За офіційними прогнозами уряду, ВВП у 2017 р. зросте на 3%. Міжнародні фінансові інституції трохи стриманіші у своїх оцінках: так, за даними МВФ і рейтингового агентства Fitch, зростання української економіки складе 2,5%. Світовий банк і ЄБРР вважають, що зростання вітчизняної економіки не перевищить 2%.
Відтак можна сміливо сподіватися, що зростання ВВП цього року коливатиметься на рівні 2–2,5%. Паралельно з цим очікується, що промислове виробництво зросте на 2,5%, а інфляція сповільниться до 10% з 12–13%, які спостерігалися минулого року.
За очікуваннями експертів, золотовалютні резерви країни зростуть цього річ до 17,3 млрд. доларів США порівняно з минулорічними 15,5 млрд. дол. При цьому середньорічний курс гривні очікується в межах 27–30 грн./дол.
Хоча прогнозовані показники й не свідчать про кількісний ривок, все ж констатуємо незаперечний факт: темпи відновлення економіки України прискорюються.
Зовнішні стимули
Солідний базис під такі процеси минулого року заклало досягнення макроекономічної стабільності та початок поступового оздоровлення економіки.
Такі результати роботи української влади знайшли схвальний відгук у наших європейських партнерів. Так, за оцінками Європейського союзу, за останні 3 роки Україна здійснила більше реформ та реальних зрушень, ніж за останні 25 років. За словами президента Порошенка, позитивні оцінки нашій державі дають усі ключові її партнери – Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, партнери з Єврокомісії, Європарламенту і Ради Європи.
Для нас це корисно з двох важливих причин.
По-перше, реформування української економіки – річ хоч і запізніла, але вкрай важлива. Демонополізація і ведення бізнесу за цивілізованими, європейськими правилами – ось ключ до успіху. Однак досягти цього в умовах незавершених економічних трансформацій, які стагнували впродовж більше 20 років дуже непросто.
По-друге, в успішних українських реформах рівним чином зацікавлені й наші Західні партнери – мати тісні торгівельно-економічні контакти з нестабільною та недостатньо розвиненою державою не просто важко, а шкідливо для бізнесу. Тому окрім очевидного стимулу зростання торгівельного обороту з ЄС в обидва боки, маємо ще один бонус, напряму залежний від успішності реформ – надання серйозної міжнародної фінансової допомоги, яку можна і треба використовувати для зміцнення вітчизняного потенціалу.
У 2017 році Україна розраховує залучити не менше 9 млрд. дол., опираючись перш за все на допомогу МВФ (прогнозований обсяг фінансування складає 5,3 млрд. дол., розподілених між 4 траншами), продовженням дії програми надання кредитних гарантій урядом США (1 млрд. дол.), збільшенням фінансової підтримки з боку ЄБРР (до 1 млрд. євро), а також отримання фінансової допомоги від ЄС (не менше 600 млн. євро).
Продовжать діяти також фінансові проекти с урядами Японії, Німеччини та інших держав «Великої сімки», нереалізовані у 2016 році.
Крім того, у цьому році Україна може вперше за 3 останні роки самостійно випустити євробонди.
Відновлення кредитування МВФ та інших міжнародних інституцій є запорукою початку процесу залучення серйозних інвестицій, а відтак – економічного зростання. Гарним прикладом для України в цьому є Польща, чия економіка є взірцем вдалих трансформацій. Так, польська програма реформ була підтримана фінансовою допомогою Заходу – у вигляді позики МВФ у 700 млн. дол., позики Банку Міжнародних Розрахунків (Швейцарія) у 215 млн. дол., стабілізаційного фонду в 1 млрд. дол. усіх країн ОЕСР. І хоча спочатку усі країни перехідної економіки мали схожі умови, Польща досягла набагато більшого успіху, порівняно з іншими.
У Польщі на сучасному етапі у приватному секторі виробляється майже 70% вітчизняного валового продукту. Він забезпечує понад 70% робочих місць професійно активних поляків у країні. Малі і середні підприємства забезпечують 50 % польського ВНП, 50% експорту а також 60 % імпорту країни. Це – найпереконливіше свідчення економічного успіху через грамотне використання міжнародної підтримки.
Разом з траншем Міжнародного валютного фонду, Україна отримає також оновлений Меморандум з МВФ, яким обумовлено план подальших економічних реформ на цей рік.
Його виконання дозволить не лише досягнути прискорення економічного зростання, але й запобігти головному ризику – сповільненню темпів (а то й поверненню на старі позиції) ходу реформ.
На закріплення цих позитивних трендів у 2017 році повинна бути спрямована скоординована робота усіх гілок влади, перш за все, українського Парламенту та Уряду.