Історія про «Янголів» - Лукойл та «мистецтво»

28 грудня 2016, 12:34
Власник сторінки
6
3616

Замість того, щоб піти з України «з гордо піднятою головою», російські компанії переховуються від українського споживача, змінюючи назви, керівників, логотипи, СММ-стратегію…



«Російських вояків в Україні нема – лише добровольці», - бреше Шойгу у відповідь на звинувачення росіян у військовій інтервенції.

«Російському бізнесу Україна непотрібна, і без неї в нас багато партнерів», - бреше Мєдвєдєв та представники, власне, російського бізнесу.

Та чого ж тоді їх усіх тягне до України?!? Багато разів до полону української армії потрапляли цілі частини російських військовослужбовців. Те ж саме – і щодо бізнесу: замість того, щоб піти з України «з гордо піднятою головою», російські компанії переховуються від українського споживача, змінюючи назви, керівників, логотипи, СММ-стратегію… та суть залишається незмінною: все це – дітища російських капіталів, державних, приватних чи сумісних. Деякі зі сфер бізнесу, до яких тягнуться щупи російських капіталів, є для самої країни-агресора стратегічно важливими.

Серед них – нафтопродукти. Рядовий споживач, не дивлячись на нові угоди між нашим урядом (який є не менш злочинним, аніж путінський режим у самій Росії), сказав своє «Ні!» російським АЗС, на яких ці нафтопродукти у нас реалізовувались, годуючи російську армію, яка вбиває на Сході України цвіт нашого покоління. Але ті не здаються: починають перепродавати бізнес, залишаючись його співвласниками, а в деяких випадках – просто змінюють назву та ім’я директора компанії. Так вийшло і з російськими заправками Лукойл, нині – Амік.

І от який кумедний випадок щодо Аміку сплив у соцмережах нещодавно. Ще раз підкреслює безглуздість російського керівництва: «нас там нема», але ліземо ми туди (точніше сказати – сюди, до нас) з усіх сил.

«Завчасно прошу прощення за свою погану українську мову, я тільки вчусь. 
Недавно дізнався,що хтось в Україні копірує ідею моїх Янголів. Погуглів про це і навіть посміхнувся, які нелепі фігури вони називають Янголами. Здається,що 3-D принтером якийсь «студент» то відсканував і все. Потім я поцікавився про «фонд» Ігнаса Юрконіса, бо призвище наче литовське, але виявилось,що він директор компанії Amic, логотип такий зроблено, використали наш Національний Прапор, це мене зацікавили і я вияснив, що це фактичної дитини Лукойла, ось тоді я розлютився !
Бо я зрозумів,що так Лукойл намагається відчистити свою репутацію в Україні, ще й забруднивши репутацію литовців , посварити їх з українцями. У всіх є право знати про це і я категорично призираю такі спроби використати ідею моїх Янголів в цілях цієї російської компанії ! 
Шкода,що про це я мушу говорити у таких обставинах, але цей вовк в шкурі вівці не тільки краде чужі ідеї, а ще й намагається на цьому виглядати добродетелем ! 
Я ніколи не мав справ з Лукойлом а їхніми заправками вже не користуюсь давно! 
Автор Справжніх Янголів Вільнюса, патріот Литви і України Вайдас Рамошка».

Отже, Лукойл нині намагаються видати себе за представників мистецтва, за тих, хто нібито намагається всіляко заохочувати митців та допомагає їм матеріально через кгм… фонд. Знаємо ми ті фонди, надивились уже – і у Харкові, і у Луганську з Донецьком… Спочатку – білі янголи на домівках, а потім – зелені люди з автоматами. Що ж, погана ідея видала поганих організаторів. Думаю, народ України, кияни та гості міста, ще скажуть своє «дякую» таким цінителям та покровителям мистецтва, як російська компанія «Лукойл», чиї капітали годують тих, який прийшов на нашу землю зовсім не мирно.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.