Бізнес, поступово адаптуючись до нових умов, пов’язаних з російською агресією, почав переорієнтовуватися на нові ринки збуту. І вже перші місяці 2017-го дають значний привід для оптимізму.
Для української економіки минулий рік пройшов не лише під знаком нового етапу реформ, але й початком роботи зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Результати не забарилися – вітчизняним експортерам вдалося збільшити поставки до країн ЄС на 5%.
Завдяки вільному ринку частка, що припадає на Європейський Союз в торгівлі нашої держави, зросла в минулому році з 35% до 40%. Україні також вдалося значно збільшити фізичні обсяги постачання товарів закордон.
І навіть незначне минулорічне (січень–жовтень) зниження експорту на 8% навіть близько не можна порівнювати з катастрофічним падінням у 2015 році – на рівні 29,3%.
Драйвери українського експорту
З-поміж вітчизняних експортних галузей в сучасних передові позиції зайняли українські аграрії та ІТ-сектор.
Перші продовжують впевнено йти до рекорду, експортувавши у 2015/2016 маркетинговому році 39,4 млн. т. зернових. У січні–жовтні 2016 р. обсяг поставок української аграрної продукції до інших держав сягнув 12 млрд. дол. Прогнози Мінагропроду на період 2016/2017 рр. свідчать про закріплення позитивної тенденції – експорт агросектору зросте до 41,6 млн. т.
ІТ-сектор традиційно приносить країні кілька мільярдів доларів щорічно, і об’єми продовжують зростати. Більше 70% експорту ІТ-послуг України складає розробка програмного забезпечення на замовлення. За останні 5 років вклад ІТ-сфери у ВВП країни зріс з 0,6 до 3,3% – відповідно, з 1,1 млрд. дол. до 2,6 млрд. дол. Кількість кваліфікованих фахівців у цій сфері за цей же період зросла з 42,4 тис. до 91,7 тис.
На думку влади, зміцнення позицій вітчизняних експортерів на нових ринках дозволить Україні пришвидшити темпи зростання, сповільнені економічними негараздами останніх років. «Ринок ЄС починає поступово компенсувати той колосальний удар по економіці, соціальній сфері та рівню життя, нанесений нам Росією, тією війною, яку вона розв’язала, тим, що закрила доступ українських товарів на свій ринок і блокуванням транзиту до третіх країн» – заявив Президент України П. Порошенко.
Експорт понад усе – досвід Польщі
Історично склалося так, що економіка України дуже залежить від зовнішньої торгівлі, оскільки експорт складає близько 50% національного ВВП. За розрахунками Мінекономрозвитку, кожні 100 млн. дол. зростання експорту додають 0,1% зростання ВВП.
Відтак підтримка вітчизняних експортерів стає стратегічним завданням, адже забезпечує значний рівень економічного зростання. Так, для прикладу, втрати національного експорту у січні–жовтні 2016 року на рівні близько 2,5 млрд. дол. експорту (в порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.), могли б забезпечити зростання ВВП на рівні 3,5 – 4% (замість фактичних 1 – 1,5%).
Цей потенційний показник, до речі, дорівнює темпам економічного розвитку Польщі, яка має цілком відмінний рівень включеності в економічну систему Європейського Союзу.
До речі, про Польщу. Від самого початку реформ та запровадження «шокової терапії», країна взяла курс на системну підтримку національних експортерів.
Зокрема, розпочались активні зміни у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності – зокрема реформування митної системи. Завдяки реформам, направленим на підвищення експортного потенціалу, обсяги експорту Польщі зросли з 17,2 млрд. дол. у 1994 р. до 194,5 млрд. дол. у 2015 р., тобто більш ніж у 11,3 рази, або в середньому на 12,1% за рік.
Основними механізмами, які використовувались і на сьогодні використовуються в Польщі для підтримки експортерів, є: (1) урядова програма «Фінансова підтримка експорту», (2) кредитні програми, (3) інституційна підтримка.
Очевидно, що Україна не може впливати на такі об’єктивні фактори, від яких залежить вітчизняний експорт, як світові ціни на сировинну продукцію, або деструктивну політику Москви.
Однак сприяння бізнесу у його переорієнтації на європейський ринок, зміна структури експорту на користь продукції з більш високою доданою вартістю, а також пошук та розвиток відносин з новим торгівельними партнерами – цілком реальні як з точки зору планування, так і практичної реалізації кроки.