Темний бік міжнародних закупівель ліків

Як відомо, окремі категорії препаратів та вакцин від різних тяжких захворювань Україна поки що не виробляє, не говорячи про специфічне медичне устаткування.

            На сьогоднішній день проблеми сфери охорони здоров’я, на превеликий жаль, перебувають далеко не на перших позиціях політичного порядку денного нашої держави. Можливо, це зумовлено або специфічним характером даної галузі, або звичайною байдужістю з боку громадян. Більшості з нас здається, що суто політичні проблеми є значно важливішими, ніж вирішення різного роду прикладних питань, наприклад, у сфері тієї ж таки медицини. Утім, остання потребує уваги, оскільки від її належного функціонування залежить здоров’я суспільства в цілому.

            Як відомо, окремі категорії препаратів та вакцин від різних тяжких захворювань Україна поки що не виробляє, не говорячи про специфічне медичне устаткування. Відповідно, об’єктивно наша держава змушена закуповувати ліки закордоном задля задоволення потреб громадян, оскільки в іншому разі важко хворі українці будуть фактично залишені напризволяще. Тому дане питання, безумовно, є важливим у контексті національної безпеки і дійсно потребує належної уваги. На сьогоднішній день склалася ситуація за якої міжнародні закупівлі ліків здійснює не українська профільна державна компанія, а декілька закордонних організацій, з якими Міністерство охорони здоров’я України підписало відповідні угоди. Саме тут і виникає декілька запитань.

            Перш за все, безумовно, варто зазначити, що ведення торгівельних операцій через іноземних агентів дійсно сприяє зниженню, якщо не ліквідації, негативного корупційного впливу на дану сферу. Більше того, як відомо, співпраця з ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents (компанії, які здійснюють закупівлі ліків для України) дозволяє зберегти в державному бюджеті понад 200 млн. грн.. Безумовно, дана сума є колосальною і її можна використати для збільшення обсягу придбання препаратів та вакцин. Але окрім цих позитивних моментів, якщо вони і справді існують, залучення іноземних агентів має свої підводні камені. Перш за все, це стосується самого змісту угоди.

На сьогоднішній день відомо лише те, що три вище згадані організації за свої послуги отримують 5% від загальної вартості закупівлі. Враховуючи, що на 2017 рік на цю галузь було виділено 5,9 млрд. грн., оплата іноземних агентів є доволі високою. Вона перевищує заявлену економію на 95 млн. грн. Але ключовою проблемою в даному випадку є не стільки обґрунтованість такої вартості послуг, а сам перелік ліків, які закуповуються. Існують відомості лише щодо їх призначення, тобто, проти яких захворювань їх варто використовувати. Що ж до інформації щодо країни походження, сертифікатів якості і т. д. маємо таємницю за декількома завісами. Враховуючи, що під час оформлення плану закупівель МОЗ керується лише проблемою економії, а не якості, виникають сумніви щодо походження отриманих товарів. Тому, мабуть, не безпідставно з’являються думки стосовно того, що замовляються лише дешеві та неякісні вакцини з Індії, які, до того ж цілком імовірно нав’язуються раніше згаданими компаніями. На жаль, для здійснення детального аналізу та оцінки міжнародних закупівель ліків бракує інформації. Але її цілеспрямоване приховування поступово викликатиме все більше й більше запитань, оскільки, мабуть, все ж таки в угодах МОЗ з іноземними компаніями існують пункти, які не бажано бачити громадськості.