Справа Краснова - боротьба спецслужб на шкоду Україні

Я б ніколи, і ні за яких обставин, не захищав Краснова, як би не було декілька "але".

Вчора слідчі СБУ заявили, що вручили непритомному Станіславу Краснову "Гонті" підозру в шпигунстві та державній зраді. Як на мене, то це одні з найбільш тяжких звинувачень, які взагалі можуть бути висунуті людині, а особливо в той час, коли на сході країни точиться війна з російським агресором. І я б ніколи, і ні за яких обставин, не захищав Краснова, як би не було декілька "але".

Справа в тому, що Станіслав Краснов і не приховує, що займався розвідувальною діяльністю. Але стверджує, що робив це виключно в інтересах України. В матеріалах кримінального провадження щодо нього є його пояснення, з яких виходить, що він вже довгий час співпрацює з Службою зовнішньої розвідки України. Він називає прізвища офіцерів, з якими контактував в зовнішній розвідці, які їхні завдання виконував. Він, з його слів, виїжджав до Білорусі виключно за завдання зовнішньої розвідки. Для чого офіційно отримував державні кошти. Після повернення з Білорусі писав рапорти і проходив поліграф. Про співпрацю з українською зовнішньою розвідкою знало і керівництво "Азову" і батальйону "ОУН", в якому він воював.
Відомо про співпраці Краснова з українською розвідкою і в СБУ. Принаймні вчора, офіцери, з якими мене довелось спілкуватися, навіть називали прізвища куратора Краснова з зовнішньої розвідки. В той же час, СБУ ставить переді мною та іншими захисниками Краснова питання: "Чи міг він бути подвійним агентом? І що він робив біля схованки з вибухівкою поблизу Борисполя?".

Звичайно, Станіслав Краснов, може бути і подвійним і потрійним агентом, але є декілька обставин, які на мою думку, має враховувати слідство і керівництво СБУ. Служба зовнішньої розвідки, згідно чинного законодавства, не може працювати на території України в мирний час. Зараз в Україні особлива ситуація і це треба враховувати. Де-факто, Україна веде війну з зовнішнім ворогом. Де-юре, в нас мир і на сході України проходить антитерористична операція. Враховуючи це, а також той факт, що через масову державну зраду співробітників СБУ в 2014 році, в Києві і по всій Україні сформована ціла агентурна сітка, яка працює на ГРУ Російської Федерації. І події навіть останнього року, це підтверджують. Адже ні для кого не таємниця, що за державну зраду вже заарештовано деяких офіцерів СБУ. Чи можуть зараз в апараті СБУ і на місцях працювати державні зрадники? Звичайно можуть. Так як і Краснов може бути подвійним, чи навіть потрійним, агентом.

Чи міг Станіслав Краснов на момент затримання по завданню української зовнішньої розвідки вести переписку, спілкуватись по телефону, або навіть зустрічатися з резидентами іноземних спецслужб? Звичайно міг. І він стверджує, що так і було.

Чому справа Краснова викликала такий суспільний резонанс? Чому на захист Краснова і в протистояння з СБУ виступили патріоти, які довели свою відданість Вітчизні, ризикуючи власним життям? Народні депутати, бійці "Азову" і батальйону "ОУН", громадські активісти стали на захист Краснова з двох причин. Перша, тому що Станіслав Краснов своїм життєвим шляхом: боротьбою з корупцією та продажем українських дівчат до Москви, ще в часі його роботи в МВС Криму; активною участю в Революції Гідності від самого її початку і до завершення; участю в бойових діях на сході країни, де Краснов "Гонта" брав активну участь в боях під Донецьким аеропортом; організацією продовольчої блокади Криму, довів, що є відданим патріотом України, який готовий будь-якої миті пролити власну кров в інтересах нашої держави. По-друге, українська патріотична спільнота має абсолютну недовіру до більшості правоохоронних органів країни, і в тому числі у великій мірі до СБУ, в якій навіть зараз завдяки принциповій позиції керівництва, постійно виявляють державних зрадників та корупціонерів. 
В той же час, Станіслав Краснов повідомляв своїм соратникам і побратимам по війні, що з боку деяких колишніх працівників СБУ Криму, які зараз працюють в Центральному апараті Служби безпеки, були спроби завербувати його на користь країни-зовнішнього агресора Російської Федерації. Наскільки мені відомо, з цього приводу має бути окрема заява самого Станіслава та його соратників.

Те, що наразі відбувається з Станіславом Красновим "Гонтою", дуже нагадує боротьбу українських спецслужб між собою. Історія знає багато випадків, особливо в часі війни, коли розвідники виявлялись подвійними агентами, або коли навпаки - розвідники несправедливо звинувачувалися в роботі не тільки на свою країну, а й на країну ворога. І звичайно крапку в справі Краснова має поставити неупереджене слідство і неупереджений суд. Але відбутись це слідство і судовий розгляд має виключно під контролем громадськості і побратимів, з якими на фронті воював Станіслав. Тортури, які були застосовані до нього працівниками СБУ , при затриманні і після, є неприпустимими. Також неприпустимим є факт втягування в цю справу, як це вчора робили на суді прокурори, товариша Краснова - Олександра Костенка, який був викрадений з України до Криму, засуджений окупаційною владою і визнаний всім цивілізованим світом політв'язнем. Більше того, керівництво СБУ враховуючи резонанс справи, на моє тверде переконання, має відсторонити від участі в ній всіх колишніх працівників СБУ Криму, або офіцерів спецслужби які мають двозначну репутацію. Те саме має зробити Генеральна прокуратура, вивівши зі складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у справі Краснова всіх, хто мав хоч якусь дотичність до роботи в нині окупованому Криму.

І на сам кінець, вважаю, що справа Краснова в такому вигляді, як вона є, в якій протистоять СБУ - Службі зовнішньої розвідки і добровольчому руху та громадським активістам, несе загрозу національній безпеці України. Враховуючи це, прошу всіх припинити інформаційні війни навколо цієї справи, а дочекатися результатів розслідування та судового розгляду. В той же час, здійснювати повний громадський контроль над слідством та судом в цій справі. Тільки таким чином ми будемо працювати на користь України, а не створювати інформаційні бульки на радість зовнішньому ворогу.