Чи на часі справжній Майдан - 3

Звичайно, не заперечую, що подібні акції на Майдані під час других роковин загибелі Небесної сотні, були кимось сплановані, чи то рукою Кремля, чи то під керуванням минулої влади, яка дуже прагне повернути собі «бразди правління» державою.

Звичайно, не заперечую, що подібні акції на Майдані під час других роковин загибелі Небесної сотні, були кимось сплановані, чи то рукою Кремля, чи то під керуванням минулої влади, яка дуже прагне повернути собі «бразди правління» державою.

Та не здивуюсь, якщо на нас можуть очікувати ще не один, не два, а можливо, і не три подібних «псевдо майданів» на фоні зневіри українського суспільства. Адже, даною критичною, політико-економічною ситуацією, можуть вміло скористатись так звані «папєрєднікі», завдячуючи зростанню власного рейтингу.

Останні рейтинги соцопитування двох потужних дослідницьких структур, Київського міжнародного центру соціології (КМІС) та Інституту Горшеніна, тому є незаперечний факт.

Згідно з даними КМІС, якби вибори народних депутатів відбувалися найближчої неділі, «Опозиційний блок» набрав би - 14,2 відсотка голосів потенційних виборців, а ось дослідження, яке проводив Інститут Горшеніна, дають «Опозиційному блоку» - 11,3 відсотка. Проміжна похибка між двома дослідницькими структурами, становить – 2,9 відсотка, але це не настільки суттєво, як саме той високий відсоток карт-бланшу для «Опозиційного блоку», який дають соціологічні опитування, вже після двох років нової влади, а це означає, що "жити по-новому", відкладається на незрозумілий відрізок часу за непрацездатність виконувати своє обіцяне - війна, війною, а обід за розкладом. І за все це у підсумку можна сміливо та впевнено подякувати сьогоднішній владі.

Чому владі, ви запитаєте?

Та тому що, за два роки свого правління, влада, не те, що нічого не зробила в різних галузях, тільки наростила проблем, але вона навіть і не намагалася щось зробити, хоча би у вигляді піару, аби так відверто не ганьбитися в очах своїх громадян. Ось чому у нас виникають такі жалюгідні Майдани.

Невже, хтось спричиняв гальмування нинішній владі працювати у відповідності за законом, аби притягнути до кримінальної відповідальності та засудити, як того вимагає закон Януковича, Пшонку, Бойка, братів Клюєвих, Льовочкіна, Захарченка, Арбузова, Азарова, Кліменка???

Невже, існує проблема в розслідуванні вбивств на Майдані, 18-20 лютого 2014р., затримання справжніх виконавців та замовників, а не підставних беркутівців, які вже топчуться понад півтора року у в’язниці, а справжні вбивці вже мабуть давно споглядають на нас із-за самісінького океану, як на дурнів???

Адже, у Верховній Раді України, давно був проголосований закон, який дозволяє хоча би засудити заочно та влада і цього не зробила, а як завжди вже протягом двох років, заливає нам мізки, що не може їх знайти, тих, хто втік, вірніше було б сказати – тих, кому вони отак просто відкрили повітряний простір для втечі!

Було б бажання… хто хоче зробити, той шукає можливості, хто не хоче – той шукає причини!

…Але й може бути інша сторона медалі!

Незабаром, може дійсно заговорити вулиця вустами пересічного громадянина, адже народ вже не той, що був два роки тому – без довіри до кожного з влади, більш вимогливий, злий та щільно принциповий. І тут не можна не погодитись зі словами недавнього посту на Facebook Народного депутата України, Борислава Берези, а саме, цитую мовою оригіналу:

«…Теперь слово за гражданским обществом и в той или иной мере оно его скажет. Но общество поменялось. Люди стали беднее, злее, агрессивнее и менее терпимее. А еще на руках сотни тысяч незарегистрированных единиц оружия. И не только короткоствольного. Люди не спустили пар, как того хотели теневые сценаристы вчерашнего спектакля. В любой момент терпение может лопнуть и заговорит улица. И этот фактор поломает все сценарии, разрушит все планы и сметет любые политические игры с политкарты Украины. От прогнившей судебной системы. От вороватых прокуроров и ментов. От чиновников клептоманов. Параллельно пострадают невинные и поднимет голову криминал. Виноваты в этом будут те, кто так и не понял, что времена изменились. Но улице будет все равно. Она сметет всех и правых и не правых. И в этом вихре Революции мы можем потерять Украину. Но тех, кто вчера реализовывал свой план по сохранению Яценюка это мало интересует. Ведь они не рассматривают Украину, как место жительства, а видят в ней лишь территорию по зарабатыванию денег. Это мы тоже запомним и учтем.

Пир во время чумы совмещенный с театром абсурда закончится. И многие мелкие фигуры, которые мнят себя незыблемыми, будут сметены с карты Украины. А Украина возродится. И этому никто и ничто не помешает. Главное - сохранить Державу!..»

Ну що ж, на жаль, Україна так і не дочекалась, не побачила тих перетворень, тих зрушень з мертвої точки, хоч закликів було безліч, тому, можливо, не за горами, а найближчим часом слід очікувати людського гніву вигляді справжнього Майдану – 3.

Гадаю, що багато часу не знадобиться, аби привести до ладу у бойову готовність - Грушевського, 5, 12/2 та Банкову, 11- максимум доба.

"Хто не скаче, той москаль" - вже не цікаво та давно відійшло в історичне минуле.

Думаю, в такому випадку напевно, не треба скидати з рахунку подібних РПС, бо, якщо пригадати історію вечірніх подій 19-го січня 2014 року, коли мирно проходило чергове «Віче», звідкіля не візьмись, нікому невідомий Правий Сектор. Так, що коригування подальших політичних подій, можна очікувати в будь який час за різними сценаріями, бо влада на превеликий жаль – глухоніма!

Броницька Олена, політолог, політичний експерт Українського інституту аналізу і менеджменту політики.