Власник сторінки
Народний депутат України VIII скликання
Активізація збройних провокацій бойовиків на Сході України, як і минулорічна ситуація навколо захоплення Комінтерново російсько-терористичними військами нагадує, що війна проти України триває.
Українські збройні сили показали, що можуть ефективно протистояти регулярним і напіврегулярним бандитським російським військам, дотримуючись умов Мінських домовленостей і чітко окреслюючи РФ як сторону-агресора.
Однак Москва повертається до використання інструменту, до якого ані Мінські домовленості, ані українська сторона виявилися не готовими. Застосування «зелених чоловічків» без розпізнавальних знаків дозволило Росії просунутися вглиб т.зв. «сірої зони», встановити контроль над конкретним населеним пунктом, а до всього – ще й вчасно відійти, щоб не потрапити на очі спостерігачам від ОБСЄ.
Українське політичне і військове керівництво безсиле проти таких дій. Адже, з одного боку, наказ відкривати вогонь навіть в такому випадку виглядав би як порушення українською стороною умов, досягнутих у Мінську, що автоматично почало б нівелювати відверто агресивний характер дій російських терористів.
З іншого ж боку, за таких умов надзвичайно важко довести, що за провокацією стоять саме російські регулярні війська – фактор їх «непізнаності» грає на руку Кремлю. Позаяк, доки українська сторона разом зі спостерігачами з ОБСЄ констатує приналежність «зелених чоловічків» до збройних сил РФ (а це, з огляду на загальну мобільність цих сил, яку ми побачили під Комінтерново, вкрай проблематично), реагувати буде надто пізно.
В той час як Північноатлантичний альянс пристосувався до подібних трюків, створивши Сили швидкого реагування, головною метою яких є не стільки стримування потенційного «гібридного» противника, скільки максимально швидка його національна ідентифікація (яка дозволить, в свою чергу, задіяти традиційні військові сили в рамках 5 статті Вашингтонського договору), а також модернізувавши систему політичного управління (тепер військове командування Альянсу може віддавати наказ про розгортання цих Сил, не чекаючи офіційного політичного рішення), Україна залишається безсилою проти такого кремлівського інструменту.
Прецедент Комінтерново і його логічне продовження – активізація обстрілів українських позицій бойовиками та постійне надходження з російського боку, повинні стати сигналом для українського керівництва, що Москва не полишила надії на військове вирішення «українського питання».
Відтак Київ зобов’язаний ініціювати процеси змін як на військовому, так і на політичному рівнях, виробивши механізми адекватного і швидкого реагування на триваючу «гібридну» агресію Кремля проти нашої країни.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.