Уперше в історії України проти російської агентури, задіяної в Україні, без остраху і перестороги, вийшли українські жінки.
Подія, звісно, знакова. М’яко кажучи - не тривіальна. Такого ще не було.
Український жіночий легіон проти кремлівської агентури
Уперше в історії України проти російської агентури, задіяної
в Україні, без остраху і перестороги, вийшли українські жінки.
Подія, звісно, знакова. М’яко кажучи - не тривіальна. Такого
ще не було.
У таких випадках для спецслужб інтервента це означає повний
провал конспірації - з одного боку, та унеможливлення роботи через агента-з
іншого.
Феномен Віктора Медведчука як штатного офіцера ФСБ РФ
полягає не лише у тому, що після оприлюднення його досьє як кремлівського
агента, він залишається живим і на свободі, але і ще в тому, що офіційний
Кремль за його допомогою продовжує надиктовувати свої умови під час переговорів
із Україною.
При цьому офіційного статусу Медведчук в переговорах не має.
Виступає виключно як фізична особа, за персональним
дорученням Петра Порошенка. Це принцип роботи агентурної розвідки: діяти під
прикриттям легальних установ.
Звичайно, що самого доручення Президента про надання
повноважень Медведчуку ми не побачимо. Поки що. Однак згодом, Гаагський
трибунал, переконана, дійде і до цього питання.
Беззаперечним є лише той факт, що після зустрічі Норманської
четвірки у Мінську, єдиною людиною в Україні, яка прийняла вимогу сторони –
агресора про участь в переговорах Медведчука міг бути лише Верховний
головнокомандуючий.
Може хтось скаже, що Порошенка «притисли». Відповім. Ну
звісно, що «притисли». Але далеко не державними інтересами. А, швидше,
Ліпецькою фабрикою, що є «окрасою в короні «Рошену». Принаймні, якби не бізнес
Президента в Росії, формат розмови на чотирьох, як і тон цієї розмови Росії,
звісно ж був би набагато спокійнішим.
Але, сталося як сталося.
Президент допустив Медведчука до торгів з Росією. При цьому
торгів не тільки власністю, територіями, але і людьми.
Ось, бодай, обмін військовополоненими, що відбувається за
участі Медведчука.
В усі часи такий обмін-це виключна компетенція спеціальних
служб. Якщо Віктор Медведчук не має статусу працівника спеціальної служби, то
усі його дії мовою кримінального права можна кваліфікувати як самоправство.
Україні варто було б попрацювати в напрямку формування
правових засад забезпечення дотримання прав військовополонених, а також
втілення розробленої правової бази у міждержавну практику війн, пошукати єдиний
знаменник, прийнятний для всіх учасників збройного конфлікту та зведення до
мінімуму можливостей його порушити. Це нам потрібно не лише сьогодні, але і на
майбутнє. Для унеможливлення повторення помилок.
Громадський рух «За всю Одесу!» підтримав ініціативу
правнуки полковника УНА Михайла Крата - Ірми Крат про проведення акції «Україна
без Медведчука», що відбулася 8 березня 2017 року під стінами СБУ України (м.
Київ, вул. Володимирська, б.33).
Такою була наша воля. Воля тих жінок, яких я знаю, і які
входять до нашого громадського руху. Таким було рішення наших чоловіків, що 8
березня 2017 року дозволили нам відбутися як контр силі агентури Кремля.
Для мене особисто гостро стоїть запитання: чому Віктор
Медведчук не поповнює «обмінний фонд» СБУ, а допускається до цього процесу як
розпорядник цього фонду? Якщо ціль цієї спецслужби, якою вона виправдовує
перебування Медведчука на свободі-ефективний обмін військово полоненими, то
кремлівський агент рівня Медведчука – непереоціненний обмінний «матеріал». Тому
аргумент про те, що він потрібен для обміну – м’яко, кажучи, не переконливий.
Думаю, що питання абсолютно в іншій площині.
Криміналізація ФСБ РФ - очевидна. Мафіозні клани в спец
органі пустили свої метастази не лише на внутрішню, але і на зовнішню політику
Росії.
Медведчук - смотрящий Кремля за Україною. Смотрящий не в
юридичному, а в економічному аспекті. За стан роботи в Україні російських
бізнес-кланів Медведчук відповідає перед Путіним, і усіма тими силами, які
утримують його при владі.
Провал Медведчука у цій ролі - крах імперії Путіна в
Україні. Альтернативи Медведчуку для Путіна немає Його просто ніким тут
замінити. Тому мішень Українського жіночного легіону обрана правильно.
З огляду на її близькість, в неї не вважає потрібним влучити
лише або сліпий, або ворог України.
Проведена акція «Україна без Медведчука» для світу,
розвідувальних і контррозвідувальних органів інших країн означає лише одне:
страх перед кремлівською агентурою в Україні подолано.
Відлік до перемоги України у визвольній війні без Медведчука
піде на години.
Неоніла Ткаченко правозахисник громадського руху "За
всю Одесу!"
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.