Присвячується річниці обвалу національної валюти України!
(2015-2016)
Передусім придивіться, будь ласка до мапи, на котрій показано, як знецінилися різні валюти в різних країнах. Хто не помітив, я підкажу – з початку 2014 року українська девальвувала на 170 відсотків (!!!) по відношенню до долара США. На фоні світових валют це значення не просто вражає, воно шокує і обурює. Чому валюта африканської країни Нігерії знецінилася лише на 24 відсотки. І це з її величезним зовнішнім боргом в 40 мільярдів?
Скажете - там немає війни. Добре! Тоді чому валюта Іраку втратила трохи більше 20 відсотків. Там є війна. І вже досить давно і досить немаленька. Хтось знову промовить – там є нафта. Добре, згоден. Там є нафта. Але вже довгий час ціна її падає… Але головне - там немає обсягів виробництва як в Україні. Стільки скільки у нас заводів і підприємств Іраку і не снилося.
То в чому питання? Чому гривня така слабка? На фоні цієї мапи ситуація з гривнею і критична і абсурдна. Невже немає спеціалістів, економістів та інших «-істів», котрі б не знали як вести справи.
А тут ми переходимо до найцікавішого - «-істів» цих повно. І про них піде мова.
Уявіть собі таку ситуацію. Зібралися якось в кінці січня 2014 року всякі різні там КоломБойські, АхметКові, ФіртКаші, кілька московських царьків-банкірів, а разом з ними (можливо чи точно) під покровом ночі, хоча скоріше дня – у відкриту – завітали пан Яц і пан По і ще кілька «товстосумів», пробачте, вип-персон, України. Звуться вони олігархами, в народі просто панами, а на ділі – феодалами 21 століття.
Зібралися вони і жаліються, як багато статків раніше отримували, а зараз прибутки впали в кілька разів. Кожна сотня мільйонів доларів втричі важче дається. І зайві мільйони не йдуть у руки. Що робити? Як виправити цю «несправедливість»? Та дуже просто – треба обвалити гривню раз так у… та втричі! Чого там розмінюватися на дріб’язок.
«Ми підтримуємо!» - сказали російські колеги держави-агресора, давні партнери наших феодалів.
«А ви що скажете, пан Яц і пан По? Ви згодні?» - запитують наввипередки царьок Донбасу і царьок Дніпропетровщини.
«Воно якось не гарно» - відповів пан Яц. – «Народ образиться.»
«А він – цей народ - солодке дуже любить» - додає пан По, а потім каже із радістю. - «Але хрін з ним! Смоктатиме дюшес! Ми згодні! Вали її, Рінатік! Ігорьоша, тебе і всіх з наступаючим Пурімом! Ура!...»
Десь так відбувався той шабаш, котрий прості смертні українці і не помітили, бо важко здобували свої дві тисячі гривень аби, знявши з карточки Привата, купити собі двісті грамів «Ромашки».
І ця історія більш ніж реальна. Можливо фрази були сказані інші, але плювали вони в бік народу так само завзято. Адже, починаючи фінансовий геноцид проти власного народу, прикриваючись сотнями причин, розказуючи казки про слабку економіку, феодали продовжували красти, наживатися і займатися лише своїми статками. Проте вони забули, що геноцид народу – це вже не жарти, не вигадки, не пропаганда, не міф і тим більше не казка – за нього доведеться розплатитися кров’ю: своєю, дітей, внуків – неважливо. Бо коли народ підніметься і піде палити Кончу Заспу з Пуще-Водицею, заточуючи на ходу кілки, вила та сокири, тоді вже неважливо хто буде жити в тих палацах, вони будуть спалені, а хазяїни сидітимуть на кілках, а кому пощастить просто висітиме на дереві – за шию, ясна річ. І це прогноз подій не далеких років. Але так хочеться вірити, що феодали одумаються та візьмуться за розум.
Отаке вийшло сказання про девальвацію гривні. І трохи смішне і трохи грішне. Сказання з пророчим фіналом. А як не вірите, що пророче, то оберніться і подивіться в минуле – там вам усміхнено махає рукою Іван Гонта та Максим Залязняк. Їхні нащадки вже підростають!
А поки – смокчемо дюшес…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.