заборгованість по незабезпеченості, він не може розміщувати вільні залишки на депозитних рахунках.

Що нам потрібно зробити? Моя думка, як голови постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради: потрібно не затягуючи прийняти рішення Київської обласної ради про забезпечення видатків (як того й потребують в області, дивіться мій попередній блоґ,  від 17.03). Таким чином вирішуємо недопустимість кредиторської заборгованості. Наступним кроком департамент фінансів Київської ОДА має всі вільні залишки почати розміщувати на депозитних рахунках.

Це – гроші, які можуть перетворюватися в дит.садочки, ліки, обладнання, дорогі та мости.