З щитом чи на щиті? Кілька слів про "мечі"

Поки не вщухає полеміка щодо легалізації зброї в Україні. Що це - крок назустріч Європі та удаваній лібералізації чи спроба дестабілізувати країну, виходячи з емоційної напруги у суспільстві?

Коротенький огляд «картини дня» (йтиметься про Україну загалом). За останній тиждень слово «стрілянина» з’являлося на сторінках щоденних газет принаймні тричі. Що вже казати про онлайн-ресурси? Кримінальний дайджест зайвим не буде. Заразом і відповість на ключове питання зброї.

Десять днів буття

У Луцьку невідомий (зрештою виявилося, що то громадський активіст) почав гатити у бік людей через «ніби-то небезпеку для життя».

Миколаїв. Пияк поцілив підліткові у голову. Причиною інциденту стала сварка між хлопцем та чоловіком зі зброєю через те, що останній дістав її з кишені та почав крутити у руках.

У Мукачевому сталася стрілянина. Один чоловік отримав поранення. Поряд із постраждалим правоохоронці знайшли гранату із запалом.

На Донеччині затримали чотирьох «нелегалів» зі зброєю – п’яницю з трьома протитанковими мінами, чоловіка з гранатометом, молодика із значними «запасами» та жінку з гранатою у сумці.

У Чернігові невідомий погрожував перехожим реактивною протитанковою гранатою.

На Тернопільщині чоловік, приїхавши з зони АТО, влаштував стрілянину та підірвав гранату.

В Одесі відкрили стрілянину по інкасаторах. Справа гучна. Подробиці будуть зайвими. Нагадаю тільки наслідки – двоє загинули, ще дві людини постраждали.

Тим часом у Києві невідомий кинув вибухівку до магазину дитячого одягу. Саморобний пристрій, на щастя, не спрацював.

Збірна новин радше нагадує кримінальну хроніку із Костянтином Стогнієм.  Розквіт безкарності свідчить про необхідність посилення контролю за обігом зброї на території України, і аж ніяк не є показником зрілості суспільства. Розмови про громадянську відповідальність наразі є незастосовними до суворих реалій життя, незахищеності та страху населення, анти-терористичної операції зрештою. Поготів, у країні, що веде боротьбу проти терористів, легалізувати зброю необачно, про що свідчить наведена «кримінальна збірна». Та й трохи копирсаючись у фактології та аналізуючи досвід іноземних колег, варто зазначити , що й за кордоном не усе так однозначно. Металошукачі біля дверей шкіл та коледжів тому найкращий доказ.

Тож, чергова спроба України вчитися на західний манір поки лише наганяє холоду у суспільстві.

P.S. Вогнепальній зброї не місце на вулицях, бо, як виявляється, полісмени можуть бути лише мішенню, а гатити – ні.